Якщо діагностується пролапс мітрального клапана, симптоми при даній патології відзначаються наступні: прогинання, вивертання, випинання стулок мітрального клапана в ліве передсердя при скороченні лівого шлуночка. Пролапс – це серйозна серцева патологія, для якої характерне порушення функції серцевого клапана. У нормальному стані при скороченні передсердя клапан відкривається і закривається після надходження крові в шлуночок, після чого відбувається скорочення шлуночка кров надходить в аорту. При ПМК під час скорочення шлуночка відзначається прогин мітрального клапана, це призводить до того, що частина крові надходить назад у передсердя.
Як правило, ПМК протікає без яких-небудь яскраво виражених симптомів, а клінічна картина проявляється лише при поверненні крові. Зазвичай дану патологію найчастіше діагностують у віці від 6 до 35 років. При цьому пролапс мітрального клапана відноситься до найбільш частою серцевої патології у вагітних жінок. Вкрай рідко пролапс відзначають у новонароджених діток. Частота прояву симптомів пролапсу може збільшуватися з віком.
Класифікація ПМК
Діагностувати порок мітрального клапана можна тільки після проведення ехокардіографії серця. Якщо ПМК не викликає збої в роботі серцево-судинної системи, оперативне втручання і лікування не проводять, в іншому випадку усунути дану патологію можна тільки хірургічним шляхом.
В залежності від глибини прогину існує три ступеня пролапсу мітрального клапана. При першого ступеня діагностують прогинання стулок каналу не більше чим на 3 мм, другий – 6 мм і третьої – більше 9 мм. найважча – третя ступінь, при якій, крім прогинання, відбувається розходження стулок, які в нормі повинні щільно прикриватися. При їх розбіжності утворюється щілина, через яку просочується кров.
У медичній практиці розрізняють первинну і вторинну форму ПМК. Первинна патологія пов’язана з вродженими патологіями, при яких відзначається дефект сполучної тканини, що, в свою чергу, призводить до нестабільності стулок мітрального клапана. Вторинна патологія протікає на тлі супутніх недуг, порушення в роботі серцево-судинної системи і пов’язана з перебоями нормального функціонування м’язових структур і зв’язок, які примикають до митральному клапану.
Причини розвитку патології
Досі патогенез та етіологія захворювання залишаються непізнаними, тому існує декілька теорій щодо розвитку даної патології. Причини, які призводять до розвитку даної патології, можуть бути вродженими і набутими. Вроджені фактори пов’язані з аномальними генними змінами, які можуть передаватися в спадщину. Мутація генів сприяє розвитку дегенеративних процесів, які викликають порушення в структурі сполучної тканини, що призводить до стоншення стінок клапана, зменшення їх міцності. Часто вроджена патологія спостерігається при синдромі Марфана, Елерса – Данлоса, порушеному остеогенезе.
Набуті фактори проявляються при наступних захворюваннях:
- ішемічної хвороби;
- інфаркті міокарда;
- міокардитах;
- кардіоміопатії;
- кальцифікації мітрального клапана;
- травматичних пошкодженнях грудини;
- ревматичних ураженнях серця.
Симптоматика ПМК
Як вже було зазначено, в основному дана патологія протікає латентно, без яскраво виражено клінічної картини, яка проявляється тільки при проведенні клінічного обстеження.
Основні ознаки пролапсу:
- Больові симптоми в області серця і лівому підребер’ї, при цьому біль не проявляється при фізичних навантаженнях і не проходить після прийому нітрогліцерину. Досить часто больові відчуття в серці посилюються після перенесених емоційних потрясінь, стресів.
- Напади нестачі повітря.
- Часте серцебиття, особливо в стресових ситуаціях, або, навпаки, рідкісне биття або “завмирання” серця. Перебої в роботі серця часто діагностують при ВСД.
- Непритомність, запаморочення, раптові напади нудоти, переднепритомний стан, стомлюваність.
- Раптове підвищення температури тіла на декілька градусів.
- Часті ранкові або вечірні головні болі. Загальна слабкість, перепади настрою, апатія.
Захворювання може також виникати внаслідок перенесених раніше хронічних захворювань. При різного ступеня вираженості захворювання у пацієнтів діагностують різні порушення в роботі серцево-судинної системи. Аритмії можуть бути викликані перерозтягання кільця серцевого клапана, яке обмежує мітральний клапан. Оскільки серцевий клапан має безліч нервових закінчень, відбувається його роздратування. Із збільшенням навантаження на клапан відбувається розтягнення його кільця і збільшується ризик виникнення порушень серцевого ритму.
Ускладнення і діагностика ПМК
В основному пролапс характеризується сприятливим перебігом, але все ж в окремих випадках дана патологія може призвести до ускладнень. Так, досить серйозним ускладненням ПМК є мітральна регургітація, яка розвивається поступово, протікає в гострій формі та супроводжується відривом сухожильних ниток від клапана.
Також небезпечним ускладненням даної патології є розвиток інфекційного ендокардиту – запалення клапанів, яке призводить з часом до виникнення серцевих вад, тромбоемболії, аритмій. Клапани дуже схильні до впливу будь-патогенної мікрофлори, тому навіть звичайні стоматологічні процедури можуть призвести до розвитку інфекційної форми ендокардиту.
Для встановлення причини і точного діагнозу проводять комплексну діагностику, засновану на виявленні шумів в серці. Додатково призначають проведення лабораторних аналізів крові і сечі. В обов’язковому порядку проводять ЕКГ, рентгенографію. Електрокардіограма дозволяє встановити будь-які порушення в роботі серця, фіксує частоту серцевих скорочень. Рентгенографія дозволяє визначити розташування серця. Ехокардіографія дозволяє встановити будь-які патологічні зміни та їх ступінь при роботі серця.
Лікування захворювання
Лікування пролапсу мітрального клапана базується на застосуванні сучасних методик в медицині. Пацієнтам призначають медикаментозне лікування, засноване на використанні бета-блокаторів. Бета-блокатори блокують нервові утворення, які реагують на норадреналін і адреналін. Крім цього, призначають кардиотрофическую терапію, засновану на застосуванні медикаментозних засобів, які живлять серцевий м’яз і сприяють поліпшенню обмінних процесів в органі. Окреме лікування проводять при діагностуванні ПМК у дітей, так як дана патологія в ранньому віці часто супроводжується серйозними ускладненнями.
Якщо ПМК викликана ускладненнями захворювання, наприклад, при ішемічній хвороби, лікування спрямоване на усунення симптомів даної патології. При пролапсі, викликаному ревматичної лихоманкою, інфекційними захворюваннями, пацієнтам призначають стаціонарне лікування, засноване на застосуванні антибіотиків пеніцилінової групи.
Щоб запобігти можливі ускладнення, призначають профілактичні заходи, які включають тривалий сон і відпочинок, систематичні, помірні навантаження, дотримання режиму дня, відмова від куріння і вживання спиртних напоїв, суворе дотримання всіх лікарських рекомендацій і приписів. При вродженій, постійно прогресуючої патології пацієнти повинні перебувати під постійним контролем лікаря.