Перикардит: симптоми і лікування даного захворювання – ці питання в даний час цікавлять багатьох людей. Перикардит – це запальний процес навколосерцевої сумки, а також зовнішньої оболонки серцевого м’яза, який є небезпечним захворюванням. Однією з причин розвитку перикардиту стає наявність загального захворювання, яке пов’язане з інфекцією. Це може бути туберкульоз, ревматизм, поразка сполучних тканин, захворювання міокарда і ендокарда.
Причини розвитку перикардиту
Дуже часто перикардит є супутнім захворюванням чи ускладненням. Існує кілька факторів, які сприяють його розвитку:
- грип А і В, Коксакі А і В, інші вірусні інфекції;
- бактеріальні інфекції, наприклад, пневмококи, стрептококи, менінгококи, кишкова паличка;
- види туберкульозу;
- алергія;
- променева хвороба;
- перенесений інфаркт міокарда;
- ускладнення після операції на серці.
Однак не завжди перикардит є супутнім захворюванням. Дуже часто він може бути самостійним захворюванням, яке має характерну клініку.
Перикард-має два шари: один з них внутрішній, з’єднаний безпосередньо з серцевим м’язом. Внутрішній оточує серце. Між шарами знаходиться рідина, яка виконує функцію «мастила», що знижує силу тертя під час скорочення м’язи. Характер перебігу перикардиту може бути різним. Залежно від цього виділяється кілька форм захворювання:
- гострий перикардит;
- підгострий;
- хронічний.
Практично всі форми перикардиту поділяються на:
- суху або фибринозную;
- ексудативну;
- з тампонадою або без тампонади.
Захворювання дуже небезпечно. Якщо не почати лікування, то прогноз може бути дуже серйозним.
Симптоми перикардиту
Як правило, гостра форма захворювання триває близько шести тижнів. Характерними симптомами є:
- Біль в області грудної клітини.
- Характер болю може бути різним. Від інтенсивної до постійної.
- Локалізація болю в області серця, при цьому вона стає інтенсивніше під час руху, глибокого дихання.
- У ряді випадків біль може віддавати в шию, ліву руку, ліву лопатку.
- У положенні сидячи больові відчуття стають менше.
- Після прийому нестероїдних препаратів біль стає сильнішою, якщо лягти на спину.
Ці ознаки вказують саме на перикардит. Характер болю дещо інший, чим при ішемії. Перикардит – запальне захворювання, тому, крім больових відчуттів в області серця, у пацієнтів спостерігається підвищення температури тіла. Дуже часто діагностується і знижений артеріальний тиск, а також поява задишки у стані спокою. По мірі накопичення рідини в перикарді починає розвиватися ексудативний перикардит. Як правило, рідина починає накопичуватися занадто швидко, це призводить до того, що розвивається одне з найбільш серйозних ускладнень – тампонада серця. Це ускладнення характерне тим, що серцевий м’яз стискується під впливом рідини, якщо не звернутися за медичною допомогою, то це може коштувати пацієнту життя.
Що таке тампонада серця
Це ускладнення супроводжується тим, що відбувається порушення наповнюваності кров’ю правого відділу серця, що призводить до того, що починають розвиватися застійні явища. Печінка збільшується в розмірах, розвиваються набряки в області нижніх кінцівок, рідина починає накопичуватися в області очеревини. Об’єм крові, який переробляється лівим шлуночком, призводить до того, що порушується процес насичення життєво важливих органів. Зміни відбуваються і в корі головного мозку.
Тампонада є одним з найнебезпечніших ускладнень цього захворювання. Якщо не надати своєчасної допомоги пацієнту, то він може загинути.
Підгостра форма перикардиту може тривати від 6 тижнів до півроку. Це стан небезпечно тим, що клінічна картина захворювання виявляється змазаною. Больові відчуття досить слабкі, як і інші симптоми. У цей період стан пацієнта майже нормальне. Самопочуття не викликає побоювань. Однак тривалість цієї стадії залежить від вираженості змін в перикарді.
Адгезивний перикардит характеризується тим, що відбувається зрощення шарів перикарда. Починають виникати спайки, не тільки між серцем і порожниною грудей, але і в органах, які знаходяться в цій області. У ряді випадків спайковий процес може бути досить виражений і може призвести до порушення розташування серця, що загрожує розвитком серцевої недостатності.
При зрощення внутрішніх пелюсток перикарда діагностується констриктивний перикардит. Він характеризується утворенням щільного панцира, який перешкоджає наповнення серця кров’ю. Це призводить до того, що розвиваються застійні явища і порушується кровообіг у великому колі. Виникає ризик розвитку серцевої недостатності. Велика ймовірність розвитку тампонади. Якщо захворювання триває більше півроку, то ставиться діагноз хронічний перикардит, характерними симптомами якого є зміни перикарда.
Як діагностується перикардит
Існує ряд методів, які дозволяють виявити перикардит. В першу чергу пацієнта направляють на аналізи. Дуже важливими є аналізи крові. У них виявляється велика кількість лейкоцитів, тропонин, ШОЕ.
Для діагностики перикардиту використовується ЕКГ. Вона виявляє запальний процес в області серця і процес появи рідини в стінках перикарда.
Велике значення має рентген, дуже часто вдається встановити вимірювання розмірів серцевої м’язи, що характерно для гострого перебігу хвороби. А також накопичення рідини при перикардиті ексудативного типу. У процесі розвитку запального процесу відбувається ущільнення перикарда, що призводить до зменшення розміру серцевого м’яза. Дуже часто розвивається ще більш серйозне ускладнення – звапніння. За допомогою ЕКГ і рентгена виявити його складно, тому хворого направляють на МРТ і комп’ютерну томографію.
Методи лікування перикардиту
При лікуванні перикардиту призначаються схеми з застосуванням нестероїдних препаратів, що чинять протизапальну дію, наприклад, індометацину. Призначається ще й колхіцин. Схему лікування підбирає лікар. Однак не варто забувати про те, що перикардит може бути викликаний інфекцією. Тому лікар може призначити ще і прийом антибіотиків. Позитивна динаміка лікування оцінюється приблизно через пару тижнів після призначення препаратів. Іноді ефективність препаратів буває низькою, що є ознакою того, що захворювання неправильно діагностовано або відбулося розвиток гнійного ускладнення.
Якщо медикаментозне лікування не дає позитивного ефекту, то призначається операція. У будь-якому разі при виявленні яких-небудь характерних для перикардиту симптомів необхідно терміново звернутися до лікаря.
