Діагностика інфаркту міокарда (ІМ) на ранній стадії дуже ускладнена схожістю симптомів з ознаками інших кардіологічних захворювань, а саме нестабільною стенокардією. Але саме ті пацієнти, які при перших проявах сильної здавлює болю і печіння в районі грудей негайно звертаються за допомогою, мають найвищі шанси впоратися з небезпечною патологією.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інфаркт міокарда є найпоширенішою причиною смертельних випадків у світі. Згідно зі статистикою, половина людей, уражених інфарктом, помирає, навіть не доїхавши до лікарні, а ще 30% не вдається врятувати з-за важких ускладнень. І навіть у разі успішного лікування на серце пацієнта назавжди залишається слід поразки, що робить його інвалідом з обмеженою працездатністю та назавжди змінює подальше життя.
Тому лікарі не втомлюються попереджати: лише вчасне виявлення ЇМ допомагає надати екстрену допомогу і врятувати життя. Для своєчасної та правильної діагностики кардіолога необхідно знати точні відповіді на ряд питань:
- Якою була тривалість нападу?
- Приймалися раніше серцеві препарати?
- Чи був ефект після їх прийняття?
- Скільки всього больових нападів було у пацієнта?
- Наскільки часто вони з’являлися?
- Впливало на больові відчуття положення тіла (сидячи, лежачи, стоячи)?
Не завжди симптоми ЇМ яскраво виражені, тому лікар повинен точно уявляти собі повну клінічну картину стану пацієнта. Наприклад, загальними симптомами при інфаркті та нестабільної стенокардії є дуже сильний біль у грудях, що віддає в руку або в спину, і відчуття печіння. Але при ураженні міокарда біль не затихає навіть в стані спокою і після багаторазового прийому нітрогліцерину. На підставі цієї ознаки кардіолог може диференціювати ЇМ від стенокардії.
У людей, які страждають на цукровий діабет, інфаркт починається з сильної задишки при ходьбі і серцевої недостатності. Якщо після першого опитування пацієнта виникла підозра на НИМ, його негайно поміщають в стаціонар для проведення досліджень з метою точної діагностики та призначення адекватного лікування.
Електрокардіограма при діагностиці інфаркту
По ЕКГ оцінюються локалізація, поширеність і глибина, а також давність інфаркту. В першу чергу при аналізі даних ЕКГ звертають увагу на:
- поява патологічного зубця Q;
- підйом сегмента ST;
- інверсію зубця Т.
З усіх перерахованих ознак саме зміни зубця Q свідчать про некрозу серцевого м’яза. Цей симптом починає з’являтися через 1-2 години після початку розвитку ЇМ, тому непрямий доказ, якою є підйом сегмента ST (ушкодження кардіоміоцитів), має найважливіше значення для своєчасної постановки діагнозу і дає можливість якомога раніше почати лікування.
Пройшло понад 90 років з того моменту, як доктор Гарольд Парді із США описав підйом сегмента ST в якості ознаки обтурації коронарної артерії, яку можна діагностувати за допомогою ЕКГ. Грунтуючись на даних про підвищення цього сегмента, лікар може встановити діагноз ЇМ у хворого зі скаргами на сильний біль тривалістю більше 15 хвилин, не купирующуюся двох – і триразовим прийомом нітрогліцерину.
Форма дуги Парді може бути різною. Чому в якості «патологичности» підйому сегмента ST при діагностиці ЇМ вибрали саме 1 мм+- Переконливих патофізіологічних підстав на користь такого вибору не представлено. Тим більше що під час найгострішої стадії розвитку захворювання підйом ST перевищує показник в 1 мм. Можливо, ця цифра легко запам’ятовується і співпадає з прийнятим у кардіологів критерієм оцінки депресії сегмента ST як ішемічної реакції на проведення проб з навантаженням. У будь-якому випадку ефективність ЕКГ на ранніх стадіях розвитку ЇМ неможливо переоцінити.
Інфаркт міокарда: загальний і біохімічний аналізи крові
Лабораторна діагностика інфаркту міокарда включає в себе загальне та біохімічне дослідження складу крові з метою виявлення і визначення рівня серцевих ферментів. Серцеві ферменти – це білки, які виділяють у кров відмерлі в результаті ЇМ м’язи серця. До них відносяться:
- креатинфосфокинази (СРК);
- тропонин;
- МБ і СРК – особливі субфракции.
Рівень всіх перерахованих ферментів можна виміряти, взявши у пацієнта кров на лабораторні аналізи. Як правило, вже через 3-4 години (а іноді і через годину після початку серцевого нападу їх рівень у крові підвищується. На тлі нормальних показників ШОЕ з’являється лейкоцитоз (до 12-15-10/л), часто зі зрушенням формули вліво.
Аналізи, проведені протягом перших діб після появи симптомів захворювання, які не тільки надають допомогу в постановці діагнозу, але і при багаторазовому моніторингу протягом певного часу дають можливість визначити, яку саме кількість м’язів міокарда піддалося відмирання. Рівень лейкоцитозу точно відображає розміри некротичного вогнища. Високі показники (більше 20-10/л) дають всі підстави для несприятливого прогнозу.
Зазвичай такий рівень зберігається протягом 3-4 днів і при відсутності ускладнень знижується до кінця тижня. Дослідження специфічних біохімічних маркерів некрозу міокарда вкрай важливо, у разі якщо дані електрокардіограми дають привід сумніватися в діагнозі ЇМ. Саме на підставі даних аналізу крові виділяється ОКС з некрозом (ЇМ) і без некрозу (стенокардія), проводиться диференціальна діагностика інфаркту міокарда.
Ехокардіографія і рентгенографія при діагностиці інфаркту
Ехокардіографія у пацієнтів з ознаками НИМ і зубцем Q на кардіограмі дає можливість виявлення локальних порушень скоротливості стінок лівого шлуночка. При симптомах інфаркту (але без зубця Q) локальні порушення виявляють набагато рідше. Невеликі за розміром ЇМ (як із зубцем Q, так і без нього) можуть не виявлятися при ехокардіографії специфічними порушеннями скоротливості стінок.
До головних переваг цього способу діагностики інфаркту відносять можливість неінвазивного визначення загальної скоротливості лівого шлуночка серця та допомогу у виявленні ускладнень, таких, як внутрисердечные тромби, розриви міжшлуночкової перегородки, перикардит, відрив сосочкових м’язів, і проведення диференціальної діагностики (наприклад, з аневризмою аорти).
Рентгенографія грудної клітини при постановці діагнозу ЇМ має прогностичне значення 40% випадків, дає важливу інформацію і в багатьох випадках допомагає виключити інші причини болю в грудній клітці ( ТЕЛА з інфарктом легень, пневмоторакс, розшарування аорти, переломи ребер). Рентгенографія може виявитися корисною у виявленні ОЛ, оцінці розмірів серця (наявності або відсутності кардіомегалії), вирішенні питання про те, чи є серцева недостатність гострою або хронічною.
Експрес-тест на інфаркт міокарда
Медична наука пішла далеко вперед, і тепер діагностувати ЇМ можна навіть у домашніх умовах за допомогою експрес-тестів, що продаються в аптеках. Такі тести проводяться відомими фармацевтичними компаніями і мають високу (до 1,0 нг/мл і більше) чутливість до білка серцевого м’яза, тобто тропонину I (cTnl). Тропонин вивільнюється в кров не тільки ЇМ, але і при будь-яких пошкодженнях серцевого м’яза (хронічної серцевої недостатності, нестабільної стенокардії, різного роду травмах грудної клітки, у тому числі й після оперативних втручань). Тривалість позитивної реакції на тест при великому НИМ зберігається до 6-10 днів.
Для застосування експрес-наборів діагностики ЇМ не потрібні спеціальні знання або вміння, тому при необхідності ними може скористатися будь-яка людина. Кров для аналізу береться з пальця. Після додавання 4 крапель крові (плазми, сироватки) необхідно включити таймер і протягом 15 хвилин спостерігати за індикатор: дві смужки в контрольній зоні (одна з яких може бути більш блідого відтінку) свідчать про позитивному результаті, одна – про негативний. Після закінчення 15 хвилин очікуваний результат тесту вважається недостовірною.
