Фуникулит – це запалення насіннєвого канатика. Зазвичай захворювання розвивається на тлі эпидимидита або орхіту. Початкові стадії охоплюють тільки сім’явивідні протоки, потім запальний процес поширюється на навколишні тканини. Тому своєчасне виявлення симптомів хвороби і лікування допомагають уникнути розвитку фуникоцеле (кісти сім’яного канатика), яке усувається тільки хірургічним шляхом, або таких важких наслідків, як безпліддя.

1

Будова і розташування в організмі сім’яного канатика

Анатомія сім’яного канатика дуже специфічна, так як він являє собою збірне освіта з судин і нервів. З цим пов’язана і різноманітна симптоматика фуникулита. Починається він від придатка яєчка і прямує до глибокого кільця пахового каналу. Складається він з оболонок і включає в себе сім’явивідна протока, яєчкову артерію і вени, нервове і венозне сплетення, артерії і вени сім’явивідної протоки, лімфатичні судини.

Частина сім’яного канатика на виході з пахового каналу знаходиться в мошонці.

Кожна частка яєчка містить 2-4 звитих канальця, які потім зливаються і утворюють мережу яєчка. З останньої виходять виносять канальці, потім впадають у звивистий протоку придатка, який переходить в сім’явивідна і шляхом злиття з насіннєвими бульбашками формує семявыбрасывающий проток.

2

Вік людини і виникнення захворювання

Запалення насіннєвого канатика і фуникоцеле зазвичай зустрічаються у чоловіків, хлопчиків віком 6-15 років, малюків у перші 3 роки життя.

У немовляти наявність захворювання пояснюється порушенням розвитку. Відбувається неповне зрощення відростка, з якого потім формується насіннєвий канатик. Цьому процесу сприяє дія несприятливих і тератогенних факторів. Але на перших роках життя відросток заростає.

Доктор Комаровський вважає, що необхідно стежити за розвитком кісти в перші 2 роки життя дитини. Якщо освіта розростається, то малюка направляють на хірургічне видалення.

3

Симптоми

При ураженні сім’яного канатика чоловік відчуває дискомфорт і больовий симптом у мошонці. Також на порушення функції вказують наступні ознаки:

• потовщення і ущільнення канатика (при пальпації прощупується);
• болі в паху, які віддають у поперек;
• порушення сечовипускання, можливі болі в уретрі;
• поява неспецифічних виділень з уретри;
• почервоніння і набряк мошонки;
• температура, м’язовий біль.

В гострій формі фуникулит нагадує пахову грижу, тому необхідно диференціювати діагноз.

Запалення канатика має дві форми – хронічну і гостру. При гострій формі виникає яскрава клінічна картина: почервоніння, набряк, різкі болі, значне потовщення і ущільнення. При хронічній ці ознаки виражені слабше, ущільнення незначне.

Ускладненням цієї патології можуть стати фуникоцеле або атрезія просвіту сім’явивідної протоки. Наслідки здатні привести до чоловічого безпліддя.

4

Причини

В основі розвитку захворювання лежить інфекція. Збудником може стати патогенна (хламідії, трихомонади) та умовно-патогенна мікрофлора (стафілокок, мікоплазми, стрептокок), вони викликають неспецифічний фуникулит, а збудник туберкульозу – специфічний.

У разі останньої форми запальні реакції слабко виражені, а сам насіннєвий канатик значно ущільнюється і має горбисту припухлість.

Причинами загострення хронічного фуникулита є переохолодження, простатит, баланіт, захворювання нирок. В окремих випадках інфікування канатика може статися при відкритих травмах або операціях на мошонці.

5

Лікування

Для лікування пацієнту з гострим фуникулитом показані антибіотики, протизапальні та знеболювальні ліки. Також за призначенням лікаря застосовується терапія холодом: на запальний осередок прикладають лід на 3-5 хвилин. Больові відчуття усувають з допомогою знеболюючих засобів або новокаїнової блокади. Якщо з’являються гнійні виділення або ранки, то їх обробляють антисептиками.

Хронічну форму лікують за допомогою фізіотерапії:

• магніт;
• фонофорез з анальгетиками;
• електрофорез;
• бальнеологічні процедури.

Оперативне втручання проводять у разі розвитку фуникоцеле (видалення кісти) або неефективності медикаментозного лікування.

В домашніх умовах вдаються до народних засобів у вигляді настою ромашки, календули, звіробою. Їх застосовують для приготування компресів. Також відвари трав використовуються для ванн.

Проводять обтирання сухим теплом, а після дозволу лікаря і холодні ванни, але не більше чим на 5 хвилин.