Гостра серцева недостатність – це порушення скорочувальної здатності серцевого м’яза, що призводить до дисфункції внутрішньосерцевого та легеневого кровообігу та перевантаження серця. Гостра судинна недостатність може розвинутися на тлі вже наявного серцевого захворювання і як самостійна патологія. Але все ж серцева недостатність у більшості випадків відбувається разом з інфарктом міокарда, коли трапляється загибель клітин серця із-за різкого порушення кровообігу на певному ділянці. Так як серце складається з двох шлуночків, то гостра серцево-судинна недостатність може розвинутися в одному із шлуночків (в лівому або правому). Поряд з гострою недостатністю є і хронічна серцева недостатність, яка є наслідком всіх захворювань серцевої системи. Цей вид недостатності протікає не так гостро, але може мати негативні наслідки.
Симптоми гострої недостатності
Патологія характеризується наступними симптомами:
- задишка, відчуття стиснення горла;
- кашель, що супроводжується кровохарканням;
- виникає страх смерті;
- з’являється колапс (тиск крові різко знижується і погіршується).
При розвитку набряку легенів з’являються:
- кашель з пінистої тонів мокротою;
- вимушене прийняття сидячого положення.
Ознаки лівошлуночкової недостатності:
- Наростаюча задишка, що в деяких випадках відчуття задухи.
- Кашель буває сухим або супроводжується пінистої мокротою.
- Піна може виходити з рота і носа.
- Вимушене сидяче положення.
- Хрипи в легенях вологого характеру, які добре прослуховуються.
Ознаки правошлуночкової недостатності:
- Шийні вени збільшені.
- З’являється синюшність пальців, підборіддя, вух і кінчика носа.
- Печінка збільшена.
- Жовтяниця шкіри, слабовираженная.
- Поява набряків.
Класифікація серцевої недостатності
Форми гострої судинної недостатності:
- 1 стадія – ознак не спостерігається;
- 2 стадія – є серцева недостатність, яка супроводжується хрипами в грудях, венозною гіпертензією в легенях;
- 3 стадія – тяжка серцева недостатність, при цьому розвивається набряк легенів, з’являється колапс;
- 4 стадія – кардіогенний шок, при якому знижується артеріальний тиск, розвивається олігурія, ціаноз шкіри, сильне потовиділення.
Кардіогенний шок – це найбільш тяжкий прояв лівошлуночкової недостатності. Найчастіше він виникає при інфаркті міокарда, при повторюваних інфарктах у людей похилого віку, якщо некроз розвинувся на тлі гіпертензії або цукрового діабету.
При цьому стані відбувається різке зниження артеріального тиску, виникають симптоми астми, такий стан називається колапсом. Болі відчуваються за грудиною, з’являється недостатність кровообігу.
При кардіогенному шоці слід терміново госпіталізувати хворого. Виникає велика ймовірність зупинки серця.
Причини серцевої недостатності
До основних причин розвитку даної патології можна віднести:
- Декомпенсація хронічної серцевої недостатності.
- Інфаркт міокарда.
- Ішемічна хвороба серця.
- Дилатаційна кардіоміопатія.
- Ревматичні хвороби серця.
- Гіпертонія.
- Цукровий діабет 2 типу, часто в поєднанні з підвищеним артеріальним тиском.
Фактори, що провокують серцеву недостатність, на відміну від причин, можна запобігти. До них відносяться:
- Стресові ситуації.
- Аритмії.
- Гіпертензивні кризи.
- Прогресування ішемії.
- Часті запалення легенів.
- Гострі респіраторні захворювання.
- Знижений гемоглобін.
- Ниркова недостатність.
- Гіпертиреоз.
- Прийом препаратів підвищеної токсичності.
- Прийом препаратів, що сприяють затримці рідини.
- Ожиріння.
- Часте вживання спиртного.
- Інфекційний ендокардит.
Діагностика патології
Тільки після ретельної діагностики і встановлення причини можна буде приступати до лікування. Судинна недостатність гостра діагностується наступними способами:
- Первинний огляд. Можна виявити синюшність губ, здуття вен на шиї, характерне положення тіла.
- Прослуховування серця. Може відзначатися тахікардія.
- Вимірювання тиску. При цьому найчастіше виявляється гіпертонічний криз.
- Аускультація дає інформацію про стан легенів, присутності хрипів, вказати на що починається набряк легенів.
- Обмацування печінки. Якщо вона збільшена, це говорить про правошлуночкової перевантаженості.
- ЕКГ дозволяє виявити стан міокарда.
- УЗД дає можливість постановки діагнозу.
- Аналізи крові дають інформацію про стан печінки і нирок, продуктах серцевого розпаду, дозволяють виявити кисневу недостатність.
- Рентген грудної клітки) показує, наскільки розширені серцеві кордону, який зміст рідини в легенях.
Лікування гострої серцевої недостатності
Після того як хворий викликав лікаря, він повинен зайняти сидяче положення. Так, надлишок крові буде рівномірно заповнювати черевну порожнину і нижні кінцівки. А в грудній області її кількість поступово зменшиться. В цей період така поведінка може врятувати життя людині. У людини з серцевими проблемами завжди повинен перебувати нітрогліцерин (допустимі його аналоги).
У момент серцевої недостатності він повинен покласти таблетку під язик. Від цього кровотік в судинах знижується. У деяких випадках до приходу лікаря рекомендується накласти джгут на стегнову область: це зменшить приплив крові з цієї частини. Такі маніпуляції слід робити через 10-15 хвилин після того, як хворий прийме сидяче положення і кров з верхніх відділів тіла надійде в нижні. Якщо у когось із членів сім’ї або сусідів є навички внутрішньовенного введення ліків, то можна зробити укол 0,05%-го розчину строфантину, змішаного з стерильним фізіологічним розчином.
Все інше мають робити лікарі. В першу чергу будуть спрямовані заходи на усунення причини, що викликала дану патологію. При серцевій недостатності як гострої, так і хронічної форми призначається постільний режим. Чоловік повинен бути обмежений від фізичного та нервового перенапруження. Помірні навантаження в цьому випадку допустимі.
Слід знизити добове споживання рідини до 500-600 мл Також слід відмовитися від солі. Харчування в цей період повинно бути легкозасвоюваним, вітамінізованим і легким.
Лікування медикаментозними препаратами дозволить людині поліпшити якість життя і значно її продовжити. Лікар, виходячи зі стану пацієнта, може призначити лікарські препарати наступного напрямки:
- Серцеві глікозиди. Вони сприяють правильній роботі міокарда, дозволяють здійснювати фізичні навантаження.
- Вазодилататори та інгібітори АПФ, які сприяють правильному функціонуванню крові в судинах.
- Нітрати поліпшують наповнення кров’ю серцеві шлуночки, розширюють коронарні артерії.
- Діуретики зменшують затримку рідини в організмі.
- Β-адреноблокатори посилюють серцевий викид і кровонаповнення в серце.
- Антикоагулянти не допускають появи тромбів в судинах.
- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рибоксин, препарати калію – всі ці засоби сприяють правильному метаболізму міокарда.
При гострої лівошлуночкової недостатності пацієнта госпіталізують і проводять лікування вищезгаданими препаратами. При розвитку асциту проводиться пункція черевної порожнини, робиться прокол, викачується рідина. Якщо ж розвинувся гідроторакс, то пункція проводиться плеврально.
Так як у пацієнтів з серцевою недостатністю виникає гіпоксія тканин, призначається киснева терапія. Хронічна недостатність лікується в домашніх умовах за тією ж схемою.