Запалення, що розвиваються в передміхуровій залозі, отримало назву простатит. Якщо раніше з цією проблемою стикалися чоловіки старше 40-50 років, то у сучасному світі хвороба має тенденцію до омолодження, що змушує юних представників сильної статі звертатися до лікаря за допомогою. Однією з форм цього захворювання є конгестивний простатит. Недуга має неприємне протягом і вимагає ретельної діагностики і лікування.
1
Застійний простатит і причини його виникнення
Конгестивная форма виникає внаслідок посиленого кровонаповнення органу, в результаті чого на ньому з’являються застійні явища, які призводять до порушення відтоку секрету залози. Частіше такі процеси розвиваються на тлі вже інфікованої простати. Однак вони можуть стати самостійною причиною захворювання і протікати абактериально до того моменту, поки патогенна мікрофлора не потрапить в тканину органу.
Конгестии сприяють такі фактори:
- Гіподинамія і сидячий спосіб життя призводить до порушення відтоку венозної крові з органів малого тазу. Часто виникає у водіїв, працівників малорухомих професій.
- Нерегулярні сексуальні стосунки: як тривалі утримання, так і надмірності стають причиною запального процесу.
- Перервані статеві акти як спосіб контрацепції.
- Онанізм.
- Захворювання прямої кишки і геморой.
- Варикоцеле.
- Шкідливі звички.
- Вживання жирної їжі.
2
Прояви захворювання
Важливо пам’ятати, що недуга має властивість протікати без яких-небудь ознак. Поява таких симптомів свідчить про виникнення конгестивного простатиту і є приводом для негайного звернення до фахівця:
- Порушення сечовипускання. Воно стає болючим і прискореним, часто виникають в нічний час, що викликає у хворого порушення сну. Пацієнта супроводжує почуття не повністю опорожненного сечового міхура. З’являються неприємні відчуття печіння під час сечовипускання, особливо вранці.
- Біль. Має ниючий характер і спостерігається в області лобка, мошонки, промежини, крижів і поширюється в зовнішні статеві органи. Вона часто посилюється після того, як чоловік довго посидів, і стихають при подальшій ходьбі.
- Сперматорея. Виділення секрету простати, має білий колір, слідом за актом дефекації чи сечовиділення. Дана ознака є характерним для хронічного простатиту.
- Статеві розлади. Відбувається послаблення ерекції і прискорення еякуляції.
- Неврастенія. Такі пацієнти часто невиспані, дратівливі, мають знижену працездатність. В народі їх називають “простатиками”.
Нелікована простатит може ускладнитися імпотенцію, безпліддя, аденомою і раком простати, пієлонефрит, енурез.
3
Діагностика
Для більш точного визначення недуги необхідно звертатися до додаткових лабораторних і інструментальних методів дослідження. Одні із самих основних представлені в таблиці.
| Метод | Діагностичні можливості |
| Пальцеве дослідження простати через пряму кишку | Проводиться обов’язково. Дозволяє визначити збільшення органу, місця його ущільнення, наявність болючості при пальпації |
| Вивчення секрету передміхурової залози |
За допомогою цього обстеження можна побачити збільшена кількість лейкоцитів, наявність бактерій |
| Спермограма | Метод надає можливість вивчити склад сперми: зміна форми і рухливості сперматозоїдів, зниження їх кількості |
| УЗД | Дозволяє виявити збільшення розміру органу (у разі склерозування – зменшення), його неоднорідну щільність і наявність рівня залишкової сечі |
4
Терапія
Лікування застійного простатиту повинно виконуватися комплексно, з метою вплинути на причину і механізми розвитку патології.
| Спосіб лікування | Опис |
| Антибіотикотерапія | Проводиться в тому випадку, якщо конгестивное запалення передміхурової залози протікає на тлі інфекції, наявність якої підтвердило бактеріальне дослідження сперми і простатичного секрету. Призначення антибіотиків проводять згідно чутливості до них конкретного збудника. Найбільш часто застосовуються фторхінолони (Левофлоксацин, Норфлоксацин). Деякі мікроорганізми важко виділяються і тому іноді призначається неповний курс антибіотиків. Якщо це зменшило прояви хвороби — лікування триває |
| Альфа – адреноблокатори | Ці препарати служать засобом симптоматичної терапії порушення сечовипускання. До них відносять такі медикаменти: Тамсулозин, Силодозин, Альфузозин та ін. |
| Ректальні свічки | З метою протизапальної і аналгезуючої ефекту можуть застосовуватися супозиторії Диклофенаку, Ібупрофену та інших НПЗЗ. Добре на практиці зарекомендував себе препарат Простотилен і Простотилен Цинк. Це ліки, що містять екстракт передміхурової залози бика. Він також випускається в ампулах для внутрішньом’язового введення |
| Масаж простати | Сприяє поліпшенню кровопостачання і усуненню застійних явищ в залозі |
| Фізіотерапія |
Ці методи мають протизапальну, протинабрякову, антиконгестивным, імунностимулюючі дію і підвищують ефективність антибактеріальної терапії. Найбільш часто застосовуються інструментальні методи:
|
| Санітарно – курортне лікування | Використання грязьових тампонів, мікроклізми з мінеральною водою та ін. |
| Вправи Кегеля |
Вони розроблені для зміцнення м’язів промежини і не вимагають особливих зусиль, тому їх виконанням можна зайнятися вдома. Нижче представлені деякі з них:
|
| Народні засоби |
Лікувати захворювання даним методом можна таким чином:
|
Самолікування може виявитися неефективним і погіршити перебіг хвороби, тому завжди необхідно звертатися за допомогою до уролога.
