Коли розвивається ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз є найбільш імовірною причиною патології. Такий синдром, як атеросклеротичний кардіосклероз, є наслідком дифузного розростання сполучної тканини з-за прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій. Як правило, атеросклеротичний кардіосклероз розглядається як клінічний прояв ішемічної хвороби серця.

Причини і механізм розвитку атеросклеротичного кардіосклерозу

Атеросклероз – це важке захворювання кровоносної системи, при якому, як правило, уражаються великі артерії. Атеросклеротичне ураження коронарних артерій атеросклерозом нерідко провокує розвиток такого захворювання, як кардіосклероз, тобто заміщення здорових функціональних тканин серця на фіброзну.

Варто зауважити, що фіброзна тканина в серці не здатна заповнити функцію здорової, внаслідок чого розвиваються тяжкі ускладнення. Причина появи атеросклеротичного процесу, що вражає коронарні артерії, криється в порушенні жирового обміну в організмі. Це призводить до того, що значна кількість холестерину та інших жирів різної молекулярної щільності осідає на стінках великих артерій, провокуючи звуження їх просвіту.

Подібні ускладнення починають повільно формувати атеросклеротическую бляшку, яка, збільшуючись, ускладнює струм крові. Протягом тривалого часу подібні відкладення можуть протікати непомітно і не завдавати непоправної шкоди. Але після закінчення певного періоду судини внаслідок нестачі кисню і поживних речовин починають деформуватися і набувають викривленої форми. Артеріальна гіпертензія, яка не є рідкістю у людей з захворюваннями серця і судин, лише посилює цей процес.

При значній закупорці коронарних артерій атеросклеротичними бляшками можуть розвинутися різні захворювання серця. Ішемічний атеросклероз коронарних артерій призводить до ішемії, атрофії і метаболічних порушень в міокарді. Внаслідок цього пошкоджені волокна відмирають і заміщуються сполучною тканиною. Ішемічна хвороба серця розвивається внаслідок регулярної або тривалої гіпоксії тканин. Пошкодження серця при інфаркті міокарда призводить до появи бляшок і в цьому випадку розвивається постінфарктний кардіосклероз (ПІКС).

Як правило, в серці також спостерігається поява атеросклеротичних бляшок, що провокує збільшення порушеної патологічним процесом ділянки. При значному заміщенні нормальних клітин, що формують серцеві м’язи сполучною тканиною, серце не може повноцінно скорочуватися. Появи кардіосклерозу та атеросклеротичних бляшок у великих кровоносних судинах мають спільні корені.

До поширених причин появи подібних патологій відносяться:

• артеріальна гіпертензія;
• паління;
• неправильне харчування;
• гіподинамія;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• збільшення рівня холестерину в крові.

Атеросклеротичний кардіосклероз може протікати як у легкій, так і у серьйозній формі. Дифузний кардіосклероз діагностується в разі наявності одиничного великого утворення з переродженням тканин. Дифузний атеросклеротичний кардіосклероз з дрібними утвореннями має місце, коли є дрібні ділянки, розмір яких не перевищує 1-2 мм.

Симптоми і ознаки атеросклеротичного кардіосклерозу

Атеросклеротичний кардіосклероз розвивається протягом тривалого часу, причому, як правило, безсимптомно. Лише після появи серйозного ураження тканин можуть спостерігатися симптоми ішемічного ураження серця. Вважається, що атеросклеротичний кардіосклероз провокує симптоми, пов’язані з коронарною недостатністю, порушенням провідності, скоротливої функції і ритму. Як правило, симптоми, що свідчать про появу рубцево-склерозуючих процесів і появу захворювання, спостерігаються лише на пізніх стадіях перебігу хвороби. До найбільш характерних симптомів атеросклеротичного кардіосклерозу при ІХС належать:

• напади серцевої астми;
• біль у грудях;
• задишка при будь-яких фізичних навантаженнях;
• набряк легенів;
• повторні інфаркти;
• підвищена стомлюваність.

Порушення провідності і ритму, які не є рідкістю при кардіосклерозі, що розвивається на тлі атеросклерозу, нерідко призводять до розвитку миготливої аритмії, екстрасистолії, а в деяких випадках і до передсердно-шлуночкових і внутрішньошлуночкових блокад. У переважній більшості випадків такі порушення носять нападоподібний характер. Але в міру пошкодження серця вони стають все більш частими, поки не стануть постійними явищами. При тяжкому перебігу атеросклеротичного кардіосклерозу у хворих можуть з’являтися симптоми плевриту і асциту. Нерідко у людей з атеросклеротичним кардіосклерозом розвивається серцева недостатність.

Атеросклеротичний кардіосклероз, як правило, розвивається дуже повільно. Тому у хворих спостерігається тривале поліпшення стану. Подібні періоди можуть тривати кілька років, але все ж по закінченні певного часу порушення функції коронарних артерій призводить до значного погіршення стану.

Діагностика атеросклеротичного кардіосклерозу

Важливу роль у справі діагностування атеросклеротичного кардіосклерозу грає анамнез і історія хвороби хворого, так як виявлені раніше ІХС, атеросклероз, порушення ритму і інші відхилення допомагають визначити наявну патологію. Точна вказівка хворого на наявні симптоматичні прояви також дозволяє швидше поставити діагноз і почати повне лікування. Крім усього іншого, для підтвердження діагнозу потрібне проведення ряду досліджень.

1. Біохімічний аналіз крові. При проведенні дослідження крові при атеросклеротичному кардіосклерозі виявляється гіперхолестеринемія, а крім того, збільшення бета-ліпопротеїдів.
2. ЕКГ. Дане дослідження дозволяє точно визначити постінфарктні рубці, ознаки коронарної недостатності, різні види порушення ритму та нервової провідності, а крім того, гіпертрофію лівого шлуночка.
3. Велоергометрія. Це дослідження дозволяє з’ясувати ступінь вираженості дисфункції міокарда і  функціональні резерви серця. Отримані дані двают можливість скорегувати лікування і скласти прогноз перебігу хвороби і можливих наслідків.

Крім усього іншого, можуть бути призначені додаткові дослідження, в тому числі:

• фармакологічні проби;
• добовий ЕКГ-моніторинг;
• МРТ;
• УЗД;
• рентгенографія;
• коронарографія.

Комплексна діагностика дозволяє визначити всі особливості перебігу хвороби і призначити найкраще лікування. Хворим атеросклеротичним кардіосклерозом необхідно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Захворювання нерідко має несприятливий прогноз. Лише при правильній терапії появу небезпечних для життя ускладнень можна істотно відстрочити.

Як проводиться лікування кардіосклерозу?

Варто зазначити, що в даний час не існує методик, здатних повністю усунути атеросклеротичний кардіосклероз. Лікування патології зводиться до купірування розвинутих на тлі ішемічної хвороби серця синдромів, тобто серцевої недостатності, різних аритмій, гіперхолестеринемії, а крім того, атріовентрикулярної блокади та інших не менш небезпечних явищ. Для контролю стану хворого при атеросклеротичному кардіосклерозі, як правило, призначаються:

• діуретики;
• периферичні вазодилататори;
• дезагреганти;
• антиаритмічні засоби;
• нітрати.

При стійкому порушенні ритму або провідності може бути призначена імплантація електрокардіостимулятора.