Серцева недостатність – це стан, що викликає зниження насосної функції серця. При гострій серцевій недостатності причинами смерті можуть бути кардіогенний шок, серцева астма і сильний набряк легенів. Серцева недостатність супроводжується появою вторинної дисфункції серця, порушенням серцевого ритму.

Класифікація та форми розвитку недостатності серця

Цей стан буває гострим або хронічним і може розвинутися не тільки при наявності захворювань серцево-судинної системи, але і без присутності будь-якої патології.

Хронічна недостатність формується поступово, розвиваючись від декількох тижнів до декількох років. Цей стан не є самостійним захворюванням і може виникнути при різних патологіях. Серед них:

• ішемічна хвороба;
• кардіоміопатія;
• вади серцевих клапанів;
• артеріальна гіпертензія;
• хронічна дихальна недостатність;
• тривала анемія.

Гостра ж недостатність серця розвивається набагато швидше – від декількох хвилин до декількох годин. Синдром може виникнути миттєво, коли серце стає нездатним перекачати всю кров, порушуючи кровообіг в організмі.

В залежності від локалізації ураження недостатність буває:

1. Лівошлуночкова. Відбувається із-за перевантаження лівого шлуночка. Стан виникає при гострій недостатності клапанів серця (мітрального і аортального), при розриві стінок лівого шлуночка, в результаті інфаркту міокарда (серцевий м’яз серця, що розташовується в середньому шарі і є основною частиною його маси), який відбувається при зниженні його скоротливої здатності.
2. Правошлуночкова. Виникає при перевантаження правого шлуночка, причиною якої може стати, наприклад, легенева гіпертензія. При цьому у великому колі кровообігу утворюється застій крові, викликаючи зниження її подачі в мале коло.
3. Змішана. Відбувається, коли порушується структура і робота як правого, так і лівого шлуночків.

Причини, ознаки та діагностика серцевої недостатності

Цей стан вимагає негайної госпіталізації, так як представляє серйозну загрозу для життя і нерідко викликає смерть пацієнта. Воно може бути викликано гіпертонічним кризом, гострим коронарним синдромом, тампонадою серця, гострими порушеннями серцевого ритму, ендокардитом, розривом хорди та іншими патологічними явищами.

Однак причиною не завжди можуть бути порушення в роботі серцево-судинної системи. Найчастіше до різкого погіршення роботи серця призводять неправильна лікарська терапія (передозування лікарськими препаратами), порушення функції нирок, мозкові інсульти, інфекції (такі як септицемія або пневмонія), зловживання алкоголем та наркотичними речовинами, феохромоцитома (доброякісне або злоякісне утворення, що складається з хромаффінних клітин і які локалізуються переважно в мозковій речовині надниркових залоз).

Порушення в роботі серця можуть проявлятися по-різному в залежності від того, яка його частина не справляється зі своїми функціями. Хворого можуть турбувати підвищена стомлюваність, задишка, сухі хрипи, набряки кінцівок, больові відчуття в області печінки, що свідчать про застої крові в її венах. Можуть спостерігатися посиніння частин тіла, далі все розташованих від області серця (губи, пальці ніг і рук).

Діагностувати серцеву недостатність лікар може, провівши огляд і спираючись на симптоми, які спостерігаються у пацієнта. Хрипи і наявність у легенях зайвої рідини, порушення нормального функціонування серцевих клапанів, тахікардія свідчать про збої в роботі серця. Для постановки діагнозу призначаються і такі обстеження, як аналіз крові, електрокардіограма, ехокардіограма, рентген грудної клітини.

Лікування і профілактика недостатності серця

Вчасно розпочате лікування допомагає уникнути ускладнень надалі. Адже ця патологія не тільки фізично обмежує людину, але і може стати причиною передчасної смерті.

Медикаментозне лікування цього стану, як і загальні оздоровчі процедури, це комплекс заходів, який спрямований на усунення симптомів і наслідків захворювання, а також на запобігання перевантаження серцевого м’яза.

В залежності від тяжкості та причини захворювання пацієнту призначаються:

• серцеві глікозиди (целанид, дигоксин, настій горицвіту, дигітоксин);
• внутрішньовенні препарати (корглікон, строфантин);
• діуретики (фуросемід, гіпотіазид, етакринова кислота).

Необхідно ретельно дотримуватися режиму, обмежувати фізичні навантаження, дотримуватися дієти, приймати вітаміни, суворо дотримуватися приписів лікаря і ні в якому разі не займатися самолікуванням.

При гострій серцевій недостатності показана негайна госпіталізація хворого. Так як даний синдром виникає буквально за кілька хвилин до приїзду медиків людині необхідно надати першу допомогу. Для початку хворого потрібно заспокоїти, полегшити дихання, розстебнувши при необхідності верхні ґудзики на одязі, забезпечити доступ свіжого повітря та надати тілу напівсидяче положення. По можливості необхідно контролювати артеріальний тиск за допомогою нітрогліцерину (кожні 10 хвилин класти 1-2 таблетки під язик). Якщо серце зупинилося, до приїзду лікарів необхідно зробити масаж серця. Інші дії повинні проводитися лише спеціалістами.

Для профілактики захворювань серця важливо ведення здорового способу життя, зміцнення серцевого м’яза і підвищення витривалості серця. У цьому можуть допомогти засоби народної медицини:

• відвари трав (меліса, деревій, м’ята, кропива, полин);
• варення з калини та калинового соку;
• відвар з квіток глоду;
• спиртова настоянка пустирника;
• відвар з березових листя і хвої.

Важливу роль відіграє правильне харчування. Рекомендується обмежити вживання солі, а при підвищеному холестерині віддавати перевагу рослинній їжі. Бажано харчуватися 4-5 разів на день, але невеликими порціями.