Майже половина людей живуть з ВІЛ і не знають про це, тому знати, як визначити ВІЛ в домашніх умовах, необхідно. У захворювання, породжуваного цим патогеном, є ряд симптомів, вони допоможуть розпізнати інфекцію на ранній стадії і посприяють швидкому початку лікування, що збільшить шанси прожити довге і щасливе життя.
Необхідно розуміти, що ВІЛ, ВІЛ-інфекція і СНІД – це різні речі, і вчасно виявлена ВІЛ-інфекція не обов’язково розвинеться в синдром набутого імунного дефіциту. Як розпізнати захворювання на ранній стадії, щоб своєчасно розпочати лікування? Для цього треба знати перші симптоми недуги і способи придбання інфекції.
Як можна заразитися ВІЛ?
Найпоширеніші способи заразитися захворюванням відомі всім:
- незахищений статевий акт;
- вживання ін’єкційних наркотиків;
- через кров або інші виділення ВІЛ-інфікованого;
- передача від матері або вагітної матері до дитини;
- професійне зараження;
- переливання зараженої крові.
Згідно зі статистикою, від 70% до 80% всіх заражених ВІЛ отримали вірус через статевий контакт.
При цьому ризик заразитися під час сексу з партнером, ВІЛ-статус якого невідомий, становить не більше 0,15%. Згідно з даними досліджень, ймовірність заразитися у жінки приблизно в 3 рази вище, ніж у чоловіка.
Найбільш простим способом убезпечити себе від зараження є утримання від незахищених контактів і відмова від вживання наркотиків.
Як розпізнати ВІЛ за першим симптомом?
Вірус імунодефіциту людини розвивається в організмі поступово, але при цьому відразу починає знищувати лімфоцити – частинки крові, що представляють собою одну з ключових ланок імунної системи. У середньому розвиток інфекції відбувається протягом 10 років і має декілька стадій:
- період вікна;
- гостра фаза;
- латентний період;
- пре-СНІД;
- СНІД.
Перший етап характеризується тільки виробленням антитіл в організмі і триває від двох тижнів до одного року. Визначити захворювання на цій стадії можна тільки за допомогою спеціального аналізу. На другому етапі людина починає відчувати інфекцію, але вона швидкоплинна. Саме в цей час проявляються симптоми, які допоможуть розпізнати інфекцію, але діагностика в цей період важка через специфічність симптомів, у 96% випадків люди відчувають лихоманку, виявляють у себе висип або діарею, головний біль, блювоту і різку втрату ваги.
Іноді проявляються грибкові захворювання, наприклад, молочниця або неврологічні симптоми. Саме цю стадію багато хворих згодом описують як “найважчий у своєму житті грип”, з яким її дійсно легко сплутати.
У латентному періоді всі симптоми зникають, і людині здається, що вона повністю здорова.
Єдине, що супроводжує цей етап, який може тривати від 5 до 10 років, – це збільшення лімфатичних вузлів, але розпізнати ВІЛ за одним симптомом складно.
Є й інші способи, як виявити ВІЛ в домашніх умовах, – це спеціальні тести на імунодефіцит експрес-формату, які можна зробити самостійно і конфіденційно.
Тести на ВІЛ в домашніх умовах
Тести для розпізнавання ВІЛ зазвичай використовуються двох типів – це визначення антитіл до вірусу або виявлення білків, характерних для його наявності, так званих маркерів. Результати тесту бувають трьох видів: позитивний, коли виявлені маркери; негативний, коли їх немає і сумнівний. В останньому випадку в аналізованому матеріалі присутні деякі маркери, але не всі, тому результат не вважається позитивним і підлягає повторній перевірці.
В останні роки з’явилися і навіть стали поширюватися в розвинених країнах тести, які можна використовувати в домашніх умовах. Вони відносяться до категорії експрес-тестів, результат проявляється протягом 10-20 хвилин. Для проведення такого тесту необхідно взяти зішкріб з порожнини рота за допомогою спеціальної лопатки і помістити її в посудину з реагентом. Через 20 хвилин стане відомий результат.
Сумно те, що до Росії домашні тести на ВІЛ ще не дійшли, тому перевіритися на наявність вірусу можна тільки в лікарні. Часто при цьому не дозволяють зберегти конфіденційність, тому все менше і менше людей воліють звертатися в медичні установи, щоб дізнатися свій ВІЛ-статус. Але в медичній діагностиці є і свої плюси. Отримавши позитивний результат, пацієнт тут отримує всі необхідні відомості і психологічну допомогу, він не зможе нікого свідомо заразити або нашкодити собі.
Що потрібно знати про тестування на ВІЛ?
Найпростіший спосіб захистити себе від цього страшного захворювання – з певною періодичністю приходити в клініко-діагностичний центр і здавати аналізи на ВІЛ. Найчастіше антитіла, які визначають у крові та слині людини, що вказують на наявність інфекції, з’являються не відразу після зараження, а протягом 3 місяців, тому необхідно регулярно здавати аналіз, навіть після тривалого періоду від передбачуваного моменту зараження.
Здати кров на ВІЛ просто – для цього потрібно звернутися до терапевта за місцем проживання і розповісти про свій намір. Відповідними лабораторними інструментами оснащена будь-яка центральна районна лікарня, що дозволяє зробити тест і в сільській місцевості.
Здати аналіз можна в будь міській поліклініці, причому абсолютно безкоштовно. По всій Росії відкриваються анонімні кабінети для тестування, прийти туди можна навіть без паспорта, і таке обстеження теж проводиться безкоштовно.
У деяких випадках тестування на ВІЛ обов’язково. Наприклад, у сучасних пологових будинках, так як дитина може успадкувати вірус від матері, а через слабкий імунітет він швидко переходить до стадії Сніду. Можливість такого зараження необхідно передбачити заздалегідь. Примусово тестують і медичних працівників, які при роботі в аварійних ситуаціях і з пацієнтами з невизначеним ВІЛ-статусом ризикують заразитися вірусом.
Важливо пам’ятати, що результати тесту на ВІЛ можуть бути псевдопозитивними. При наявності позитивного результату пацієнта найчастіше відправляють на повторний аналіз і орієнтуються вже на його показники. На похибку може вплинути вагітність, наявність хронічних захворювань, порушення в роботі імунітету і навіть технічні помилки медичного персоналу. Антитіла до ВІЛ можуть спостерігатися у вагітних жінок і дітей у віці до півтора років, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок, при цукровому діабеті або онкологічних процесах. Хибнопозитивний результат виявляється в ході подальшої діагностики, а аналіз на ВІЛ повторюється після усунення причини порушень.
Як підготуватися до тесту на ВІЛ?
Здавати аналіз на ВІЛ, не важливо, чи в домашніх умовах він буде проходити або в клініці, анонімно чи ні, завжди страшно, так як підозрюваний діагноз може підтвердитися. Більшість людей припускають, що знаходяться в групі ризику або ні, залежно від їх способу життя, але це не завжди допомагає впоратися з тривогою.
Подолати страх допоможе усвідомлення того, що тест вже нічого не змінить, а тільки покаже наявність або відсутність захворювання.
Усвідомлення того, що насправді все вже сталося, допоможе логічно прийти до висновку, що тест необхідний. Чим раніше пацієнт дізнається позитивний результат, тим швидше він приступить до лікування, а це добре позначиться на тривалості життя.
І не варто забувати, що життя з ВІЛ існує. Люди з інфекцією і навіть її останньою стадією живуть десятки років. Незважаючи на відсутність ліків, можна бути впевненим, що через деякий час ВІЛ-інфекція стане виліковною, адже вже зараз люди з нею живуть досить довго і повноцінно.
Ще один позитивний момент: здати аналіз на СНІД означає подолати Снідофобію, подбати про близьких та дізнатися свою долю. Незважаючи на існування вірогідності заразитися, у людей, що живуть звичайним середньостатистичним життям, вона вкрай мала, без тестування цього все одно не впізнати.
