Дитина, яка тільки з’явилася на світ, поступово адаптується до патогенних мікроорганізмів і бактерій, проте шкіра і слизові не можуть запобігти потраплянню шкідливих вірусів – тієї ж вітрянки – в організм. Від багатьох проблем малюка рятує вроджений імунітет до вітряну віспу. Втім, так щастить лише одиницям, в інших випадках імунітет буває набутим.
Як же він формується і які заходи необхідно дотримуватися при контакті з вірусом?
Причиною подібного захворювання стає вірус сімейства Herpesviridae, який до того ж є збудником лишаю і герпесу. У перші дні пацієнт не відчуває якогось дискомфорту, але вже є носієм вірусу і може бути заразливий.
Природний захист
Первісна захист дозволяє не допустити в свій організм патогенні антитіла. Основними механізмами захисту є шкірні покриви, війчасті освіти в легенях і носа, а також ферментативна діяльність шлунка. Шлунковий сік і надходять до нього ферменти дозволяє активно розщеплювати їжу і запобігати подальший ріст мікроорганізмів.
Основна функція вродженого імунітету – недопущення чужорідного агента або антигену до слизових поверхонь і їх подальше проникнення. Якщо все ж це відбувається, то активізується гуморальний імунітет до вітряну віспу, який складається з біологічно активних речовин. Вони, в свою чергу, пригнічують ріст і розвиток патогенних мікроорганізмів.
Біологічно активні речовини і формують той бар’єр, який не допускає антигени в організм новонародженого. Вони активно виробляються сальними і потовими залозами. Особливості захисту проти вітряної віспи полягають у тому, що захисна функція не завжди здійснюється на належному рівні. Патогенні антигени можуть потрапляти в кров і розноситися по всьому організму.
Діти і вітряна віспа
При вітряній віспі такий тип захисту може зустрічатися тільки у новонароджених. Захисну функцію забезпечують ті антитіла, які потрапили в організм матері під час вагітності або отримані з материнським молоком. Найсильніша зашита, яка сформована у новонародженого, – це протидія ГРВІ. Щоб вітрянка в подальшому не зіграла злий жарт, треба якісно підтримувати загальний стан імунітету. В цьому випадку зможе допомогти грудне вигодовування, оскільки нутрієнти, що містяться в молоці, зміцнюють весь організм.
При постійному годуванні дитина отримує необхідні антитіла, і ризик зараження вітряну віспу багаторазово зменшується. Було відмічено, що діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні, хворіють рідше, чим їх однолітки.
У багатьох мам існує думка, що дитина на грудному вигодовуванні залишається несприйнятливий до вітряної віспи. Як правило, діти в період від 1 до 3 місяців і справді практично не хворіють в силу ряду причин. У цей період створюються сприятливі умови, які запобігають потрапляння антигенів. Проте не можна говорити з повною впевненістю, що вроджена захист повністю справляється з покладеними на неї функціями.
Фахівці продовжують займатися вивченням цього питання, оскільки з року в рік ця проблема не втрачає своєї актуальності. Багато мам плутають вроджений імунітет з легко перенесеної формою самого захворювання. Легка застуда насправді може бути вітряну віспу, однак це покаже лише спеціальний аналіз, який визначить необхідні антитіла
Імунітет до захворювання у дорослих
В цьому випадку картина дещо інша. Чим старший пацієнт, тим важче він переносить саме захворювання. Дорослі, які не хворіли на вітрянку в дитинстві, мають колосальний ризик зараження оперізувальним лишаєм. Воно супроводжується різними шкірними висипаннями в міжреберних проміжках, а також підвищенням температура тіла.
Тому важливо відзначити, що чим більше вік хворого, тим важче можуть бути ускладнення.
Лікування захворювання у дітей до 5 років протікає швидко і безболісно, але тільки у разі своєчасного звернення до фахівця.
Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, оскільки можна тільки посилити поточний стан.
В нинішній час практика регулярного вакцинації розвинена досить слабо.
Щеплення проти вітрянки на сьогоднішній день ставлять лише ті люди, які не хворіли на вітрянку в дитинстві. Багато батьки практикують цілеспрямоване зараження своєї дитини.
Для зараження достатньо будь-якого, навіть самого незначного контакту з інфікованим. Однак у будь-якому випадку дитину варто прищепити, оскільки віспа дає важкі ускладнення.
Не можна цілком покладатися тільки на вроджену захист, треба створювати умови, які зміцнять імунітет до вітряну віспу.
