Об’єм сечі, що виділяється за певний проміжок часу, в медицині називається діурезом, характеризується нормативними показниками та особливостями. Існують деякі відмінності у виділенні сечі та добової норми частоти сечовипускання між представниками обох статей. Це пов’язано з анатомічними і фізіологічними особливостями будови сечостатевої системи чоловіків. За показниками діурезу можна визначити стан органів сечовиділення і запідозрити наявність якого-небудь захворювання.
1
Особливості та нормативні показники сечовипускання у чоловіків
Сеча – продукт життєдіяльності та роботи нирок. У нормі вона має солом’яно-жовтий колір, не містить домішок, володіє слабким запахом.
Кількість сечі, що виділяється у дорослої людини за добу, залежить від безлічі факторів. Тому добовий діурез, прийнятий за норму у чоловіка, коливається в межах від 500 мл до 1,5 літра в залежності.
Частота сечовипускання в добу варіабельна при різних умовах. Зазвичай чоловік ходить в туалет по маленькому близько 4-8 разів вдень (трохи рідше, чим жінка) і 1 раз вночі, при цьому разовий об’єм сечі не повинен перевищувати 300 мл
Нормальні показники діурезу залежать також від віку, що пояснюється фізіологічними особливостями організму. Таблиця відмінностей у виділенні урини за віковими групами представників чоловічої статі:
Вік | Кількість сечовипускань (микций) в добу | Загальний об’єм сечі в мл |
1 місяць – 1 рік | До 10 | 300-800 |
1 рік – 5 років | 6-8 | 600-1100 |
5 років – 10 років | 5-7 | 900-1200 |
10 років – 18 років | 5-7 | 900-1300 |
18 – 60 років | 4-8 | 700-1500 |
Старше 60 років | 4-8 | 800-1100 |
2
Види відхилень сечовиділення
Відхилення діурезу в медичній термінології носять назву “дизуричні розлади”. Вони можуть проявлятися у вигляді зміни об’єму сечі, кількості сечовипускань, а також їх співвідношення протягом часу доби.
Виділяють наступні види дизуричних порушень у чоловіків:
- 1. Поліурія. Збільшення добового діурезу.
- 2. Олигоурия. Зниження виділяється обсягу урини нижче 500 мл, але більш 50 мл. Є загрожувати життю станом і вимагає термінових заходів корекції.
- 3. Анурія. Практично повна відсутність сечі (менше 50 мл). Вкрай важка патологія, що вимагає негайного лікування.
- 4. Полакіурія. Прискорене сечовипускання. Виникає при збільшенні обсягу спожитої рідини, наприклад, при цукровому діабеті.
- 5. Ніктурія. Переважання нічного діурезу над денним.
- 6. Ішурія. Хворобливий процес сечовипускання, що супроводжується болями або різями. Має місце при запальних захворюваннях сечового міхура або уретри.
- 7. Нетримання сечі. Характеризується мимовільним сечовипусканням, яке є результатом неврологічних порушень і травм ЦНС.
- 8. Гематурія. Фарбування урини кров’ю, внаслідок чого вона набуває червоного забарвлення різного ступеня інтенсивності.
Крім цього, у чоловіка може виникати відчуття неповного випорожнення сечового міхура – це стан вказує на аденому простати або простатит.
Виникнення будь-якого з цих порушень вимагає проведення обстеження для виявлення причини і можливого захворювання. Для цього виконуються різні аналізи сечі, серед яких:
- загальний і біохімічний;
- аналізи за Нечипоренком і Амбурже;
- проба Зимницьким.
2.1
Фактори, що впливають на діурез
Всі фактори, під впливом яких змінюються показники сечовипускання, поділяються на фізіологічні і патологічні. У першу групу входять наступні:
- питний режим (занадто малі або великі обсяги випивається рідини);
- пристрасті в їжі (вживання солоних і гострих страв);
- прийом алкогольних напоїв (відбувається активація роботи нирок і збільшення діурезу);
- ступінь фізичної активності (при надмірних навантаженнях підвищується потовиділення, і мочитися чоловіки починають менше);
- температура навколишнього середовища (холод урини виділяється більше, а в жаркий час основна частина рідини з організму через піт.
Причинами патологічного відхилення показників діурезу у чоловіків є:
- запальні захворювання сечостатевої сфери (цистит, уретрит, пієлонефрит, гломерулонефрит);
- сечокам’яна хвороба;
- гіперплазія або пухлини передміхурової залози (відбувається здавлення уретри, сечовипускання частішає і стає болючим);
- цукровий діабет;
- травмування спинного або головного мозку (порушується нервова регуляція процесу сечовипускання, що проявляється нетриманням);
- патологічний стан нирок (ниркова недостатність);
- слабкість стінок сечового міхура.