Хронічний простатит — це запальне захворювання передміхурової залози у чоловіків. Багато хворі не звертають увагу на симптоми недуги, соромлячись при цьому звернутися до уролога. Це велика помилка, оскільки простатит небезпечний своїми ускладненнями, такими як безпліддя, ризик розвитку аденоми і раку органу, порушення статевої функції, інфекції сечовивідних шляхів. Своєчасний візит до лікаря допоможе уникнути таких наслідків і зберегти своє здоров’я.
1
Хронічний простатит
Тривало протікає запальний процес в передміхуровій залозі має назву хронічний простатит. При цьому захворюванні спостерігаються такі зміни:
- збільшення і набряклість органу;
- здавлення зміненої простатою уретри;
- застій секрету в залозі і порушення нормального її дренажу.
Етіологія захворювання найчастіше пов’язана з попаданням патогена в простату. Провокуючими факторами є:
- малорухливий спосіб життя;
- нерегулярні і безладні статеві стосунки;
- шкідливі звички.
На початку розвитку патології вона може протікати безсимптомно. По мірі прогресування запального процесу пацієнти відзначають у себе наступні симптоми:
- Порушення сечовипускання. Через здавлення частини уретри у чоловіків виникає утруднене сечовиділення, що супроводжується болючістю. Сеча виділяється невеликими порціями, струмінь слабка. При цьому сеча не до кінця виходить з міхура, внаслідок чого у пацієнта виникає відчуття неповного його спорожнення.
- Ноктурия. Хворі простатитом змушені вставати вночі в туалет частіше 1 разу. З-за цього у них порушується повноцінний сон, що призводить до дратівливості, зниження життєвої активності і працездатності.
- Біль. Вона має ниючий характер і може локалізуватися в промежині, мошонці, області крижів і паху, задньому проході.
- Сперматорея. Після сечовипускання або дефекації з уретри виділяється секрет простати, має білу забарвлення.
2
Ускладнення
Без своєчасного звернення до лікаря і призначення раціонального лікування недуга стає серйозною проблемою для сильної статі. Найбільш поширені наслідки хронічного простатиту у чоловіків представлені в таблиці:
| Ускладнення | Опис |
| Везикуліт |
Запалення насінних бульбашок — частий супутник простатиту. Нерідко він маскується за симптомами основного захворювання або протікає без яких-небудь ознак, через що чоловік може і не здогадуватися про нього. Симптоми, які дозволяють запідозрити це ускладнення:
|
| Пієлонефрит |
Інфекція з простати здатна підніматися по сечоводах в чашково-лоханочний апарат нирки, що є причиною його запалення. Неадекватна уродинаміка і застій урини через порушення її відтоку сприяють розмноженню мікробів, оскільки вона для них є сприятливим середовищем проживання. Симптомами захворювання є:
|
| Шийковий цистит |
Запальний процес з простати поширюється на шийку сечового міхура, при цьому виникають такі симптоми:
|
| Орхіт та епідидиміт |
Простатит має тенденцію зачіпати яєчка та їхні придатки. Ознаки ураження цих органів:
|
| Аденома і рак простати | Фахівці відзначають, що хронічний простатит збільшує ризик розвитку доброякісної гіперплазії та раку передміхурової залози |
| Уретрит |
Запалення сечовипускального каналу також є можливим ускладненням простатиту при переході патогенної мікрофлори в уретру. Супроводжується таке ускладнення наступними симптомами:
|
| Гостра затримка сечі (ОЗМ) | Внаслідок сильного стискання уретри сеча не може вийти з сечового міхура, з-за чого пацієнт сам не може його спорожнити. Стан ургентне і є показанням для катетеризації |
| Статеві розлади | На тлі гормональної перебудови чоловіки з простатитом відзначають у себе зниження статевого потягу, ослаблення ерекції аж до імпотенції |
| Безпліддя | Секрет простати є важливим елементом для того, щоб сперматозоїди були здатні виконувати свої функції. Патологічний процес змінює склад простатичного соку, що призводить до зниження кількості чоловічих статевих клітин і до втрати здатності чоловіків до запліднення |
3
Терапія
Для більш точної постановки діагнозу і визначення можливих ускладнень лікар може призначити хворому здати аналізи та пройти обстеження:
- пальцеве ректальне дослідження;
- ультразвукове дослідження органів малого тазу і нирок;
- загальний аналіз сечі і трьохстаканна проба;
- дослідження секрету простати;
- спермограма;
- біопсія.
З метою попередити наслідки простатиту лікування хвороби необхідно починати якомога раніше. Важливо відзначити, що монотерапія таблетками або тільки фізіопроцедурами буде малоефективна, особливо коли виникли ускладнення. Для успішної боротьби з патологією потрібно підходити до цього питання комплексно.
Одне з головних напрямків терапії – медикаментозне лікування. Часто призначаються препарати представлені в таблиці.
| Основні засоби | Опис |
| Антибіотики |
Дані препарати застосовуються з урахуванням чутливості мікроорганізму до них. Однак, протоколами лікування дозволяється використовувати дані ліки до отримання висновків антибіотикограми, щоб якомога швидше допомогти пацієнту. Медикаментами вибору в такій ситуації є фторхінолонові препарати:
|
| Альфа-адреноблокатори |
Препарати полегшують утруднене сечовипускання, розслабляючи шийку міхура і знижуючи тонус простати. За рахунок цього поліпшується відтік урини. Сучасними препаратами даної групи є:
|
| Ректальні свічки |
Найбільш часто використовувані ліки:
Препарати володіють протизапальним ефектом, покращують кровопостачання в органі та показники спермограми |
| Препарати для стимуляції імунітету |
Оскільки хронічний простатит протікає на тлі пригнічення захисних сил організму, то має місце необхідність посилення їх за допомогою таких засобів:
|
3.1
Інші способи лікування
В комплексній терапії хороший ефект показали наступні методи лікування:
- Фізіотерапевтичні процедури (низкоэнергетическая лазерна терапія (НЛТ), трансректальна мікрохвильова гіпертермія, дія високочастотним електромагнітним полем). Вони сприяють усуненню застійних явищ в простаті і насінних бульбашках, посилюють дію і проникнення у тканини медикаментозних препаратів, що стимулюють імунітет. Для поліпшення дренажу секрету передміхурової залози рекомендується проведення масажу органу.
- Лікувальна фізкультура. Для її виконання використовується комплекс вправ Кегеля, які зміцнюють м’язи промежини і сечового міхура.
- Корекція способу життя. Слід виключити фактори розвитку захворювання. Важливим моментом у лікуванні є правильне харчування. Необхідно додати до раціону помідори, шипшина, зелений лук, печінка, сир, молоко, яєчний жовток, квасоля. Слід виключити гостру, консервовану і смажену їжу.
- Народні засоби. За рекомендацією лікаря можуть призначатися відвари звіробою, мучниці, листя брусниці, польового хвоща, кореня солодки.
3.2
Операція
У запущених випадках проводиться хірургічне втручання. Показаннями до операції є:
- Звуження сечовипускального каналу.
- Емпієма насінних бульбашок внаслідок везикуліту.
- Аденома і рак передміхурової залози.
- Захворювання верхніх сечовивідних шляхів і нирок, що з’явилися наслідком простатиту.
- Склероз передміхурової залози.
У зв’язку з впровадженням сучасних методик лікування питання про часткове або повне видалення органу при простатиті виникає вкрай рідко. Щоб не стати винятком з правил, слід обов’язково звертатися до уролога при перших же проявах захворювання.
