Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз, нирковокам’яна хвороба) є найбільш поширеним недугою в урологічній практиці. Зустрічається повсюдно, у людей всіх віків, але найбільший відсоток випадків розвитку патології припадає на період від 30 до 55 років. Існує безліч причин і факторів, що провокують утворення каменів у нирках. Лікувати цю хворобу непросто, але сучасна медицина на сьогоднішній день пропонує як класичні, так і альтернативні методи терапії.

1

Причини і симптоми

В даний час немає єдиної теорії, що пояснює виникнення каменів у нирках.

В результаті численних клінічних досліджень було виявлено, що у хворих з нефролітіазом є вроджені ензимопатії (ферментні збої), порушення фосфорно-кальцієвого обміну, вади розвитку нирок, запальні захворювання.

У сукупності ці чинники провокують початок сечокам’яної хвороби. Серед екзогенних (зовнішніх) причин урологи виділяють наступні:

• неправильне харчування (вживання великої кількості щавлю, шпинату, молока, червоного м’яса, газованих напоїв, рафінованих продуктів, недостатнє споживання води);
• географічний фактор (в країнах з жарким кліматом, де у жителів високий відсоток зневоднення, сечокам’яна хвороба зустрічається частіше, чим на територіях з помірними умовами);
• порушення надходження вітамінів (нестача А і D і надлишок вітаміну D);
• гіперпаратиреоз та ін.

Складність полягає в тому, що хворий тривалий час може не знати про наявність патології, так як на перших порах сечокам’яна хвороба протікає безсимптомно. Далі розвиваються такі прояви, як:

• біль;
• наявність крові в сечі;
• порушення сечовипускання;
• піурія (гній в сечі).

Яскравою ознакою сечокам’яної хвороби є ниркова коліка. Дане явище зустрічається у 80% хворих, і пов’язано з тим, що раптово порушується відтік сечі внаслідок закупорки каменем верхніх сечових шляхів. Біль в цьому випадку вкрай сильна, різка, нестерпна і не купірується при зміні положення тіла.

2

Види каменів у нирках

Ниркові камені, або конкременти, – це кристали солей або повністю сформувалися камені. Дані утворення є чужорідними і патологічними для організму людини, завдають шкоди як на біохімічному (отруєння організму різними сполуками), так і на фізіологічному рівні (при закупорці каменем протоки може повністю припинитися виділення сечі, також можливий розрив стінок сечовивідних шляхів).

Види каменів у нирках по щільності поділяються на:

• м’які (карбонатні, білкові, цистинові, холестеринові);
• щільні (оксалатні, фосфатні, уратні).

Чим щільніше камінь, тим більшої шкоди він може завдати. Найбільш небезпечними є щільні оксалатні камені, так як при просуванні вони серйозно ушкоджують слизову сечовивідних шляхів, а потрапляння солей на уражену стінку викликає рефлекторний спазм судин нирки, що в сукупності з повною відсутністю відтоку сечі може викликати ниркову кольку.

У таблиці представлені різновиди каменів по їх складу і щільності:

3

Зовнішній вигляд і склад конкрементів

Типи ниркових каменів надають різний вплив на організм і дають характерну клініку. Іноді за симптомами можна припустити, який саме вид конкременту присутня в нирках пацієнта.

Оксалати утворюються з щавлевої кислоти і сполук кальцію. Ці камені дуже щільні, з нерівними краями. Є найбільш небезпечними, оскільки наносять найбільший відсоток травматизації. Мають темний колір і шипи, досить великий розмір.

Фосфатні конкременти, що складаються в основному з солей фосфору і кальцію. Мають характерний опис – кругла форма, світло-жовтий або білий колір. Вони нетравматичны, але небезпечні тим, що схильні до швидкого зростання. У досить короткі терміни фосфати можуть заповнити майже весь простір ниркової балії і заблокувати виділення сечі.

Урати складаються з солей сечової кислоти. Їх колір може змінюватися від червоного до світло-жовтого. Відмінною особливістю даних каменів є те, що вони можуть виникати в різних відділах сечовивідної системи. Ця ознака безпосередньо залежить від віку чоловіка. У дітей та осіб похилого віку урати виникають у сечовому міхурі, у людей середнього віку – в нирках і сечоводі.

Білкові конкременти є змішаними за своєю структурою та мають у складі залишки бактерій і різні солі. Ці камені ще називають інфекційними, т. к. вони виявляються після перенесених інфекційних захворювань. За структурою м’які, світлого кольору.

Ксантинові і цистинові конкременти зустрічаються досить рідко, складаються з амінокислот. Ці камені дають виражений больовий синдром, часто не купирующийся знеболюючими препаратами. М’які, світло-пісочного або жовтого кольору.

Холестеринові конкременти також утворюються досить рідко і складаються з холестерину. Виглядають вони як чорні камінчики, можуть досягати великих розмірів.

4

Діагностика

Визначити наявність каменів в нирках на сьогоднішній день не представляє особливої праці. На наявність сечокам’яної хвороби вказують характерні скарги пацієнта:

• біль в поперековій області;
• порушення відходження сечі;
• стійке підвищення артеріального тиску;
• блідість шкірних покривів;
• наявність анемії.

Лабораторні дослідження дозволяють перевірити кількість солей в організмі пацієнта. Біохімічні аналізи крові і сечі включають в себе визначення рівня креатиніну, сечовини, молей сечової кислоти, фосфору, кальцію та ін

Важливе значення мають рН сечі і її відносна щільність. УЗД дозволяє виявити локалізацію каменів і визначити їх розміри.

5

Лікування

Сечокам’яну хворобу реально вилікувати в домашніх умовах, необхідно лише чітко дотримуватися призначеного лікування, режиму і дієти.

Ефективно застосування трав:

• Ромашки.
• Пустирника.
• Деревію.
• Споришу.
• Польового хвоща.

З цих рослин робляться настоянки і приймаються всередину щодня курсами.

Дієта при сечокам’яній хворобі обмежує вживання молочних продуктів, щавлю, червоного м’яса, рафінованих продуктів, смажених і жирних страв. Необхідно збільшити в денному раціоні кількість овочів і фруктів, особливо кислих.

Медикаментозне лікування включає:

1. 1. Препарати для розчинення сечових каменів (назви: Блемарен, Уралит У).
2. 2. Спазмолітики і анальгетики при больовому синдромі (Но-шпа, Баралгін, анальгін).
3. 3. Рослинні препарати (Канефрон, Цистон) з метою досягнення діуретичного, протизапального ефекту.
4. 4. Склади, спрямовані на корекцію порушень біохімічного складу крові і сечі (Алопуринол).

При поєднанні всіх вищеописаних методів можливо повне одужання чоловіка.

Самолікування при даному захворюванні протипоказано.