Імуноглобулін при вагітності можна приймати тільки за призначенням лікаря: це сильнодіючий імуномодулюючий препарат. Неправильне лікування даними препаратами здатне спровокувати аутоімунні захворювання і нашкодити здоров’ю малюка. Часто прийом даного препарату під час вагітності пов’язаний з великою тривогою для майбутньої мами, так як лікарі не завжди інформують пацієнток про те, що таке иммуноглобулиновая терапія, які можливі побічні ефекти і які існують обмеження на прийом таких препаратів.

Що таке імуноглобулін?

Імуноглобулін – це загальна назва для групи особливих білків, які беруть участь в імунному захисті організму. Ці білки виділяються В-лімфоцитами, клітинами, також є частиною імунної системи.

Білки-імуноглобуліни в тілі людини ділять на п’ять класів: IgG, IgM, IgA, IgE і IgD. Вони значною мірою відрізняються один від одного за складом і структурою, а також по різному реагують на загрозу здоров’ю організму. Їх об’єднує те, що вони захищають організм від хвороботворних інфекцій, мікроорганізмів, яких в науці позначають одним загальним терміном «антигени». Саме тому імуноглобуліни можуть призначати в ситуаціях, коли виникають проблеми з імунітетом.

Найбільш поширеним класом імуноглобулінів є IgG (до 75% від загальної кількості імуноглобулінів у тілі людини). Цей клас характеризується тим, що, серед іншого, може проникати через плацентарний бар’єр і формувати імунітет не тільки матері, але й дитини.

Імуноглобуліни відповідають за захист організму і в ряді випадків, наприклад, якщо імунна система матері ослаблена, вони можуть прийняти плід за чужорідне тіло і спровокувати викидень або передчасні пологи.

У період, коли медицина була слабо розвинена, подібний відповідь імунної системи на вагітність при низькому імунітеті був логічний, так як ослаблене тіло жінки не могло б чинити опір хворобам у разі збереження плоду, і тоді і мати, і дитина загинули б від інфекцій. Однак зараз імунний захист організму можна поліпшити, не перериваючи вагітності, з допомогою прийому імуноглобулінів. Тому антиядерні антитіла скринінг вимагають в обов’язковому порядку.

Таким чином, імуноглобуліни призначають у ситуаціях, коли імунна система матері не справляється із захистом організму або є ризик того, що імунітет вагітної сприйме плід як чужорідне тіло, спровокувавши викидень або передчасні пологи.

Коли призначають імуноглобуліни?

Найчастіше призначають їх при вірусних інфекціях типу застуди, коли стає ясно, що імунна система майбутньої мами не справляється із захистом як самої вагітної, так і плода від небезпечної інфекції.

Наприклад, антирезусний імуноглобулін призначають у разі, якщо проведений аналіз виявляє, що жінка резус-негативна, а виношується дитина від батька отримав резус-позитивний статус, тобто в тому випадку, якщо у немовляти в тілі на поверхні еритроцитів утворюється особлива група білків, а у матері – ні.

У такій ситуації імунна система матері може прийняти плід за чужорідне тіло і розпочати «воювати» з імунною системою дитини. Як підсумок, у плода розвиваються анемія і жовтяниця, які можуть важко пошкодити серце і мозок малюка. Така несумісність дитини і матері називається резус-конфлікт, а наносяться дитині імунною системою матері каліцтва – гемолітичною хворобою новонароджених. Однак тіло матері може почати виробляти анти тіла до клітин плоду і атакувати їх тільки в разі пошкодження плаценти, що відокремлює системи кровообігу матері і дитини. Причини небезпечного «перетину» можуть бути такими:

• інфекції;
• відшарування плаценти;
• гестоз;
• діабет вагітних;
• травми і оперативне втручання.

Антитіла при вагітності можуть виробитися безпосередньо при самих пологах. У будь-якому випадку тут можливо лікування: в різних випадках це може бути і «щеплення» матері імуноглобулінами на 28 тижні вагітності (якщо аналіз показав, що антитіла до еритроцитів дитини не визначаються або не вище пропорції 1:4), протягом 72 годин після пологів для зниження ризиків ускладнень при наступних вагітностях. Проте у ряді випадків при наявності резус-конфлікту прийом імуноглобуліну суворо заборонений, тому ні в якому разі не можна приймати препарати даної групи без настійною рекомендацією лікаря. Антиядерні антитіла скринінг при вагітності вимагають обов’язково.

Приводом до прийому імуноглобуліну може стати і наявність імунної відповіді на гормон вагітності-хоріонічний гонадотропін (ХГЧ). Незважаючи на те, що ХГЛ в перші два місяці вагітності виробляється плодовим яйцем і плацентою, тобто не є «рідним» для тіла матері, в нормі цей гормон не викликає захисної реакції імунітету. Однак іноді трапляється так, що організм майбутньої мами виробляє антитіла ХГЛ. Це може відбуватися з таких причин:

• збій імунної системи в результаті генетичних порушень або розвитку вірусного захворювання;
• у разі штучної стимуляції овуляції, коли в тіло жінки ХГЛ вводиться ззовні і сприймається тілом як чужорідне і небезпечну речовину.

В даному випадку також призначають иммуноглобулиновую терапію.

Так як імуноглобуліни є продуктами тіла людини, то сам препарат виготовляється з речовини, виділеного з плазми донорів. Продають імуноглобуліни у формі порошків для ін’єкцій, ампул, крім того, у складі складних препаратів, наприклад, “Пентаглобина”, “Октагама” та інших. Призначають прийом даного ліки у формі ін’єкцій та крапельниць.

Імуноглобуліни можуть прописати у випадку, якщо майбутня мама хвора аутоімунними захворюваннями, при яких клітини її організму атакують самі себе і клітини дитини. Иммуноглобулиновая терапія можлива при таких важких захворюваннях, як СНІД, і при супроводі вагітності у жінок з даним захворюванням.

Таким чином, імуноглобулін можуть призначити при наступних захворюваннях і патологіях:

• вірусних і бактеріальних інфекціях у майбутньої мами;
• хронічних імунодефіцитних захворювань (у т. ч. герпес);
• наявності аутоімунних захворювань;
• низької концентрації імуноглобулінів в крові;
• резус-конфлікт матері і дитини;
• загрозу викидня і передчасних пологів;
• наявність антитіла до ХГЛ.

Необхідно пам’ятати, що вплив імуноглобулінової терапії ще не вивчене повною мірою. Хоча в цілому лабораторні дослідження показують, що негативний вплив препаратів якщо і є, то мінімально, при плануванні лікування варто вдаватися до даної терапії тільки при наявності вагомих причин, так як це, швидше, експериментальний метод лікування.

Протипоказання до прийому імуноглобулінів

Є ряд протипоказань до прийому імуноглобулінів:

• індивідуальна непереносимість та підвищена чутливість до препарату;
• ниркова недостатність;
• важкі алергії в анамнезі;
• иммуноглобулиновая терапія при резус-конфлікті заборонена при наявності підвищеної кількості антитіл до резус-фактору;
• їх не вводять новонародженим (менше 28 днів від народження).

Так як існує безліч імуноглобулінових препаратів, то про протипоказання в першу чергу необхідно проконсультуватися з лікарем.

Побічні ефекти при прийомі імуноглобулінів

При прийомі імуноглобулінів можливі різні побічні ефекти, такі як:

• підвищення температури;
• біль у суглобах;
• почервоніння шкіри, свербіж, висип;
• слабкість і сонливість;
• нудота, блювання, пронос;
• підвищення артеріального тиску, тахікардія;
• спазми бронхів, задишка.

http://www.youtube.com/watch?v=oGXHNUAT9fU

Надзвичайно важливо те, що імуноглобуліни можна приймати тільки за рецептом і дозуванні лікаря. Ні в якому разі препарати даної групи не можна приймати самостійно, так як безграмотне поводження з імуноглобулінами здатне послужити розвитку важких системних порушень в тілі людини, в тому числі і аутоімунних захворювань.

Стаття написана за допомогою сайту need-me.com.ua.