Баланіт — чоловіче інфекційне захворювання. Патологія характеризується запаленням головки статевого члена. Захворюванню можуть бути схильні люди різного віку, навіть хлопчики. Виникнення тривожної симптоматики обумовлено проникненням інфекції до крайньої плоті під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Симптоми захворювання не можна ігнорувати, так як відсутність лікування призведе до його прогресування, при якому запальний процес може захопити весь статевий член.

1

Причини виникнення баланита

Причиною баланита часто стає недотримання інтимної гігієни, в результаті чого створюється сприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів. Основним етіологічним фактором, що обумовлює розвиток запалення голівки статевого члена, є смегма, яка складається з епітеліальних клітин, сечових і потових кристалів і секреторних виділень сальних структур. Її присутність на пенісі сприяє виникненню патології.

Серед факторів, здатних призвести до розвитку баланита у чоловіків, виділяють:

• травмування голівки пеніса;
• вроджену вузькість вкрай плоті, яка ускладнює проведення повноцінної гігієни;
• схильність до алергічних реакцій;
• шкірні ураження;
• будь-яку форму цукрового діабету;
• ураження статевого органу грибковою інфекцією;
• ослаблення місцевого і загального імунітету;
• нестача вітамінів в організмі;
• урологічні захворювання, що супроводжуються гнійними виділеннями з уретри.
• носіння тісної білизни.

Баланіт у дитини найчастіше розвивається внаслідок подразнення головки залишками сечі і смегми, накопичуючими при недостатньому відкритті крайньої плоті.

Спровокувати розвиток хвороби може променева або хіміотерапія, яка проводиться з метою лікування онкозахворювань. Це відбувається в дуже рідкісних випадках.

2

Види і симптоми баланита

Баланіт характеризується виникненням гострого болю, сильним свербінням в області голівки статевого члена, її набряком і почервонінням. Іноді прояви супроводжуються болючим сечовипусканням. При розвитку гнійно-запального процесу з головки виділяється гній, присутній неприємний запах. Як наслідок у хворого запалюються лімфовузли, а на слизовій ураженої тканини з’являються невеликі ранки. При цьому температура тіла може підвищуватися.

Сильний набряк тканин при запущеній формі баланита призводить до фімоз, при якому не відкривається головка члена. Ускладненням захворювання є відмирання тканин.

Виділяють кілька стадій баланита. Недуга буває:

• Простим, який характеризується вираженим почервонінням головки пеніса і її набряком. Іноді супроводжується виділенням невеликої кількості гною.
• Ерозивним, відрізняється присутністю ерозій і білястих відмираючих ділянок епітелію.
• Виразковим або гангренозним, при якому зазначаються гнійні виразки по всьому статевого члена. Симптоматика доповнюється підвищенням температури тіла, загальною слабістю і нездужанням. Підсумком виразкового баланита є фімоз.

Залежно від механізму формування баланіт підрозділяють на первинний і вторинний. Первинний виступає в якості самостійної патології, а вторинний є наслідком або симптомом іншого захворювання.

Виділяють гостру і хронічну форму баланита, кожна з яких може характеризуватися ускладненим або не ускладненим перебігом.

2.1

Класифікація захворювання в залежності від етіології

Баланіт класифікується в залежності від етіологічного чинника. Види патології:

• механічний;
• променевої;
• алергічний;
• анаеробний;
• термічний;
• герпетичний;
• кандидозний;
• хламідійний.

2.1.1

Кандидозний баланіт

За розвиток кандидозного баланита відповідає грибкова мікрофлора, мінімальна кількість якій присутній в організмі кожної здорової людини. Захворювання не відноситься до категорії інфекційних. Активне розмноження грибків відбувається при зниженому імунітеті. Провокуючими факторами, що спричиняють запалення голівки статевого члена, є:

• недотримання правил гігієни;
• безладне статеве життя;
• неконтрольований прийом деяких медикаментів;
• перенесені запальні захворювання сечостатевої системи;
• цукровий діабет.

Грибкова форма баланита супроводжується сильним свербінням і почервонінням пеніса, шкіра якого поступово покривається білим нальотом. Згодом можна помітити творожистие грудочки, виділення з уретри.

2.1.2

Ксеротический баланіт

Причини виникнення облитерирующей ксеротической форми недуги досі точно не з’ясовано. За припущеннями фахівців, вони криються в генетичній схильності або мають гормональну природу. Також патологія може бути наслідком інфекційних або аутоімунних захворювань. Основні клінічні симптоми:

• плями і бульбашки на голівці статевого члена;
• склеротичні бляшки;
• зморщування тканини і освіта в складках мікротріщин;
• труднощі з сечовипусканням, обумовлене млявістю струменя.

На другій стадії захворювання спостерігається звуження уретри.

2.1.3

Цирцинарний баланіт

Цирцинарний баланіт характеризується специфічним запаленням пеніса, що супроводжується набряком і утворенням червоних ерозій. По мірі прогресування процесу відзначається стійка тенденція до їх злиття, результатом якої є формування великих, чітко обмежених вогнищ. При переході захворювання в хронічну форму ерозивні дефекти перетворюються в сіро-білі плями. Порушення сечовипускання, свербіж і печіння в уретрі відзначаються рідко.

Провокаторами розвитку даної форми захворювання можуть бути: мікробна, бактеріальна інфекції і хламідії.

2.1.4

Алергічний баланіт

Однією з поширених форм баланита є алергічний. Алергію можуть викликати медикаменти, засоби особистої гігієни, деякі види продуктів, предмети побутової хімії і т. д.

Однією з ознак алергічного баланита є подразнення тканин статевого органу, що супроводжується свербінням і палінням. У хворих відзначається наявність невеликої кількості плям і легких почервонінь на голівці пеніса. Гнійні виділення з уретри при даній формі захворювання не характерні.

2.1.5

Ерозивний баланіт

Ерозивна форма захворювання має ряд специфічних симптомів. Вона характеризується виникненням осередкових запалень на голівці дітородного органу з подальшим формуванням білих плям на її гиперемированной поверхні. Через деякий час відбувається їх відлущування і утворення ерозій.

Захворювання протягом усього періоду протікання супроводжується свербінням і палінням в статевому органі і виникненням больових відчуттів. Іноді у хворих відмічається погіршення загального стану організму:

• головні болі;
• зниження апетиту;
• нездужання;
• підвищення температури тіла до субфебрильних показників.

Спровокувати розвиток ерозивного баланита можуть захворювання сечостатевої сфери або проникнення інфекції. При розвитку хвороби важливу роль відіграє анатомічна будова пеніса.

2.1.6

Хламідійний баланіт

Хламідійний баланіт має слабовиражену симптоматику, особливо на початку свого розвитку. Захворювання передається статевим шляхом при контакті з партнеркою, зараженої хламідійною інфекцією. Серед перших симптомів відзначають гіперемію і набряклість головки статевого члена, виникнення сверблячки й печіння, що посилюються при статевих актах і сечовипусканні.

Прогресування процесу призводить до посилення симптоматики, яка проявляється і в стані спокою.

3

Діагностика

Діагностика баланита у чоловіків здійснюється на підставі зовнішніх проявів і результатів лабораторних та інструментальних досліджень. За допомогою цих даних можна отримати чітко виражену клінічну картину захворювання. Всі призначення повинен робити тільки лікар. Чоловікам ні в якому разі не рекомендується вдаватися до самолікування.

При підозрі на баланіт призначаються такі види досліджень:

• бактеріологічний аналіз виділень з уретри, що дозволяє ідентифікувати інфекційний агент;
• загальний і біохімічний аналізи крові, які здаються з метою виявлення провокуючих чинників (розвитку атрофічного баланита і переходу його в хронічну форму може сприяти залізодефіцитна анемія);
• дослідження сечі, крові і сперми з метою виявлення венеричних захворювань;
• цистоскопія тканин сечового міхура та уретри;
• УЗД, КТ, МРТ.

Правильне лікування може бути призначено тільки після проведення диференціальної діагностики.

4

Лікування

Тактика лікування баланита підбирається індивідуально і залежить від форми захворювання, його етіології. Якщо недуга має грибкову або бактеріальну природу, то хворому прописують антибактеріальні препарати. У разі виникнення проблем із-за недотримання гігієни обробку ерозій проводять антисептиками.

Де саме буде проходити лікування, залежить від складності процесу і від рішення лікаря. Баланіт можна лікувати в домашніх умовах, амбулаторно або в стаціонарі. Термінова госпіталізація з подальшим проведенням операції при такому діагнозі здійснюється в дуже рідкісних випадках. Під час лікування чоловікам рекомендується утриматися від статевих контактів.

Незалежно від клінічного перебігу, проведення регулярних гігієнічних процедур статевого члена є обов’язковим. В даному випадку мова йде про промиванні головки після кожного сечовипускання. Для цих цілей підійдуть розчини марганцівки і фурациліну. Можна використовувати відвари з ромашки лікарської, дубової кори і шавлії. Після промивання пеніса слід акуратно, не розтираючи, промокнути його серветкою.

При алергічній формі баланита обов’язковим є виявлення і усунення алергену. Чоловікам рекомендуються ванночки на основі лікарських трав з додаванням антисептиків, використання антигістамінних та антибактеріальних мазей. Тривалість терапії залежить від етіології виникнення захворювання і варіюється від декількох днів до декількох місяців.

Лікування ерозивного баланита з гнійними виділеннями, крім промивання, включає використання антисептичних кремів.

Кандидозний баланіт усувається за допомогою протигрибкових мазей на основі антибіотиків та спеціальної дієти, яка передбачає споживання мінімальної кількості вуглеводів.

При склеротичні баланите на першій стадії розвитку виконується обрізання крайньої плоті. На другій стадії, ускладненої вираженим звуженням уретри, показано оперативне втручання, яке проводиться з метою розширення вивідного отвору сечовипускального каналу. Дана маніпуляція називається миатомией. На останньому етапі облітеруючого ксеротического баланита може знадобитися пластику уретри.

У разі ускладненого перебігу захворювання з переходом у виразкову або гангренозную форму, що супроводжується запаленням лімфатичних вузлів, застосовується антибіотикотерапія з використанням препаратів широкого спектру дії.

Паралельно з цим можуть бути призначені антибактеріальні таблетки, протигрибкові ліки і мазі (синтомициновая мазь, Левомеколь, Клотримазол). Тривалість курсу залежить від ступеня вираженості запалення, у більшості випадків становить 2 тижні.

5

Народні методи

На початковій стадії вилікувати баланіт можливо за допомогою народних засобів. Тактика лікування покроково:

1. 1. Промивати головку пеніса ромашковим настоєм після сечовипускань.
2. 2. Прикладати м’якоть алое до місця запалення два рази в добу на 15 хвилин.
3. 3. Накладати пов’язки з подорожником на 8-10 годин з метою зняття набряклості і витяжки гною.
4. 4. Дотримуватися дієти.
5. 5. Внести корективи в спосіб життя. Необхідно включити в щоденний розпорядок загартовуючі процедури і помірні фізичні навантаження.

Терапію слід проводити до повного одужання.

При ерозивно баланите, що перейшов у хронічну форму, допоможе масло календули. Рецепт: необхідно взяти 3 ст. л. квіток календули, запарити їх в 3 ст. л. окропу, профільтрувати, змішати з 125 мл оливкової олії і настоювати в темному місці протягом місяця. Використовувати для обробки статевого члена за призначенням лікаря.