Кожна жінка стикалася з затримкою місячних. Якщо це кілька днів, то переживати не варто. Якщо затримка 10 днів і більше, то потрібно задуматися над тим, чому не починається менструація.

Як відомо, менструальний цикл – це складний процес підготовки жіночого організму до настання вагітності, що повторюється кожен місяць протягом усього дітородного періоду. Тривалість даного процесу зазвичай складає 21-35 днів. Виходить, що затримкою місячних є збільшення тривалості нормального і звичного для конкретного організму менструального циклу.

Контроль над тривалістю місячних

Будь-якій жінці важливо навчитися контролювати і розраховувати тривалість свого циклу, щоб не переживати даремно, адже стрес і нервове стан також в певних ситуаціях сприяють тому, що відбувається затримка місячних на день і більше.

Починати відлік потрібно з першого дня поточної і до початку наступної менструації. Однак багато починають рахувати з останнього дня, що, звичайно ж, неправильно. Для того, щоб тримати все під контролем, краще завести календар і зазначати у ньому дати, коли почалися і закінчилися місячні. Це не тільки допоможе відстежити затримки, але і дозволить визначитися з індивідуальним циклом.

На функціонування внутрішніх органів людини впливають 2 відділу головного мозку. Перший (гіпоталамус) займається коригуванням роботи нервової системи, тобто відповідає за її баланс. Другий відділ – це гіпофіз. Під його контролем перебувають усі частини людського тіла. При цьому передній корою гіпофіза виділяються 6 гормонів, 4 з них впливає на роботу статевих та щитовидної залоз та наднирників. Останні займаються виробленням статевих гормонів людини.

Як відомо, яйцеклітина бере початок з фолікула – маленького пухирця, який наповнений рідиною. Він росте, і на його поверхні виробляються естрогенні гормони. Саме завдяки їм ендометрій потовщується, а будь-які збої в цьому процесі можуть призвести до затримки.

Приблизно через 2 тижні після початку менструального циклу збільшений фолікул розривається, тобто настає овуляція. Відбувається викид яйцеклітини в черевну порожнину, а замість нього формується жовте тіло, яке виділяє прогестерон, який відповідає за збереження вагітності.

Якщо вагітність не настала, то починається менструація, тривалість якої зазвичай від 3 до 7 днів. На місці жовтого тіла поступово формується біле тіло, в той час як яєчник вже виробляє наступний фолікул.

Виходить, що початок місячних – це не початок, а кінець менструального циклу. Це свідчення загибелі незаплідненої яйцеклітини.

Всі описані процеси мають сильний вплив на серцево-судинні та нервові системи. Це проявляється в перепадах настрою, дратівливості, сонливості і швидкої стомлюваності.

Причини і симптоми

А що ж відбувається, коли трапляється затримка місячних? Абсолютно всі жінки задавалися цим питанням хоча б раз. Але потрібно розуміти, що затримка сама по собі безпечна, а ось причини, якими вона викликана, можуть загрожувати здоров’ю. Які саме причини можуть перешкоджати нормальному менструальному циклу? І через деякий час варто починати турбуватися?

У разі коли триває затримка близько 10 днів (а не 2-3), жінка починає переживати. Однак найчастіше причина криється не в наявності захворювання, а у разі настання вагітності. Для того щоб у цьому переконатися, застосовують спеціальні тести, але потрібно пам’ятати: вони не дають 100%-ї гарантії, а іноді бувають простроченими або неякісними. Тому бажано результат кілька разів перевірити, так як він може виявитися хибнопозитивним.

Якщо ж причина затримки все ж полягає в вагітності, на це можуть вказувати й інші ознаки (постійне бажання спати, сильна слабкість, відчуття дискомфорту в молочних залозах, збільшення або зниження апетиту).

Також затримка – це наслідок процесу лактації. Так що затримка в подібних випадках – це цілком нормальне явище.

Тепер розглянемо випадки, коли затримка тривалістю у 10 днів і більше відбувається з інших причин. До основним чинникам можна віднести:

• запальні процеси;
• вроджені вади розвитку;
• аборти;
• захворювання печінки або операції, перенесені раніше (особливо гінекологічні);
• припинення прийому протизаплідних препаратів;
• психічні, нервові розлади, викликані стресовими ситуаціями;
• нестача вітамінів;
• проблеми з щитовидною залозою;
• ожиріння;
• різка втрата ваги (до відсутності менструації може привести вагу нижче 45 кг);
• перевтома;
• порушений обмін речовин;
• незвичні зміни в способі життя (зміна клімату, характеру роботи);
• брак сну.

Крім того, впливає і велике навантаження на організм, як фізична, так і розумова (підвищені навчальні навантаження, нелегка робота, підйом вантажів і професійний спорт, тренування з виснажливими фізичними навантаженнями, що підвищують рівень адреналіну і тестостерону).

Захворювання при затримці

Організм жінки досить чутливий, і будь-нервове напруження може призвести до того, що місячні не настануть у визначений термін, а набагато пізніше. Але в будь-якому випадку, якщо затримка триває більше 5-7 днів, потрібно звернутися до лікаря, щоб не запустити наявне захворювання. До групи таких захворювань відносяться:

• запальні і пухлинні (зазвичай проявляються болями, патологічними виділеннями і вимагають термінової медичної допомоги, оскільки можуть стати причиною безпліддя і привести до інших ускладнень);
• полікістоз яєчників та гормональні порушення, які з ним пов’язані;
• кіста жовтого тіла яєчника (утворюється із-за порушення гормонального і лікується курсом гормональної терапії);
• механічні травми та інші ускладнення після аборту;
• позаматкова вагітність;
• викидень;
• нервова анорексія (іноді з епізодами булімії).

Для усунення причин затримки може знадобиться додаткове обстеження, крім огляду гінеколога (аналізи крові, ультразвукова діагностика, КТ, МРТ мозку), щоб виключити наявність пухлин гіпофіза.

Якщо прийом даних лікарських засобів є необхідним, то в обов’язковому порядку потрібно обговорити їх вплив на менструальний цикл з гінекологом.

Ще одна причина затримки – клімакс. Приблизно в 50 років жінки відчувають зміни, що відбуваються в організмі у зв’язку зі зниженням вироблення жіночих гормонів.

Як зрозуміло, збої менструального циклу можуть статися не тільки з-за вагітності, але найчастіше самостійно визначити справжню причину не вдасться. Тому необхідно звернутися до гінеколога, який проведе необхідні дослідження, аналізи та поставить правильний діагноз, а потім визначить оптимальну схему лікування або ж направить до іншого лікаря.