Насінні бульбашки (везикули) є важливими структурами чоловічої сечостатевої системи, які забезпечують нормальну репродуктивну функцію організму. Запалення, що розвиваються в них, називається везикулитом. Найчастіше це захворювання формується на тлі вже наявних патологій урогенітальної області. Симптоматична картина, додаткові методи діагностики допомагають запідозрити цю недугу і почати лікування.
1
Будова і функції сім’яних пухирців
Анатомія цих парних органів чоловіків представлена таким чином, що вони локалізуються з боків від простати. Спереду від них лежить сечовий міхур, а ззаду – пряма кишка.
Насіннєві бульбашки беруть безпосередню участь в акті еякуляції. В нормі вміст викидається в сім’явивідний протока, потім змішується з секретом простати і виходить назовні через сечівник. Секрет, що виділяється бульбашками, надає спермі pH 7,3, що є одним з факторів, який дозволяє чоловічим статевим клітинам проходити «перепони» на шляху до запліднення яйцеклітини.
Продукція фруктози — ще одна важлива функція везикул. Вона входить до складу насінної рідини і забезпечує енергією сперматозоїди, яка необхідна їм для нормальної життєдіяльності і рухливості.
2
Везикуліт і його причини
Захворювання рідко виникає самостійно, найчастіше є ускладненням наступних патологій:
- Простатит (найбільш поширений варіант).
- Уретрит.
- Епідидиміт.
Інфекція з уражених органів через урогенітальні шляху поширюється на везикули, сприяючи формуванню в них запального процесу. Основні мікроорганізми, що викликають це захворювання:
- Кишкова паличка.
- Синьогнійна паличка.
- Стафило – і стрептококи.
- Протей.
- Клебсієла.
- Збудники статевих інфекцій (хламідії, уреаплазми, вірус герпесу, гарднерелла).
Хвороба може виникати на тлі застою секрету в передміхуровій залозі, сім’яних пухирцях і за рахунок порушення венозного відтоку від органів малого тазу. Сприяють цьому такі чинники:
- Гіподинамія і сидячий спосіб життя.
- Нерегулярні статеві акти.
- Тривале утримання від сексуальних стосунків.
- Зловживання спиртними напоями.
- Куріння.
- Запальні захворювання прямої кишки, геморой.
3
Ознаки хвороби
Існує 2 форми захворювання – гостра і хронічна:
| Форма | Характеристика | Симптоми |
| Гостра | Виникає різко і з швидким прогресуванням | Часті позиви до сечовиділення, біль у прямій кишці і промежини, хворобливе сім’явиверження, збільшення температури тіла до +38…+39 градусів, нездужання. Достовірний ознака такого типу течії — посилення дискомфорту над сечовим міхуром в момент акту дефекації з одночасними виділеннями з уретри, які схожі на еякулят, але мають домішки гною |
| Хронічна | Є наслідком невылеченной гострої форми | Болюче, утруднене, часте сечовипускання, болі при еякуляції і ерекції, а також тягнучого характеру в промежині, попереково-крижовій області. Виникають також мимовільні сім’явипорскування. Хвороба може протікати безсимптомно, єдиною причиною звернення до лікаря стає поява крові в спермі |
Тривала патологія призводить до безпліддя.
4
Дослідження
Для більш точного встановлення захворювання використовуються лабораторні та інструментальні методи обстеження:
| Метод | Опис | Діагностичні можливості |
| Пальцеве ректальне дослідження | Через пряму кишку відбувається пальпація простати і сім’яних пухирців. Пацієнт при цьому займає положення напівсидячи на стільці, а лікар вказівним пальцем проводить маніпуляцію | Метод дозволяє визначити хворобливі і збільшені освіти, які мають форму веретенообразную |
| Секрет сім’яних пухирців | Перед заходом пацієнт має утриматися від сечовипускання до появи позивів. Потім першу порцію сечі виливають у пробірку і починають проводити збір секрету простати шляхом ректальної пальпації в другу ємність. Наступні дві заповнюються виділеним кожного з бульбашок окремо | Під мікроскопом виявляються лейкоцити, еритроцити, бактерії |
| Везікулографія | Проводиться введення контрастної речовини в сім’явивідний протока з подальшою візуалізацією на рентгенівському знімку | Специфічних ознак везикуліту немає. Проводиться для виключення туберкульозу та саркоми насінних бульбашок. Може визначити зміни з боку семявыбрасывающего протоки, які служать причиною порушення відтоку з везикул і формування застійної форми хвороби |
| УЗД | Неінвазивний метод, при якому ультразвукові хвилі відбиваються від органу та надають інформацію про зміни в його структурі. Датчик вводиться трансректально | Дозволяє визначити збільшення розмірів бульбашок |
| Спермограма | Оцінюються зміни в еякуляті | Спостерігається зниження рівня фруктози, зменшення кількості сперматозоїдів і зміна їх нормальних форм. Відзначається наявність в спермі еритроцитів, лейкоцитів, бактерій |
| Загальний аналіз крові | Вимірюються кількісні зміни з боку клітин крові, ШОЕ та вмісту гемоглобіну | Лейкоцитоз, прискорене ШОЕ |
5
Терапія
Лікування захворювання має проводиться комплексно:
- Використання антибіотиків необхідно для знищення і придушення розмноження збудників, які викликали інфекцію. Обов’язково потрібно враховувати чутливість виявленої флори до препаратів (Еритроміцин, Доксициклін, Бактрим та ін).
- Використовуються протизапальні і знеболюючі ліки у вигляді ректальних свічок (Диклофенак, Анестезин, Індометацин та ін )
- Для полегшення акту дефекації застосовуються синтетичні проносні препарати (Бісакодил, Гуталакс).
- Після зниження температури тіла призначають теплові процедури – гарячі ванни і мікроклізми (обсяг 10-100 мл).
- Активний спосіб життя і регулярні статеві стосунки.
- Виключення шкідливих звичок, гострої і жирної їжі.
При хронічному везикул рекомендуються наступні заходи:
- Масаж простати і сім’яних пухирців. Сприяє відтоку секрету при застійних явищах в органах малого тазу.
- УВЧ-терапія. Це метод фізіотерапії полягає у впливі на уражені органи електромагнітними хвилями різної частоти. Для проведення цієї процедури в пряму кишку вводиться електрод. Така терапія має протизапальну дію, стимулює імунітет, посилює активність антибактеріальних препаратів. Метод є ефективним і безболісним.
- ЛФК (лікувальна фізкультура).
- Санітарно – курортне лікування – застосування грязьових ректальних тампонів.
При гострих процесах масажі і фізіопроцедури протипоказані. Якщо везикуліт ускладнився емпієма сім’яних пухирців, потрібне хірургічне втручання.
В домашніх умовах лікувати запальний процес у цих органах допоможуть народні засоби:
- 1. Теплі ванни з додаванням ромашки аптечної при температурі води не більше +40 градусів.
- 2. Відвар, до складу якого входять лікарські рослини: по 25 г календули та деревію, 15 г вовчуга польового і фенхелю, а також по 10 г хвоща польового і кропиви. Необхідно 2 ст. л. отриманого збору залити в термосі 0,5 л окропу. Час настоювання становить 2-3 години. Приймати засіб потрібно після їжі 3 рази на день по 1/3 склянки.
- 3. В соковижималці приготувати огірковий, морквяний, селеровий сік. Приймати по 250 мл у день.
Народні засоби – це не основний метод терапії, а допоміжний, який вимагає обов’язкової консультації лікаря.
