Флебіт нижніх кінцівок має симптоми у вигляді появи гіперемії шкіри на всій протяжності ураженого венозної судини і характерного больового прояву.

Загальні відомості про недугу

Порушення являє собою поразка великих венозних кровоносних судин, яке проявляється у формі запалення і руйнування стінок вени. Найчастіше цей вид недуги вражає венозні судини кінцівок. Прогресування захворювання обумовлено впливом на організм певних факторів ризику. Медичні фахівці вважають порушення ускладненням, що виникають при прогресуванні варикозної хвороби вен кінцівок.

Хвороба може виникати у вигляді захворювання, що має гостру або хронічну природу. Зміни, які відбуваються у відні, стають причиною появи в просвіті вени тромботичних новоутворень і трансформації недуги в тромбофлебіт.

У медицині розрізняють кілька типів патологічних порушень, прогрес яких залежить від місця локалізації недуги. Основними формами хвороби прийнято в медицині вважати наступні:

• ендофлебіт;
• перифлебит;
• панфлебит.

В процесі прогресу ендофлебіту розвивається порушення, яке зачіпає внутрішню поверхню стінки вени. Часто виникнення цього типу недуги пов’язано з появою механічного пошкодження стінок вен кровоносної системи. Іноді спостерігається розвиток ендофлебіту в результаті застосування катетера для вен або при тривалому знаходженні медичної голки крапельниці в посудині. Часто це патнарушение виникає в результаті проведення інфузії гіпертонічного розчину.

Характеристика різних видів порушення

Для перифлебита характерно прогресування запального ураження з пошкодженням зовнішньої поверхні судини кровоносної системи. Розвиток цієї форми недуги обумовлено наявністю запального процесу в клітинах тканин, що прилягають до кровоносної судини.

При прогресуванні панфлебита здійснюється ураження судини як на поверхні, так і всередині. Пошкодження судини проявляється у вигляді процесу запальної природи на стінки кровоносної судини.

У разі прогресу патнарушения в гострій формі виникають болі в області ураженої судини, крім цього, спостерігається підйом температури тіла і розвивається загальна слабкість в організмі. При розвитку хронічного типу захворювання протягом тривалого часу недуга протікає практично безсимптомно.

Недуга в хронічному вигляді проявляється в період загострення.

Прояви флебіту залежать від місця локалізації недуги. Зустрічаються флебіти поверхневих і глибоких вен кінцівок. У разі розвитку порушень поверхневих судин з’являються ущільнення, нагадують виступи підшкірного жиру.

Ці ущільнення розташовуються по ходу розташування кровоносної судини. У разі розвитку ураження глибоких вен нижніх кінцівок з’являються хворобливі відчуття, піднімається температура і виникає загальна хронічна втома.

Розвиток хвороби в організмі

На прогрес хвороби вен великий вплив справляє розвиток варикозного розширення і ускладнення, що виникають при його розвитку. Найчастіше варикозна хвороба протікає з виникненням тромбофлебіту. Якщо відсутнє відповідне лікування, то при розвитку хвороби з’являються трофічні виразки або абсцеси. Процес запалення може бути спровокований різними патогенними збудниками, однак найчастіше провокує розвиток недуги стрептокок. Іноді розвиток флебіту можливо при отриманні хімічного опіку вени.

Іноді формування патнарушения відбувається штучним шляхом. Наприклад, при використанні склеротерапії, що застосовується при лікуванні варикозного недуги. В даному випадку формування флебіту відбувається при введенні у вену спеціального речовини, яка формує асептичний тип флебіту. Розвиток цього стану приводить до склеювання стінок вени кровоносної системи.

Флебіт здатний пошкоджувати вени кінцівок, розташовані як на поверхні, так і в глибині тканин. При гострій формі поверхневого типу недуги вражений кровоносну судину викликає хворобливі відчуття, одночасно з болем з’являється напруженість судини. Шкіра над посудиною ущільнюється і набуває червоний колір. Іноді при виникненні поверхневого флебіту виявляється поява червоних доріжок вздовж запалених вен. При виникненні поверхневого флебіту спостерігається зростання температури в організмі, а людина відчуває себе розбитим.

При розвитку хронічного типу флебіту симптоматика недуги є згладженої. Рецидиви виявляються тільки в моменти загострення недуги.

Гострий флебіт глибоких вен проявляється в організмі хворобливістю, набряками в області розвитку запального процесу. Основні ознаки флебіту глибоких вен включають в себе поява молочно-білого забарвлення шкірного покриву з виникненням ущільнення і почервоніння в області поразки. Гостра форма захворювання характеризується труднощами течії у вигляді освіти тромботичних мас з подальшим переходом недуги в гостро поточний тромбофлебіт.

Основні причини розвитку недуги

При запаленні стінки вени кровоносної системи розвивається флебіт, що вражає зовнішню, внутрішню, або обидві стінки одночасно. Основною причиною виникнення недуги є процес потрапляння до відня патогенної мікрофлори. Попадання патогенної мікрофлори у вену відбувається при отриманні опіку, виникнення абсцесу, туберкульозу, панариції або флегмони. У разі розвитку запального процесу неспецифічного характеру венозна стінка набуває набряклість.

При подальшому розвитку хвороби інфекційний процес проникає в серединну оболонку стінки вени, відбувається руйнування м’язового шару. У ході прогресування захворювання починається процес руйнування внутрішнього шару стінки вени, що призводить до формування пристінкового тромбу. Після закінчення процесу формування тромбу починається прогресування тромбофлебіту. При сприятливому прогнозі захворювання трансформується у флебосклероз.

При розвитку ендофлебіту великий вплив на прогресування порушення надає травма вени. Іноді виникнення порушення відбувається в результаті введення у вену гіпертонічних чи склерозуючих розчинів, а також у результаті виникнення варикозного розширення вен. У процесі прогресування відбувається формування пристінкового тромбу.

Панфлебит розвивається на тлі прогресування хвороби Мондора при травмі живота або грудної клітки. Панфлебит може розвиватися в результаті наявності в організмі інфекційних недуг. Запальний процес провокує склеротизацию стінок ураженої вени.

Лікування захворювання

Лікування починають із застосування медикаментозних методів впливу на організм.

Для хворого рекомендується підтримку постільної режиму з фіксацією пошкодженої кінцівки у піднятому положенні. У цей період призначаються препарати, що знижують згортання крові, і засоби, що володіють протизапальною властивістю. До місця ураження прикладаються компреси з використанням різноманітних мазей, дія яких спрямована на зняття запалення. Своєчасне проведення консервативного лікування дозволяє отримати позитивний результат.

Після закінчення курсу лікування пацієнт протягом року перебуває під наглядом флеболога. Якщо в цей період у хворого виявляється прогрес варикозної хвороби, то приймається рішення про проведення оперативного втручання.

Оперативне лікування використовується у випадку розвитку тромбозу із загрозою для життя людини. При виникненні мігруючого флебіту проводять екстрене оперативне втручання, яке пов’язане з видаленням запаленої і ураженої вени.

Одним з інноваційних методів лікування є використання регіональної тромболітичної терапії. Метод заснований на застосуванні речовин, які при введенні в вену розчиняють тромб.

Лікування захворювання має проводитися під постійним контролем лікаря.