Гострий інфаркт міокарда виникає через порушення або повного припинення доставки кисню до певного ділянки серцевого м’яза.

В результаті припиненої кровотоку по артерії частина міокарда відмирає. Небезпека цього стану криється в підвищеному ризику смертності. За даними вчених, близько третини людей, що відчули симптоми інфаркту міокарда, вмирають. Половина з цієї кількості хворих не встигає доїхати до стаціонару, щоб отримати лікарську допомогу. П’ята частина хворих, які перенесли гостру стадію, в перший же рік після нападу помирає.

Перенесений інфаркт збільшує шанси померти раніше одноліток майже в 4 рази.

Будь симптомів необхідно побоюватися

Передінфарктний стан, тривалість якого може становити кілька місяців, і кілька хвилин, характеризується почастішанням нападів стенокардії.

Основною ознакою, що свідчить про гострому інфаркті міокарда, є сильний біль, яку багато хворі описують як саму інтенсивну і виражену з усіх випробуваних в житті.

Спочатку характер больових відчуттів може нагадати стенокардію: у грудній клітці та (або) епігастральній області різко виникає важка тривала біль, що має інтенсивний характер і супроводжується зниженим тиском і збільшенням частоти дихання.

Біль часто поширюється і на інші ділянки: неприємні відчуття відчуваються у верхніх кінцівках, спині, нижньої щелепи, зуби, шиї, іноді в потилиці.

До больових відчуттів можуть додаватися такі неприємні симптоми, як слабкість, підвищена пітливість, запаморочення, нудота і блювота, перезбудження.

Зазвичай біль проявляється вранці, коли людина перебуває в спокійному стані, але може початися і при фізичних діях. В останньому випадку, якщо біль не зникає після припинення активності, мова йде саме про інфаркті міокарда, а не про стенокардії, напад якої закінчується при припиненні активності.

При наявності гострого болю хворий відчуває дискомфорт, що проявляється в неспокої, рухах, спрямованих на позбавлення від неприємних відчуттів.

У кожному п’ятому випадку гострого інфаркту міокарда біль може не проявлятися, тому хворі, не підозрюючи про загрозу для життя, до лікарів за допомогою не звертаються.

Безболісний ГІМ спостерігається у хворих цукровим діабетом і у людей похилого віку.

Симптомами захворювання при наявності болю або її відсутності є: несподівана втрата свідомості, відчуття слабкості, аритмія або різке зниження тиску.

Протягом наступних 10 днів відбувається остаточно оформлення некрозу з формуванням рубця і всмоктуванням продуктів розпаду.

В період відновлення в одних випадках клінічні або лабораторні ознаки інфаркту можуть не спостерігатися, в інших – розвивається серцева недостатність, з’являється стенокардія, може повторитися інфаркт.

Чому судинна система серця відмовляє

Як результат постійних скорочень міокарда в клітинах серця спостерігаються інтенсивні обмінні процеси, наслідком яких є споживання великих обсягів поживних речовин і кисню. Така інтенсивність забезпечується постійним припливом збагаченої киснем крові. Ці процеси відбуваються завдяки розгалуженій мережі серцевих судин.

Серцевий м’яз, яка має потребу в постійному припливі кисню, дуже чутлива до його обмеженому надходженню. При найменших порушеннях в міокарді спостерігається розвиток незворотної патології.

У разі повного припинення живлення киснем певної ділянки м’яза відбувається поступове накопичення токсинів і перехід на використання власних запасів енергії, що перебувають у клітинах.

Робота серця в такому режимі можлива протягом 20 хвилин, після чого відбувається виснаження внутрішньоклітинних запасів і відмирання знекровленою частини міокарда.

Розмір некрозу обумовлений тим, яка саме гілка судин – велика або дрібна – була перекрита, наскільки швидко настала ішемія, який вік хворого і деякими іншими факторами.

Серцевий м’яз може пошкоджуватися по всій товщині стінки, в її глибині, на внутрішньому або зовнішньому шарі. Розташування некрозу може бути лівий шлуночок (відбувається ураження передній, бічній або задній стінки, перегородки між шлуночками) або правий.

Причини порушення кровопостачання серцевого м’яза – атеросклеротичні бляшки або тромби, іноді їх поєднання. Інколи спазм судин обумовлений дією на організм холоду, небезпечних хімічних речовин, ліків. Провокує міокард важка анемія, при якій спостерігається різке зменшення рівня гемоглобіну в крові.

Група ризику при захворюванні

У групу ризику, до якої належать схильні до виникнення інфаркту міокарда, входять обличчя, у яких спостерігається:

• підвищення рівня холестерину;
• підвищений артеріальний тиск;
• гіподинамія;
• цукровий діабет;
• хронічні захворювання нирок, які вражають їх судинні освіти, відповідальні за очищення крові;
• перевищення норми ваги.

Ризик збільшується при наявності підвищеного артеріального тиску, яке, як правило, медикаментозно не коригується. При підвищеному тиску серцеві м’язи розтягуються і товщають, що підвищує ймовірність виникнення серцевого нападу і знижує шанси вижити після нього.

Стан стресу, наявність шкідливих звичок, у першу чергу куріння, ведення малорухливого способу життя – все це теж є провокуючими інфаркт факторами.

Крім того, спадковість може впливати на схильність до захворювання. Наприклад, якщо у батьків пацієнта серцеві напади відзначалися у віці до 60 років, то ймовірність розвитку патології серця у більш молодому віці значно збільшується.

Особливу обережність необхідно проявляти і тим, у кого родичі перенесли інфаркт міокарда або померли від його наслідків. Продовжити життя, забезпечити її високу якість можна при відмові від шкідливих звичок, помірної фізичної активності, позбавленні від можливих факторів ризику.

Збільшується ризик захворювання у представників чоловічої статі і літніх людей. Статистичний аналіз дає відомості про те, що у жінок 40-50 років цей діагноз зустрічається в середньому в 5 разів менше. Після подолання сімдесятирічного кордону кількість миокардов у жінок і чоловіків приблизно однаково.

Як надати першу допомогу

Однак люди, що опинилися в цей момент поруч, можуть грамотно підтримати хворого до приїзду лікарів, що не тільки полегшать його стан, але і, можливо, врятують життя.

Для початку необхідно переконатися, що це саме інфаркт, а не стенокардія. Виражена біль у грудині, яка триває більше 30 хвилин, не проходить в стані спокою та після прийому нітрогліцерину, слабкість, запаморочення, нудота, липкий піт безпосередньо свідчать на користь інфаркту.

Далі людині необхідно розстебнути чи зняти одяг, що сковує і ускладнює дихання. Можна відкрити вікно для надходження свіжого повітря. Не менш важливо забезпечити умови максимального спокою і мінімального навантаження на серце. Для цього хворого укладають таким чином, щоб вище виявилася верхня частина тіла. Незайвим буде прийом заспокійливого препарату, зокрема Валокордину (50 крапель).

Крім того, кардиореаниматологи рекомендують прийняти аспірин (1 таблетка – 500 мг), що на 25% знижує ризик померти від нападу. Справа в тому, що лікарський препарат сприяє розрідженню крові, що благотворно впливає на обмінні процеси в міокарді.

Кожні 5 хвилин перевіряється рівень тиску і частота пульсу.

Якщо тиск різко знижується, нітрогліцерин давати не можна, якщо тиск відповідає нормі, то можна запропонувати хворому нітрогліцерин (приймати не більше 2 разів).

У разі коли хворий не приходить у свідомість, у нього відсутній пульс на сонних артеріях, дихання, не обійтися без реанімаційних заходів. Людини укладають на підлогу або іншу тверду поверхню і коротко і сильно вдаряють ребром долоні, яка стиснута в кулак, в область грудини трохи вище мечоподібного відростка (прекардіальний удар), потім виконують непрямий масаж серця і штучне дихання.

На 15 рухів непрямого масажу роблять 2 вдиху і перевіряють пульс. При відсутності позитивних змін необхідно повторити дії. Через 4-6 хвилин для дорослих і 3-4 хвилини для дітей прикордонний стан переходить у біологічну смерть.

Особливості медикаментозного лікування

Лікування інфаркту міокарда залежить від стадії розвитку. У гострий період проводиться діагностика, аускультація та ЕКГ. Електрокардіографія важлива для визначення величини та локалізації пошкоджень.

Не пізніше двох годин після початку нападу рекомендується прийом тромболітиків, тому важливо якомога швидше звернутися за допомогою до фахівця з метою правильного діагностування і початку лікування.

Недорогим тромболитиком вважається Стрептокіназа, який вводять внутрішньовенно один раз. Більш дорогі препарати, наприклад, Альтеплаза, Тенектеплаза, що володіють більшою ефективністю, в деяких випадках можуть бути призначені двічі.

Отже, дія призначуваних лікарських препаратів спрямовано на те, щоб:

• зменшити переднавантаження (вигнання крові з шлуночків) серця з допомогою нітратів швидкої дії;
• зменшити переднавантаження допомогою бета-адреноблокаторів;
• розширити судини інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і блокаторами кальцієвих каналів;
• позбавити від порушення ритму Кордароном, Хінідином, Лідокаїном;
• відновити гострі порушення кровообігу застосовується внутрішньовенно у фізрозчині глюкози Допаміном або хлоридом натрію.

У період терапії інфаркту міокарда важливо чітке дотримання всіх дій, що дозволить в подальшому уникнути ускладнень, що призводять до інвалідності.

Відновлення після нападу і дієта

Тактика лікування вибирається лікарем в залежності від складності захворювання, характеру його перебігу, наявності ускладнень, але і від самого хворого залежить те, як буде протікати його реабілітація в постінфарктний період.

Для якнайшвидшого лікування рекомендується:

• обмежити або виключити вживання алкоголю;
• відмовитися від куріння;
• зайнятися лікувальною фізкультурою з метою зменшення надмірної маси тіла;
• здійснювати прийом прописаних препаратів;
• дотримуватися дієти для зниження рівня холестерину в крові;
• підтримувати норму артеріального тиску.

Виключаються з раціону продукти, що викликають здуття живота, жирне і смажене, копчене, мариноване, борошняне, бульйони з м’яса і риби, м’ясо птиці (за винятком курки), кава, помідори, виноград. Обмежується вживання солі і солоних страв.

Вживання натуральної їжі з обмеженим вмістом жирів і канцерогенів дозволить зберегти здоров’я, уникнути проблем в роботі серцево-судинної системи.

При наявності страху повторного інфаркту міокарда може знадобитися консультація психолога, прийом психотропних засобів.

Правильно підібрана фізичне навантаження дозволить відновити нормальне функціонування серцево-судинної системи.

Соціальна реабілітація може знадобитися при наявності ускладнень, коли хворому буде надана група інвалідності на певний період до повного відновлення працездатності.