vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Добова норма сечі у чоловіка, частота сечовипускання, можливі відхилення

Об’єм сечі, що виділяється за певний проміжок часу, в медицині називається діурезом, характеризується нормативними показниками та особливостями. Існують деякі відмінності у виділенні сечі та добової норми частоти сечовипускання між представниками обох статей. Це пов’язано з анатомічними і фізіологічними особливостями будови сечостатевої системи чоловіків. За показниками діурезу можна визначити стан органів сечовиділення і запідозрити наявність якого-небудь захворювання.

1

Особливості та нормативні показники сечовипускання у чоловіків

Сеча – продукт життєдіяльності та роботи нирок. У нормі вона має солом’яно-жовтий колір, не містить домішок, володіє слабким запахом.

Кількість сечі, що виділяється у дорослої людини за добу, залежить від безлічі факторів. Тому добовий діурез, прийнятий за норму у чоловіка, коливається в межах від 500 мл до 1,5 літра в залежності.

Частота сечовипускання в добу варіабельна при різних умовах. Зазвичай чоловік ходить в туалет по маленькому близько 4-8 разів вдень (трохи рідше, чим жінка) і 1 раз вночі, при цьому разовий об’єм сечі не повинен перевищувати 300 мл

Нормальні показники діурезу залежать також від віку, що пояснюється фізіологічними особливостями організму. Таблиця відмінностей у виділенні урини за віковими групами представників чоловічої статі:

Вік Кількість сечовипускань (микций) в добу Загальний об’єм сечі в мл
1 місяць – 1 рік До 10 300-800
1 рік – 5 років 6-8 600-1100
5 років – 10 років 5-7 900-1200
10 років – 18 років 5-7 900-1300
18 – 60 років 4-8 700-1500
Старше 60 років 4-8 800-1100

2

Види відхилень сечовиділення

Відхилення діурезу в медичній термінології носять назву “дизуричні розлади”. Вони можуть проявлятися у вигляді зміни об’єму сечі, кількості сечовипускань, а також їх співвідношення протягом часу доби.

Виділяють наступні види дизуричних порушень у чоловіків:

  1. 1. Поліурія. Збільшення добового діурезу.
  2. 2. Олигоурия. Зниження виділяється обсягу урини нижче 500 мл, але більш 50 мл. Є загрожувати життю станом і вимагає термінових заходів корекції.
  3. 3. Анурія. Практично повна відсутність сечі (менше 50 мл). Вкрай важка патологія, що вимагає негайного лікування.
  4. 4. Полакіурія. Прискорене сечовипускання. Виникає при збільшенні обсягу спожитої рідини, наприклад, при цукровому діабеті.
  5. 5. Ніктурія. Переважання нічного діурезу над денним.
  6. 6. Ішурія. Хворобливий процес сечовипускання, що супроводжується болями або різями. Має місце при запальних захворюваннях сечового міхура або уретри.
  7. 7. Нетримання сечі. Характеризується мимовільним сечовипусканням, яке є результатом неврологічних порушень і травм ЦНС.
  8. 8. Гематурія. Фарбування урини кров’ю, внаслідок чого вона набуває червоного забарвлення різного ступеня інтенсивності.

Крім цього, у чоловіка може виникати відчуття неповного випорожнення сечового міхура – це стан вказує на аденому простати або простатит.

Виникнення будь-якого з цих порушень вимагає проведення обстеження для виявлення причини і можливого захворювання. Для цього виконуються різні аналізи сечі, серед яких:

  • загальний і біохімічний;
  • аналізи за Нечипоренком і Амбурже;
  • проба Зимницьким.

2.1

Фактори, що впливають на діурез

Всі фактори, під впливом яких змінюються показники сечовипускання, поділяються на фізіологічні і патологічні. У першу групу входять наступні:

  • питний режим (занадто малі або великі обсяги випивається рідини);
  • пристрасті в їжі (вживання солоних і гострих страв);
  • прийом алкогольних напоїв (відбувається активація роботи нирок і збільшення діурезу);
  • ступінь фізичної активності (при надмірних навантаженнях підвищується потовиділення, і мочитися чоловіки починають менше);
  • температура навколишнього середовища (холод урини виділяється більше, а в жаркий час основна частина рідини з організму через піт.

Причинами патологічного відхилення показників діурезу у чоловіків є:

  • запальні захворювання сечостатевої сфери (цистит, уретрит, пієлонефрит, гломерулонефрит);
  • сечокам’яна хвороба;
  • гіперплазія або пухлини передміхурової залози (відбувається здавлення уретри, сечовипускання частішає і стає болючим);
  • цукровий діабет;
  • травмування спинного або головного мозку (порушується нервова регуляція процесу сечовипускання, що проявляється нетриманням);
  • патологічний стан нирок (ниркова недостатність);
  • слабкість стінок сечового міхура.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code