Натертість статевого члена може виникати внаслідок впливу багатьох факторів: тривалого статевого акту без застосування лубрикантів, мастурбації, носіння тісного одягу (джинси, білизна). Це обумовлено тонкістю шкірних покривів в цій області. Стан характеризується почервонінням органу та больовими відчуттями.
Якщо чоловік натер статевий член, то допомогти в боротьбі з цією проблемою може місцеве лікування, яке здійснюється медикаментозними препаратами (антисептики, мазі, креми) і народними засобами (настої лікарських трав, виготовлені з рослин). Лікування повинно бути своєчасним, оскільки небезпека цього стану полягає у можливому приєднанні бактеріальної флори з розвитком інфекційного запалення.
Опис проблеми
Анатомічні особливості статевого члена, що виражаються в тонкості шкіри, сприяють можливому травмуванню цій області, зокрема натиранню. Найбільш характерно це для головки статевого члена і крайньої плоті. Виникають натертості найчастіше з-за наступних причин:
- інтенсивний і тривалий статевий акт з недостатнім використанням мастила;
- сухість піхви партнерки;
- невідповідність статевих органів чоловіка і жінки (вузька піхва і статевий член великого розміру);
- застосування невідповідних за розміром презервативів;
- часта мастурбація (особливо без мастила);
- поза під час сексу, що призводить до зайвого тертя певній галузі.
Крім перерахованих вище причин, статевий орган чоловіка може травмуватися в результаті тертя при носінні тісного нижньої білизни з синтетичних матеріалів.
Клінічні прояви
Симптомами патології є почервоніння шкіри статевого члена і больові відчуття, що посилюються при контакті і сечовипусканні.
В особливо важких випадках можуть з’являтися тріщини шкірних покривів і ерозії. Небезпека останніх полягає в тому, що вони створюють можливість для проникнення хвороботворних бактерій, в результаті чого виникає інфекційний процес, що погіршує стан.
Лікування
Терапія натертостей статевого члена полягає у використанні місцевих препаратів. З цією метою рекомендується застосовувати:
- 1. Розчини антисептиків. З їх допомогою необхідно протирати уражені області 3-4 рази на добу з метою знищення мікроорганізмів і попередження розвитку бактеріального запалення. До даної групи відносять Мірамістин, Хлоргексидин, Фурацилін.
- 2. Перманганат калію (“марганцівка”). За допомогою сухої речовини потрібно отримати слабо-рожевий розчин. Для цього препарат слід розчинити у теплій воді до повного зникнення кристалів марганцю. Рідину необхідно використовувати для ванн. Вона підсушує і заспокоює пошкоджені ділянки шкіри.
- 3. Регенеруючі мазі і креми. Препарати необхідно наносити на очищену і знезаражену шкіру. Вони сприяють посиленню регенерації тканин. Представниками цієї групи медикаментів є Синтоміцинова мазь, Солкосерил, Пантенол, Бепантен, Метилурацил. Мазати ними уражені ділянки треба 4 рази на добу.
Перед використанням медикаментозних засобів проводиться гігієна статевих органів. Для цього застосовують теплу воду і мило. Уникають інтенсивного тертя. Після підмивання необхідно використовувати паперові рушники, з допомогою яких промокальними рухами потрібно осушити шкіру.
Народні засоби
Рослини, які мають протизапальні і ранозагоювальні властивості, ефективно діють у боротьбі з натертостями. Вони використовуються у вигляді самостійно приготовлених сумішей для зовнішнього застосування.
Найбільш ефективні такі народні засоби:
Народний засіб | Надається ефект | Спосіб застосування |
Ромашка | Виражений протизапальний | Сухі квітки рослини заливають окропом і настоюють 30-40 хвилин. Отриманий розчин використовують для ванн. Кратність процедури складає близько 3 разів у добу |
Календула | Дезінфікуючий і протизапальний | Настій готують і застосовують аналогічно до вищезазначеного засобу |
Алое | Антисептичний і протизапальний | Соком, віджатим з рослини, змазують області пошкодження 2 рази в добу |
Послідовність процедур
Алгоритм застосування засобів для лікування натертості статевого члена передбачає наступний порядок дій:
- 1. Проведення інтимної гігієни.
- 2. Застосування ванночок з марганцівкою або лікарськими рослинами.
- 3. Обробка пошкодженої області розчином антисептика та нанесення мазі або крему з ранозагоювальною і протизапальною дією.