Трансуретральна резекція простати — техніка видалення аденоми, яка проводиться через сечовипускальний канал. Метод малоінвазивний, має менше ускладнень, чим лапаротомія. Виконується лише при невеликих розмірах пухлини і відсутності інших протипоказань. Для нормального відновлення необхідно дотримання всіх рекомендацій в післяопераційний період. При таких умовах функціональність органу зберігається.

Опис методики

Радикальна резекція простати на сьогоднішній день є золотим стандартам лікування аденоми. Основна перевага операції в тому, що вона проводиться ендоскопічним методом і має скорочений період реабілітації. Дотримання всіх приписів лікаря в післяопераційний час є важливим критерієм зниження ризику ускладнень.

Операція виконується за допомогою електроскопа. Мета — видалення тканин, що надмірно розрослися. Виключаються розрізи, всі необхідні маніпуляції проводяться через природні отвори. Ще одним плюсом є збереження роботи органу.

Показання до проведення

ТУРП є основним методом оперативного лікування аденоми. Показаннями до її проведення вважаються наступні розлади:

• Порушення процесів сечовипускання: почастішання позивів, неповне випорожнення, необхідність докладання зусиль без особливих результатів, сповільненість, печіння, різі та інші неприємні відчуття.
• Поява крові в сечі.
• Хронічні інфекційні захворювання сечовивідних шляхів.
• Камені в структурі простати.
• Розвиток ниркової патології на тлі порушення сечовипускання.

Операція виконується також при наявності протипоказань до видалення передміхурової залози в ході лапаротомії. До цієї категорії належать зокрема ті, хто переніс хірургічне втручання на органах ШКТ або області малого тазу.

Переваги техніки:

• Відсутність пошкодження зовнішніх покривів знижує ризик занесення інфекції, період реабілітації та інших ускладнень.
• Процес відбувається без розтину сечового міхура. Це призводить до збереження його цілісності, швидкого налагодження процесів виведення сечі. Після ТУРП катетер вилучається значно швидше, чим після лапаротомической операції.
• Тривалість госпіталізації значно скорочується.

Багато припускають, що лазерне видалення органу – більш щадний метод. Проте в деяких випадках це може призвести до тривалого відновлення сечовипускання із-за впливу теплової енергії або неможливості зробити біопсію для ранньої діагностики онкологічних процесів.

Існують додаткові свідчення, що стосуються результатів аналізів і анамнезу пацієнта:

• ожиріння;
• поєднання патологій;
• дисбаланс гормонів;
• серйозні патології сечостатевої системи;
• перенесені нещодавно відкриті операції;
• стеноз сечівника.

Операція призначається планово при необхідності збереження функціональної спроможності органу та ліквідації порушень, викликаних гіперпластичними процесами.

Протипоказання

Будь-яка операція проводиться тільки після ряду обстежень, метою яких є визначення здоров’я, оцінка наявності протипоказань та підбір оптимальної методики проведення процедури.

Ендоскопічне видалення пухлини підходить не всім. Існують відносні і абсолютні протипоказання до виконання. Перші можна виключити шляхом медикаментозної корекції. До останніх відносять:

Підготовчий період

Операція проводиться переважно планово, тому підготовка здійснюється амбулаторно. Госпіталізація до хірургічного відділення передбачена за день до початку процедури. На цьому етапі призначається обстеження, що допомагає провести оцінку стану органів і загального здоров’я, скласти план операції і спрогнозувати підсумки.

За кілька тижнів до призначеної операції відміняють прийом препаратів, здатних вплинути на згортання крові. Всі попередні аналізи і обстеження займають в середньому 5-10 днів.

Загальний план діагностики перед проведенням процедури:

• Загальноклінічні аналізи та дослідження. Біохімічний аналіз крові, ОАМ, ОАК, ЕКГ і рентген легенів, аналіз на антитіла до ВІЛ та вірусних гепатитів.
• Аналіз на ПСА. Для диференціальної діагностики з раком простати.
• УЗД. За допомогою методу оцінюються масштаби пухлини і складається план операції.
• Функціональні проби. Оцінюють функцію легенів, серця, кровотоку і фільтрації нирок.

Іноді додатково призначаються консультації вузьких фахівців і комп’ютерні види діагностики при наявності супутніх патологій. Важливо, щоб чоловік відвідав у передопераційний період психолога, особливо якщо у нього є сумніви з приводу результату втручання.

Після госпіталізації до стаціонару призначаються підготовчі процедури і прийом медикаментів.

Хід операції

Для видалення пухлини використовується спеціальний пристрій – резектоскоп. Він вводиться до уретри. Область впливу оглядається. Особлива увага приділяється: сечівнику, сечовому міхуру і зонам, які оточують пухлину. Після проводиться резекція за допомогою спеціального пристосування у вигляді петлі. Для того щоб знизити ймовірність ускладнень, видимість області втручання повинна бути гарною.

Остання забезпечується за рахунок надходження і відведення рідини через канали приладу. У момент видалення пухлини видимість може порушитися через кровотечу, тому її необхідно вчасно зупинити.

Після висічення утворень тканини промиваються, як і порожнина сечового міхура. Місце дії оглядається, при необхідності зупиняється кровотеча.

Одночасно з отриманням резектоскопа в сечовий міхур вводиться спеціальний катетер через уретру. Він має спеціальний балон на кінці. Таке пристосування необхідно для виключення утворення згустків шляхом постійного зрошення даної області. Якщо його не використовувати, то можуть закупоритися вакуумні канали для відведення рідини. Він же допомагає і нормалізувати роботу сечового міхура.

Відновлення стану

Період реабілітації ділиться на два етапи. Тривалість залежить від первинних показників і правильності організації цього періоду.

Перші дні після оперативного втручання чоловік перебуває в лікарні під наглядом. Після виписки необхідно дотримуватись рекомендацій для швидкого повернення до нормального життя.

Ранній післяопераційний період

На цьому етапі основна увага приділяється режиму пиття і харчування, заходам профілактики приєднання інфекції. Догляд за катетером здійснюється шляхом його промивання і введення антисептичних розчинів.

На 2-3 дні прописується постільний режим. При поліпшенні стану – пересування в межах палати. Обсяг випитої рідини збільшується, а сіль виключається. Дієта спрямована на зниження навантаження на органи сечовиділення. Харчування дробове, об’єм рідини – великий, з раціону необхідно виключити сіль.

Після закінчення 3-7 днів чоловіка виписують, а катетер знімають.

Пізній післяопераційний період

Повне відновлення після процедури займає від 3 до 9 місяців залежно від особливостей проведення операції та віку хворого. При виписці чоловікові дають рекомендації щодо прискорення процесу одужання:

• заборона на статеве життя на 3 місяці;
• обмеження фізичного навантаження;
• здорове харчування, достатній вміст клітковини для нормальної роботи кишечника;
• заборона на куріння і вживання алкоголю;
• обмеження на керування автомобілем;
• прийом медикаментів.

У перші тижні післяопераційного періоду необхідно обмежувати час сидіння.

Ймовірні ускладнення

Якщо операція була проведена правильно, негативні наслідки спостерігаються рідко. Але, як і при будь-якому інвазивному втручанні, ризики є. Багато залежить від виконання призначень лікаря в період відновлення. Основними з них є:

• Занесення інфекції. Відбувається при порушенні правил догляду за катетером. Перший час рекомендується перебувати в стаціонарі, щоб гігієнічні процедури проходили під контролем медсестер. Якщо хворий не буде вдома дотримуватися правил, ймовірність інфікування підвищена.
• Неконтрольований відтік сечі після вилучення катетера. Ризик ускладнення зростає при тривалому його знаходженні в уретрі. Може супроводжуватися затримкою сечовипускання.
• Слабкість м’язів сфінктера і звуження сечовипускального каналу. Корекція проводиться хірургічно і за допомогою вправ Кегеля.
• Статеві розлади. Розвиваються в пізньому періоді, усуваються самостійно і з лікарською підтримкою.

Частота розвитку ускладнень нижче, чим при інших видах втручання. При дотриманні рекомендацій їх можна скоротити до мінімуму.