vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Кров на сифіліс: методи діагностики, правила здачі аналізу, розшифровка

Інфікування блідою трепонемою відноситься до числа высокозаразних захворювань, поширених повсюдно і представляють велику соціальну загрозу, тому кров на сифіліс повинні здавати всі представники дорослого населення щорічно. Нерідко діагноз виявляється випадково, так як приховані форми перебігу зустрічаються все частіше. Деякий час бліда трепонема не визначається в крові, а клінічні ознаки відсутні через інкубаційного періоду. Передбачено багато специфічних і серологічних тестів, які допомагають в діагностиці. Значення у кожної лабораторії свої, тому в сучасних результати вказують норми для конкретного обладнання.

1

Види діагностики сифілісу

Діагностувати сифіліс можна шляхом виявлення самого збудника (блідої трепонеми) і антитіл до трепонеме, циркулюючих в крові. Існує безліч методик пошуку антитіл, які називаються серологічної діагностики.

Виявлення збудника – найнадійніший спосіб встановити діагноз, але не завжди можливо визначити його місцезнаходження і забрати матеріал для дослідження, тому серодиагностика отримала більш широке поширення.

1.1

Реакція Вассермана

Найпершим методом діагностики є реакція Вассермана. У клінічній практиці можна зустріти умовні позначення – RW, РСК. Цю пробу проводять всьому при регулярних профоглядах і тим, хто звернувся до дерматовенеролога з приводу іншого захворювання, що передається статевим шляхом.

Методика тесту полягає в додаванні до сироватці пацієнта, в якій можуть бути антитіла до трепонеме, антигену – кардіоліпіну. У цій же суміші повинні бути присутніми еритроцити барана і гемолітичні речовини (система комплементу).

Якщо антитіл у крові хворого немає, комплемент прореагує з еритроцитами барана і призведе до їх руйнування – гемолізу. Якщо антитіла є, вони з’єднаються з антигенами і комплементом, а незруйновані еритроцити випадуть в осад.

Реакція проста і швидка, але її головний мінус – низька специфічність. Тобто позитивний результат не завжди вказує на захворювання сифілісом.

1.2

Мікрореакція преципітації

Ще один метод неспецифічної діагностики сифілісу – мікрореакція преципітації (МР). Її принцип схожий з реакцією Васермана. Вважається більш специфічною за рахунок додаткових реагентів.

Змішують сироватку пацієнта і неспецифічні антигени, але в даному випадку процес відбувається на склі, а антигени позначені вугільної пилом, тому при зв’язуванні їх антитілами на склі утворюються чорні скупчення, які можна спостерігати за допомогою мікроскопа.

1.3

Специфічні серологічні тести

Для уточнення діагнозу застосовується цілий ряд специфічних серологічних тестів, кожен з яких має свої особливості виконання показання для проведення та переваги:

Назва Скорочене позначення Суть методу
Імуноферментний аналіз ІФА Суть методу полягає в змішуванні сироватки хворого і антигенів на пластиковому планшеті. Якщо в крові антитіла, вони з’єднаються з антигенами. Наступний етап – змивання зайвих антигенів і антитіл, на планшеті залишаються тільки пов’язані комплекси. Потім до них додають речовини, що містять ферменти, і субстрат для цих ферментів. При з’єднанні їх з комплексами “антиген-антитіло” запускається ферментативна реакція, лікар спостерігає зміна кольору на планшеті
Реакція імунофлюоресценції РИФ Реакція імунофлуоресценції мало відрізняється від ІФА. При ній також відбувається з’єднання антигену з антитілами, але антигени позначені флюоресцентної фарбою, тому при утворенні комплексів можна виявити світіння
Реакція пасивної гемаглютинації РПГА Будується на зв’язуванні антигену та антитіла. В даному випадку антигени закріплені на еритроцитах барана, при додаванні антитіл у сироватці хворого запускається гемолітична реакція – лікар спостерігає руйнування еритроцитів
Реакція іммобілізації блідих трепонем РІБТ Даний метод відноситься до трепонемным тестів – тобто демонструє прямий вплив антитіл крові на збудника. Лікар поміщає на скло блідих трепонем з лабораторії, додає сироватку хворого. Якщо в ній є антитіла до трепонемам, вони загальмують і зупинять рух спірохет

Дослідження сироватки крові на сифіліс має сенс проводити не раніше, чим через 10 днів після появи виразки в місці проникнення бактерій в організм – твердого шанкра.

Доступними і простими у виконанні є ІФА та РПГА, які отримали своє поширення в клінічній практиці.

2

Підготовка до аналізу

Для кожного аналізу передбачена своя підготовка. Напередодні, перед забором крові лікар повинен провести роз’яснювальну бесіду чи дати пацієнту пам’ятку. Кров беруть з вени, рідко для неспецифічних аналізів – з пальця. Здати кров можна в будь-якій лабораторії, на станції переливання крові або в медичному закладі за місцем проживання. Загальний перелік необхідних вимог підготовки передбачає наступне:

  • відмовитися від алкоголю за 3 доби до дослідження;
  • виключити куріння за 30 хвилин до забору крові;
  • вечеряти напередодні легко, з обмеженням жирів і вуглеводів;
  • здавати кров натщесерце;
  • після пробудження випити склянку прохолодної води.

Здавати кров на сифіліс необхідно до початку прийому антибіотиків, так як після цього клінічна картина буде змащеній, а концентрація трепонем зменшиться. Результат вийде завідомо хибнонегативних.

3

Показання до проведення

Призначити аналіз крові на сифіліс лікар може при різних ситуаціях, які обумовлені діагностичним пошуком по пред’являються пацієнтом скарг. Щорічно проводять експрес-діагностику, яка показана всім особам старше 18 років. Це обумовлено високою поширеністю захворювання серед всіх верств населення.

Додаткова і специфічна діагностика показана наступним особам:

  • донорам;
  • вагітним з характерними симптомами або перенесеним захворюванням в минулому;
  • медичним працівникам;
  • людям, які контактують з хворими на сифіліс, в тому числі доглядальницям, родичам, які здійснюють догляд за тяжкохворим з нейросифілісом;
  • особам з безладними статевими зв’язками;
  • при підозрі на зараження – за бажанням людини;
  • пацієнтам з іншими венеричними захворюваннями;
  • вихователям, вчителям і працівникам громадського харчування;
  • хворим сифілісом після проведеного лікування з метою оцінки його ефективності.

Обстеження показано 1-2 рази в рік, в залежності від обставин і пред’являються санітарних вимог. Чоловіки і жінки без постійного статевого партнера навіть за умови використання бар’єрних методів контрацепції повинні перевірятися на наявність сифілісу, оскільки відомо про контактному шляху передачі збудника.

4

Похибки в результатах

Висновок з аналізу дає однозначну відповідь – наявність або відсутність захворювання. Але існують позитивні і хибно-негативні результати. Вкрай важливо дотримуватися правила підготовки до здачі крові на реакцію Вассермана, а також ставити до відома свого лікаря про наявність супутньої патології або перенесений у минулому сифілісі.

Хибнопозитивні результати можливі при постановці реакції Вассермана. Антитіла, які виявляються при цьому, можуть синтезуватися не тільки при сифілісі, але і при антифосфоліпідному синдромі, вагітності, деяких інфекціях та автоімунних захворюваннях, після лікування сифілісу і банальне переїдання жирної їжі.

Хибнонегативні результати можливі при постановці реакції в перші 2-3 тижні хвороби, коли трепонема вже є в організмі, але антитіла ще не встигли виробитися. У такому випадку лікар повинен уважно оглянути пацієнта і знайти твердий шанкр, з якого береться матеріал для виявлення в ньому збудника.

Діагноз “сифіліс” ставиться не тільки на підставі лабораторних тестів. Важливе значення має огляд пацієнта, його скарги, наявність незахищених статевих контактів в анамнезі. При недостатній діагностиці по крові проводять дослідження спинномозкової рідини, виділень з шкірної висипки, сечі, виділень із піхви та уретри.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code