Атипові форми інфаркту міокарда досить часто вражають людей, тому треба ретельно діагностувати організм хворого для виявлення цих недуг. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє вчасно визначити тип інфаркту міокарда та призначити відповідне лікування. Перебіг хвороби може бути повільним або динамічним, тому при перших її ознаках треба звертатися в клініку.

Основна класифікація захворювання

Основні типи локалізації больових відчуттів при інфаркті міокарда наступні:

1. Поколювання в області лівої лопатки.
2. Тягне руку з лівого боку.
3. Біль концентрується в гортанно-глоткової області.
4. Неприємні відчуття в районі нижньої щелепи.
5. Різкі больові відчуття у верхній частині хребта.

Атипові види інфаркту міокарда найчастіше вражають людей похилого віку. Це відбувається на тлі кардіосклерозу, недостатності кровообігу, при повторних випадках гострої фази інфаркту міокарда. Але атипова форма характерна тільки при початковій стадії розвитку захворювання, і після деякого часу вона переходить в типову фазу інфаркту.

Периферичний тип недуги при нестандартному місці розташування болю відзначається різкими больовими відчуттями, які йдуть із змінною частотою. Іноді вони локалізовані не в грудній клітці пацієнта, а в таких місцях, як горло, ліва рука, кінчик лівого мізинця, лопатка з лівої сторони, шийний або грудний відділ хребта, нижня щелепа.

При цьому з’являються наступні, не характерні для інфаркту симптоми:

1. Виділення великої кількості поту.
2. Загальна слабкість.
3. Порушення серцевого ритму.
4. Може знизитися артеріальний тиск.
5. З’являються ознаки акроцианозу.

Діагностування такого виду інфаркту міокарда проводиться шляхом спільного обстеження і фіксування перерахованих вище ознак, постійного спостереження за динамікою розвитку хвороби за допомогою ЕКГ і фіксування найменших змін у стані хворого.

Розвиток абдомінальної форми інфаркту міокарда

Вона може з’явитися при наявності у пацієнта діафрагмового або заднього типу основного недуги. Для цієї форми хвороби характерні сильні, різкі больові відчуття в правому підребер’ї, в епігастрії або з правого боку черевної порожнини. Разом з цим може виявитися і така симптоматика:

1. Людину нудить.
2. Спостерігається здуття живота.
3. У пацієнта з’являється блювота.
4. Часто виникає тривалий пронос.
5. Розширюються кишечник і шлунок.
6. Виникає парез всього шлунково-кишкового тракту.
7. При мануальному обстеженні хворого на його животі відзначається деяке напруження, і біль в стінці очеревини.

При дослідженні абдомінальної форми інфаркту її треба відрізняти від хвороб зі схожими симптомами: апендицит, панкреатит, гостра непрохідність кишок, холецистит, виразка шлунка (проривна), інтоксикація харчової інфекцією. Для цього треба провести діагностику серцево-судинної системи для виявлення аритмії, падіння АТ, наявності глухих тонів в роботі серця.

Ця атипова форма інфаркту може бути діагностована при резорбционно-некротичному синдромі при врахуванні всіх змін в біохімії різних органів, що знаходяться в черевній порожнині.

Такі явища часто проявляються у людей з гіпертонічним захворюванням, при явно вираженому атеросклерозі. Зазвичай це буває під час повторного нападу. Абдомінальні форми інфаркту зустрічаються у пацієнтів при різних патологіях шлунково-кишкового тракту на фоні стенокардії, яка триває протягом довгого часу.

Астматична форма хвороби

Вона протікає з наступною симптоматикою:

1. У людини розвивається сильна задуха важкого типу.
2. Хворого мучить кашель, який викликає поява рожевого мокротиння і піни. Це може відбуватися при малій інтенсивності болю в області серця або при повній їх відсутності.
3. Серцевий м’яз переходить на роботу в ритмі галопу.
4. Різко падає артеріальний тиск.
5. Виявляється аритмія.

Ця форма хвороби спостерігається при повторних нападах. Зазвичай у хворого діагностується кардіосклероз або інфаркт м’язів сосочків. Для точної діагностики цього типу недуги треба постійно контролювати стан серця хворого за допомогою електрокардіограми і вчасно помітити некротичний синдром.

Основна ознака захворювання – задишка, яка пов’язана з розвитком гострої недостатності лівого шлуночка і виникненням набряку легенів. У значної частини (до 50%) хворих задуха може поєднуватися з сильним болем у грудях.

Такий тип захворювання часто виявляється у жінок, яким від 50 до 61 року, і у чоловічої половини людства в старечому віці. Перед нападом задухи у багатьох людей починається занепокоєння. Такі явища часто відбуваються у нічний час, що змушує людину прокинутися і встати для того, щоб вдихнути свіже повітря. Пацієнти при цьому відчувають страх смерті, може виникнути відчуття холоду в кінцівках. При цьому частішає серцебиття і з’являється різкий біль.

Ангінозний форма інфаркту міокарда

Це найбільш часто зустрічається тип недуги. Він характеризується больовим синдромом. Стискаючий біль виникає в місці знаходження серцевого м’яза або в грудній клітці. За цими ознаками ця форма інфаркту схожа на стенокардію. Больові відчуття потім передаються на ліву сторону тіла, в плече, руку, іноді біль переходить на праве передпліччя.

Такий больовий синдром може викликати кардіогенний шок, симптоматика якого наступна:

1. Загальна, швидко прогресуюча слабкість.
2. Блідість шкіри.
3. Липкий, холодний піт.
4. Падіння артеріального тиску.

Больові відчуття можуть мучити людину протягом кількох годин. Ще один тип хвороби міокарда – гастралгічною форма. Недуга може раптово початися з різкою, гострого болю в епігастральній області. Потім больові відчуття переходять в місце локалізації серцевого м’яза, або починають турбувати хворого в районі між лопатками. При цьому людина перебуває в положенні напівсидячи і пульс у нього прискорений. Падає артеріальний тиск, виникає аритмія, серце прослуховуються глухі тони. Мова пацієнта вологий, а живіт болить, хоча на дотик м’який.

Інші форми атипових інфарктів міокарда

1. Коллаптоидный тип захворювання настає при серцевій недостатності і відсутність болю в грудній клітці. При цьому падає ПЕКЛО і у хворого проявляється загальна слабкість, запаморочення, може потемніти в очах, людина втрачає свідомість. При огляді таких пацієнтів треба звернути увагу на блідість шкіри, рясне виділення поту, холод нижніх кінцівок, загостреність рис обличчя. Може статися вихід очей з орбіт і зниження кількості сечі, що виділяється. Ця форма інфаркту носить важкий характер і зазвичай виникає в осіб похилого віку при серйозних ураженнях серцевого м’яза.
2. Набряковий тип недуги. Для нього характерне виникнення задишки, загальної слабкості, поява набряків або асциту. Може збільшитися об’єм печінки. Хвороба тече важко і небезпечно для життя пацієнта.
3. Гостра арітміческая форма захворювання – це порушення ритму серця або цілісності провідності всередині органу. Може призвести до розвитку пароксизмальної тахікардії або мерцательным аритмій, блокадам серцевого м’яза. Практично відсутній больовий синдром. При діагностиці велику трудність представляє відрізнити цей тип інфаркту від звичайних серцевих аритмій.
4. Церебральна форма хвороби. Відсутні болі в грудині, але мають місце ознаки ураження областей мозку. Треба уточнити анамнез хвороби при діагностиці, щоб не було помилки. Це викликано тим, що коронарна і церебральна недостатність найчастіше викликані одним захворювання – атеросклероз.

Існують і інші форми атипового інфаркту. Тип хвороби з малою кількістю симптомів проявляє себе слабкістю, виділенням великої кількості поту, невстановленими болями в грудній клітці, які пацієнт часто залишає без уваги. Це небезпечна та важка форма хвороби може викликати смерть людини.

Є і комбінований тип інфаркту міокарда, коли відбувається поєднання кількох видів атипових захворювання. Це найскладніший випадок, так як потрібна ретельна діагностика, численні аналізи, зйомка ЕКГ в динаміці.