Гонорея є венеричним захворюванням. У чоловіків вона характеризується виникненням гонорейного уретриту, обумовленого ураженням нижнього відділу сечостатевої системи. Актуальність даної патології пов’язана з її зростанням та деякими особливостями. Справа в тому, що гонорея часто поєднується з іншими ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом). Це ускладнює її лікування. Труднощі в терапії також пов’язані зі стійкістю збудника до багатьох антибактеріальних засобів. Тому важливо призначити правильні та ефективні препарати, за допомогою яких можна лікуватися в домашніх умовах.
Опис захворювання
Гонорея (трипер) – це запальне захворювання інфекційної природи, викликане гонококом. По своїй структурі цей мікроорганізм є диплококом, тобто складається з двох клітин. На поверхні мікроба міститься безліч ворсинок, за допомогою яких він утримується і пересувається зі слизової оболонки сечостатевого тракту.
Збудник може передаватися від хворої людини до здорової наступними шляхами:
- Статевим. Цей шлях є основним. Він передбачає розвиток гонореї при будь-яких інтимних контактах із хворою людиною, при яких гонококи потрапляють на слизові.
- Контактно-побутовим. Зараження цим шляхом відбувається дуже рідко із-за слабкої стійкості бактерії у зовнішньому середовищі. Для виникнення захворювання необхідно зіткнення слизової оболонки здорової людини з предметом побутового користування, де містяться свіжі гонококи. Це трапляється рідко.
Клінічна картина
Перші 10-14 днів відповідають инкубационному періоду хвороби, характеризуються відсутністю яких-небудь симптомів. Це пов’язане з поширенням й розмноженням збудника. Коли утворюється значна кількість гонококів, починають виникати перші ознаки захворювання. Головною ознакою є поява виділень з уретри.
Вони виникають в останню чергу і спочатку мають вигляду слизу. Через деякий час виділення набувають гнійний характер. Їх інтенсивність теж залежить від часу початку запалення і наростає в міру його прогресування. До інших симптомів гонореї відносять:
- свербіж, печіння, хворобливі відчуття в уретрі, а також розповсюдження больового синдрому в промежину;
- диспауренія (дискомфорт під час статевих контактів);
- дизуричні розлади (порушення сечовипускання за типом його утруднення і хворобливості);
- почервоніння і набряклість губок статевого члена;
- вихід з сечовипускального каналу гнійного вмісту жовто-коричневого кольору при натисканні на головку.
Всі перераховані вище клінічні прояви характеризують гостру форму захворювання. При відсутності або неправильності терапії вона переходить у хронічну. У цьому випадку симптоми стерті і часто зовсім відсутні. Залишається тільки один прояв гонореї – гнійні виділення. Вони мізерні, спостерігаються тільки вранці.
Лікування
При перших ознаках захворювання потрібно звернутися до лікаря для встановлення його етіології (причини). Беруть мазок виділень з уретри з подальшим дослідженням його під мікроскопом і визначенням чутливості мікробів до антибактеріальних засобів. Тільки після виявлення гонококів можна починати терапію, яка базується на встановленій чутливості до певних груп антибіотиків.
Лікування гонореї переслідує нижчезазначені цілі:
- ерадикація (знищення) гонокока;
- повне купірування клінічних проявів;
- запобігання розвитку ускладнень.
Лікар виписує рецепт з ліками, які потрібно застосовувати за призначеною схемою з урахуванням наявної інструкції по застосуванню. Ефективними щодо гонокока є антибіотики цефалоспоринового ряду, макроліди та фторхінолони. Їх можна приймати в таблетках або вводити внутрішньом’язово за допомогою уколів. Дозування підбирається у відповідності з тяжкістю захворювання індивідуально.
Ефективні препарати
Виражений ефект спостерігається від прийому лікарських засобів з такими діючими речовинами:
| Діюча речовина | Опис |
| Цефтріаксон | Він руйнує стінку бактерій, пригнічуючи їх життєдіяльність. Випускається даний медикамент у флаконах з порошком для приготування розчину, який вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Курс лікування становить 14 днів з щоденної одноразовою ін’єкцією 1 грама ліки. В аптеці він продається під однойменною назвою Цефтріаксон від різних виробників |
| Цефотаксим | Є аналогом цефтріаксону з тим же механізмом дії та формою випуску. Конкретними препаратами з цією речовиною є Цефотаксим, Клафоран, Талцеф, Цефабол, Цефалосин та інші. Застосовується він 3 рази на добу протягом двох тижнів |
| Цефіксим | Цей медикамент теж належить до групи цефалоспоринового ряду, як і попередні два. Відмінністю є те, що він випускається у вигляді капсул, таблеток та суспензій для перорального прийому. Схема застосування: 14 днів з дворазовим прийомом 400 мг. Торгові назви даного ліки: Панцеф, Супракс, Цефорал Солютаб і т. д. |
| Азитроміцин | Належить до макролидового ряду антибактеріальних засобів. Вони порушують синтез ДНК мікробної клітини і, як наслідок, запобігають її розмноженню. Характерною особливістю цієї речовини є її здатність знищувати L-форми, які утворює гонокок для свого захисту. Продається він в пероральних формах під назвою Азитрал, Азитроміцин, Сумамед, Сумамокс, Сумаклид, Азицид, Азивок |
| Ципрофлоксацин | Вбиває гонококи, блокуючи в клітинах синтез білка. Використовується в основному при гонококовому ураженні очей (гонобленорея) у вигляді очних крапель. Торгові марки – Ципролет, Ципромед, Офтоципро |
У більш рідкісному випадку лікувати гонорею можна за допомогою Метронідазолу, якщо немає чутливості до нього бактерій.
Як застосовувати?
Антибіотики в таблетках потрібно запивати тільки питною водою згідно зі схемою. Суспензію готують за допомогою води.
При внутрішньом’язовому використанні механізм більш складний і включає покрокове приготування розчину. Спочатку у шприц набирається 3-4 мл анестетика (новокаїн, лідокаїн), який потім вводиться у флакон з порошком. Флакон потрібно як слід струснути до повного розчинення засобу. Розчин не повинен містити пластівців або осаду. Отриманий засіб набирають назад у шприц і змінюють голку. Ліки вводять у верхньо-зовнішній квадрат м’язів з попередньою обробкою шкіри розчином антисептика.
При лікуванні гонореї слід дотримуватися кількох правил:
- Не можна вживати алкогольні напої, оскільки вони знижують ефективність медикаментів.
- Курс антибіотикотерапії треба пройти повністю, без пропусків і перерв. Незавершене лікування призводить до стійкості гонококів щодо ліків, і згодом вони не зможуть його вбити.
- Під час терапії необхідно відмовитися від статевих контактів. Це може спровокувати повторне зараження, приєднання інших інфекцій, а також передачу бактерій іншій людині.
- Лікуванню повинні піддаватися всі статеві партнери хворої людини.
Своєчасно розпочата та адекватна терапія з дотриманням всіх умов швидко позбавить чоловіка від цієї недуги.
