Різні препарати для лікування простатиту часто мають схожий склад, але суттєво відрізняються за ціною. Не слід підбирати ліки без рекомендації лікаря, так як самолікування може привести не тільки до відсутності ефекту, але і побічним діям. Найбільш ефективні препарати — ті, які підібрані з урахуванням результату аналізів та особливостей перебігу захворювання у чоловіків. Лікарські форми для лікування простатиту являють собою таблетки, супозиторії та розчини для внутрішньом’язового введення.

1

Критерії вибору ефективного препарату

За типом запального процесу розрізняють інфекційний простатит і неінфекційний. Щоб підібрати лікарський засіб, необхідно пройти комплексне обстеження для точної постановки діагнозу, що включає УЗД та Трузд простати, аналіз секрету передміхурової залози і ректальную пальпацію органу.

Основна лінія лікування інфекційного простатиту – це антибактеріальна терапія. Неінфекційний простатит лікують за допомогою протизапальних засобів, антибіотиків у цьому випадку не застосовуються.

Допоміжні препарати залежать від форми запалення і вираженості симптомів. При гострих порушеннях сечовипускання призначають альфа-адреноблокатори короткими курсами, при вираженому больовому синдромі — спазмолітики або НПЗП. Крім того, існує ряд ліків для відновлення функції ураженого органу, які застосовують тривалим курсом.

У кожній групі лікарських засобів є ряд ефективних препаратів, які часто призначаються урологами. У той же час деякі медикаменти можна замінити на більш дешеві аналоги, наприклад фітопрепарати у формі ректальних супозиторіїв.

За формою випуску розрізняють наступні типи ліків від простатиту:

• уколи;
• таблетки;
• супозиторії.

Також застосовуються інстиляції і мікроклізми. Перші роблять в умовах стаціонару, другі відносяться до народних методів лікування. Зважаючи ефективності і швидкості дії лікарі воліють призначати ін’єкції, але такий метод не завжди підходить для домашнього лікування: не кожен може самостійно зробити укол. Для зняття запалення чоловіки воліють ректальні супозиторії – їх легко застосовувати самостійно, а по ефективності вони трохи поступаються ін’єкцій.

Ліки у таблетованій формі діляться на:

• антибіотики;
• спазмолітики;
• альфа-адреноблокатори;
• нестероїдні протизапальні препарати.

Добирати та комбінувати лікарські засоби повинен тільки лікар.

1.1

Антибіотики

Антибактеріальні ліки для лікування простатиту призначаються тільки при бактеріальному або інфекційному запаленні і строго після аналізу простатичного секрету. Аналіз необхідний для визначення типу збудника та чутливості патогенних мікроорганізмів до дії антибактеріальних препаратів.

У терапії інфекційного простатиту застосовують медикаменти наступних груп:

• цефалоспорини;
• макроліди;
• пеніциліни;
• фторхінолони;
• тетрацикліни.

З групи макролідів призначають Сумамед і Азитроміцин. Ці препарати можуть викликати ряд побічних ефектів, курс лікування триває від 7 до 14 днів.

Пеніциліни та тетрацикліни призначаються рідко. Це обумовлено низькою біодоступністю препаратів і високим ризиком розвитку стійкості збудника до їх дії. Виняток становить комбінований препарат Амоксиклав, що містить антибіотик групи пеніцилінів (амоксицилін) і клавулановую кислоту.

Нові препарати, які широко застосовуються в терапії інфекційного простатиту, — це медикаменти групи фторхінолонів. Вони відрізняються високою біодоступністю і ефективні навіть у випадках розвитку резистентності патогенних мікроорганізмів до дії інших антибактеріальних складів. Фторхінолони не можна назвати швидкодіючими ліками, так як курс лікування займає в середньому 28 днів. Ці препарати рідко викликають побічні ефекти.

Медикаменти групи фторхінолонів, широко застосовуються в терапії інфекційного простатиту:

• Левофлоксацин.
• Норфлоксацин.
• Ципрофлоксацин.

Вони випускаються як в таблетованій формі, так і у вигляді розчину для ін’єкцій.

При неинфекционном простатиті антибактеріальні препарати не застосовуються.

Дозування і точна схема лікування підбирається лікарем на підставі аналізів. Ці препарати не використовуються при простатиті, викликаному грибковою мікрофлорою, замість них застосовують антімікотікі.

1.2

Спазмолітики

Ці препарати усувають м’язовий спазм передміхурової залози, внаслідок чого полегшується самопочуття пацієнтів. Вони застосовуються як при гострому, так і при хронічному перебігу хвороби.

Найбільш поширені засоби:

• Бускопан.
• Але-Шпа.
• Дротаверин.
• Спазмалгон.

1.3

Ліки при хронічному простатиті

Основу терапії хронічного простатиту становлять біоактивні препарати, що нормалізують трофіку передміхурової залози і знімають запалення. Найбільш ефективні ліки — це Простатилен і Вітапрост. В основі їх складу – біологічно активні пептиди, що видобуваються шляхом екстракції передміхурової залоз великої рогатої худоби.

Вітапрост випускається у формі таблеток і ректальних супозиторіїв, Простатилен має дві форми випуску – порошок для приготування розчину для ін’єкцій та свічки. Ці засоби є аналогами.

Показання до застосування:

• хронічний простатит;
• аденома передміхурової залози;
• безпліддя.

Курс лікування займає до 15 днів. Свічки застосовують двічі на день, вранці і ввечері, ін’єкції роблять один раз на добу.

Дія препаратів наступне:

• нормалізація уродинаміки;
• купірування запалення;
• зменшення набряку;
• усунення больового синдрому;
• підвищення потенції.

Ліки нормалізують трофіку простати, стимулюючи обмінні процеси в органі. При хронічному простатиті препарати цієї групи призначають двічі на рік як для лікування, так і для профілактики. При гострому запаленні лікар може призначити Простатилен або Вітапрост після курсу антибактеріальної терапії для відновлення нормальної роботи передміхурової залози.

Схожими властивостями володіють таблетки Афала, у складі яких антитіла до простатспецифическому антигену. Засіб Афала призначають при простатиті та аденомі передміхурової залози.

Афала, Простатилен і Вітапрост не мають абсолютних протипоказань, крім індивідуальної нестерпності компонентів складу. Вони позитивно переносяться організмом і не викликають побічних ефектів.

1.4

Нестероїдні протизапальні препарати

Для зняття запалення і зменшення больового синдрому при простатиті призначають НПЗП. Вони використовуються як симптоматична терапія при інфекційному, і неинфекционном запаленні.

Засоби цієї групи:

• Диклофенак.
• Німесил.
• Ібупрофен.

На думку лікарів, самий ефективний і дешевий препарат для швидкого поліпшення самопочуття – це Диклофенак. Він випускається в трьох формах — таблетки, ректальні супозиторії та ін’єкції. При інфекційному простатиті рекомендують уколи — вони діють досить швидко, дозволяючи позбавитися від болю.

При неинфекционном простатиті призначають Диклофенак у формі ректальних супозиторіїв. Він купірує запалення і знімає набряк простати, тим самим швидко усуваючи больовий синдром. З-за великої кількості побічних ефектів і протипоказань це ліки приймають тільки короткими курсами — від 5 до 7 днів.

При бактеріальному простатиті часто піднімається температура тіла. При значеннях вище 38,5 градуса її можна збити Нимесилом.

Ібупрофен доцільно застосовувати в якості знеболюючого засобу. Компоненти ліки незначно проникає в передміхурову залозу, тому вираженої протизапальної дії при простатиті препарат не чинить.

1.5

Альфа-адреноблокатори

Друга лінія лікування простатиту і аденоми — це препарати групи альфа-адреноблокаторів. Їх дія заснована на блокуванні адренорецепторів, розташованих на шийці сечового міхура. Ліки цієї групи зменшують тонус сечового міхура і розслаблюють гладку мускулатуру простати. Це зменшує набряк органу і полегшує сечовипускання. Показання до застосування цих препаратів виражені порушення з ризиком розвитку гострого застою сечі.

Засоби групи альфа-адреноблокаторів, що застосовуються в терапії простатиту:

• Омник.
• Тамсулозин.
• Теразозин (Сетегис).
• Альфузозин (Алфирум).

Препарати групи альфа-адреноблокаторів мають великий перелік протипоказань і побічних ефектів. В першу чергу їх небезпека полягає в негативному впливі на серцево-судинну систему.

Омник і Тамсулозин — це одне і те ж лікарський засіб з різними комерційними назвами, основною діючою речовиною яких виступає тамсулозину гідрохлорид. Незважаючи на те що Омник — це оригінальний препарат, а Тамсулозин — вітчизняний аналог, їх вартість приблизно однакова. Ці препарати призначаються найчастіше, так як діють швидко і мають меншу кількість побічних ефектів порівняно з іншими ліками цієї групи.

Теразозин мало відрізняється від препаратів на основі тамсулозину, але в меншій мірі впливає на серцеву діяльність, завдяки чому призначається для лікування пацієнтів старшого віку. Альфузозин або Алфирум трохи дешевше інших альфа-адреноблокаторів, але відрізняються великим переліком лікарських взаємодій і виражену гіпотензивну дію.

Серед можливих побічних явищ:

• мігрень;
• сонливість;
• занепад сил;
• непритомність;
• гіпотензія.

Відомі випадки розвитку ретроградної еякуляції на тлі прийому Омника і Теразозина.

Альфа-адреноблокатори випускається в капсулах або таблетках. Зазвичай лікарі призначають прийом 1 таблетки препарату щоденно протягом однієї-двох тижнів. З-за великої кількості протипоказань і побічних ефектів препарати групи альфа-адреноблокаторів повинен підбирати лікар.

Альфа-адреноблокатори — це частина комплексного лікування простатиту, але не препарати першої лінії.

1.6

Рослинні препарати і гомеопатія

Гомеопатичні та фітопрепарати широко застосовуються в лікуванні хронічного простатиту. Такі лікарські засоби призначають тривалим курсом, так як їх дія проявляється через декілька тижнів.

Цю групу засобів становлять:

• Простамол Уно.
• Цернилтон.
• Пепонен.
• Гентос.
• Простанорм.

Ліки призначаються і для профілактики хронічного простатиту.

У складі Простамол Уно — екстракт пальми. Препарат знімає набряк передміхурової залози і нормалізує уродинаміку. Володіє знеболюючими властивостями. Спосіб застосування ліків залежить від вираженості симптомів, зазвичай лікарі призначають 1-2 капсули на добу. Курс лікування — не менше двох тижнів.

Цернилтон — біогенний стимулятор на основі екстракту пилку різних рослин. Препарат зменшує набряк передміхурової залози і ефективний при хронічному простатиті та аденомі передміхурової залози.

Пепонен — це гарбузове масло в капсулах. Кожна містить 300 мг діючої речовини. Призначається для поліпшення функції передміхурової залози при простатиті та аденомі і для стимуляції імунітету і попередження загострення простатиту.

Гентос — гомеопатичний препарат. У складі містить три активних компоненти рослинного походження — екстракти сабаль, болиголова і канадської осики. Засіб випускається в таблетках і краплях, які потрібно пити, розчиняючи у воді. Краплі приймають при аденомі і простатиті. Гентос призначається для поліпшення потенції при запаленні передміхурової залози.

Простанорм — простатопротектор на основі рослинних екстрактів. Ліки містять вичавки звіробою, золотушника, солодки та ехінацеї. На думку лікарів, Простанорм належить до найефективніших препаратів для лікування хронічного простатиту. Ліки знімає набряк і запалення органу, підвищує імунітет, запобігаючи розвиток загострень. Випускається в краплях і таблетках.

Всі перераховані медикаменти не мають протипоказань, крім індивідуальної нестерпності. Їх слід приймати тривалим курсом, так як рослинні препарати діють повільно. Результат лікування можна оцінити через мінімум два тижні після початку прийому ліків.

1.7

Супозиторії

Найдорожчі ліки для лікування хвороби з хронічним перебігом — це ректальні супозиторії з натуральними екстрактами. У терапії застосовують свічки з прополісом та продуктами бджільництва, гарбузовим маслом або ихтиолом. Список препаратів на основі продуктів бджільництва налічує безліч найменувань. Найпопулярніші і доступні засоби представлені наступними найменуваннями:

• Прополіс ДН.
• Гемо-Про.
• Фитопрополис.
• Простопин.

Такі свічки знімають запалення, надають бактерицидну дію і підвищують імунітет. Супозиторії з прополісом можна приготувати і в домашніх умовах.

Ще одне з доступних, але ефективних засобів від простатиту, — це Тыквеол. Препарат випускається в капсулах і флаконах, але в терапії простатиту застосовують супозиторії ректальні. Засіб є натуральним простатопротектором. Тыквеол зменшує набряк, нормалізує сечовипускання і підвищує потенцію.

Ректальні супозиторії з натуральним складом застосовують двічі на день. Курс лікування триває не менше 10 днів. Точну схему лікування підбирає лікар після комплексного обстеження пацієнта.

Неможливо визначити кращі ліки з усього різноманіття, так як препарат повинен підбиратися в кожному випадку індивідуально.