Однією з досить поширених гінекологічних патологій є трубна вагітність, яка вважається різновидом позаматкової вагітності. Жінки, які мріють про дитину, іноді можуть зіткнутися з тим, що вагітність протікає зовсім не так, як повинна. Але слід знати про можливі відхилення, щоб своєчасно реагувати на подібну симптоматику.

Що таке трубна вагітність

Дана патологія представляє собою стан жінки, при якому запліднене яйце затримується в матковій трубі або ж починає розвиватися дуже швидко в її слизовій оболонці. Організм жінки влаштований так, що маткові труби не здатні витримувати вплив плодового яйця і бути для нього місцем розміщення.

Незважаючи на те що в матці немає плодового яйця, веде вона себе так само, як і при нормальній вагітності. Відповідно, затримка початку менструального циклу відбувається і в цьому випадку. Тести і аналізи показують позитивні результати.

Виникає така позаматкова вагітність частіше в ампулярному відділі (80% випадків), трохи рідше – в істмічному (до 12% трубних вагітностей). Лікарі в результаті багаторічних спостережень за пацієнтками виявили, що даний процес частіше відбувається в правій трубі, чим у лівій.

Причини трубної вагітності

Основна причина розвитку такого явища, на думку медиків, це погана перистальтика маткової труби. Проте існують й інші серйозні причини:

1. Загини або недорозвинення труб.
2. Пухлини, наявність спайок.
3. Стимуляція овуляції препаратами і використання допоміжних методів репродукції.
4. Запальні захворювання придатків в минулому.
5. Наявність невилікуваних або хронічних інфекційних захворювань, наприклад хламідіозу, трихомоніазу, гонореї і т. д.
6. Оперативне втручання в минулому, в тому числі проведення абортів.
7. У деяких випадках, коли в якості засобу захисту раніше використовувалася внутрішньоматкова спіраль.
8. Прийом гормональних контрацептивів може змінити загальний ендокринний стан, що призводить до аномалій розвитку жіночих статевих органів і згодом збільшує ймовірність позаматкової вагітності.

Таким чином, позаматкова трубна вагітність може бути наслідком гормональних зрушень або фізичних аномалій. Від неї не застрахований ніхто, тому при перших ознаках слід звернутися до лікаря-гінеколога, який зможе оцінити, наскільки правильно протікає процес.

Як виявляється патологія

Початок повністю нагадує процес звичайного протікання вагітності. У деяких випадках можуть бути невеликі кровотечі, і ці симптоми повинні насторожити. Цілком можливо, що відбувається мимовільний аборт або розривається труба.

У жінки можуть бути такі класичні для вагітності симптоми, як нудота, збільшення грудей, слабкість. Нерідко симптоматику доповнюють переймоподібні болі внизу живота. Так як зазвичай така вагітність переривається на 4-6 тижні, то фактично діагноз встановлюється раніше, чим виявляються інші ознаки.

Під час гінекологічного огляду може бути встановлено наступне:

1. Матка зберігає звичайну форму, незважаючи на передбачуваний термін вагітності.
2. В області маткової труби прощупується освіта, нагадує пухлину.
3. Матка і перешийок, зазвичай, недостатньо розм’якшені.

Все це є підставою для направлення на УЗД-діагностику, яка підтвердить або спростує попередній діагноз лікаря-гінеколога.

Що робити при виявленні аномалії

Звичайно ж, про збереження плоду мовлення в такій ситуації не йде. В залежності від анамнезу, терміну вагітності та характеру її протікання лікар може прийняти рішення про медикаментозне лікування або оперативного втручання.

Медикаментозний варіант пов’язаний з використанням препаратів, здатних викликати загибель ембріона, який розсмоктується всередині організму. Такий спосіб дозволяє зберегти маткові труби без пошкоджень.

Хірургічне втручання може бути засновано на різних методиках. Зазвичай для максимального збереження маткової труби застосовують лапароскопію. Перешкодами для її проведення можуть бути численні спайки, наявність ожиріння у пацієнтки, великої кількості крові. Проведення лапароскопії можливо, якщо діагностується прогресуюча трубна вагітність, коли маткові труби не пошкоджені і не розтягнуті.

Якщо збереження органу неможливо, то проводять видалення маткової труби. Лікар-гінеколог враховує при проведенні оперативного втручання такі обставини:

• бажання жінки в майбутньому мати дітей;
• вид структурних змін у стінках маткової труби;
• загальний стан маткової труби (якщо вона виглядає дуже погано, залишати її сенсу не буде);
• наявність в анамнезі аналогічного випадку (якщо це повторна позаматкова вагітність, однозначно проведуть видалення);
• стан другої маткової труби.

Лікарі повинні намагатися максимально зберегти шанс на повторну вагітність. Тому якщо діагностика покаже, що друга маткова труба має ще більшу кількість патологій, ту, де протікає вагітність, будуть прагнути зберегти.

Реабілітація після трубної вагітності

Підвищена увага до реабілітації після трубної вагітності пов’язано з тим, щоб не допустити виникнення чинників, здатних привести в подальшому до внематочным патологій або викиднів.

Якщо наслідком трубної вагітності став самовільний аборт, то лікарі проводять медикаментозне лікування, спрямоване на повернення організму в стан, який був до вагітності. Особлива увага звертається на відсутність запальних процесів.

Дуже добре допомагає відновити жіночий організм фізіотерапія, серед процедур якої при такому діагнозі затребуваний:

• електрофорез;
• УВЧ;
• електростимуляція;
• магнітотерапія;
• лазеротерапія.

Після проведення операції статевий спокій пропонується на місяць. Надалі вид контрацепції узгоджується з жінкою. Гормональне лікування може тривати до 6 місяців. Протягом усього цього періоду небажано наступ нової вагітності.

На практиці зазвичай після закінчення реабілітаційного періоду проводиться діагностична лапароскопія. Вона дозволяє оцінити, як відновилися жіночі органи, в якому стані в цілому знаходиться репродуктивна система. Якщо патологічних змін не виявлено, то лікар може дозволити планування вагітності.

http://www.youtube.com/watch?v=dlwE3eezgKM

Слід пам’ятати, що ризик рецидивів існує, а у 60% вагітностей, які виникли після трубної, тільки у половини був позитивний результат. Тому при новій вагітності потрібно багато уваги приділяти самопочуттю і при перших же незадовільних симптомах звертатися до лікаря, щоб він прийняв рішення про необхідність збереження плоду.