При лікуванні аритмії фізичними вправами, зміні раціону на користь натуральної їжі без харчових добавок і канцерогенів, забезпеченні кожного свого дня позитивними емоціями можна істотно змінити якість життя.

Справа в тому, що аритмія спостерігається не тільки внаслідок розвиваються в організмі патологій, але і під впливом стресів, перевантажень, зловживання алкоголем, тютюнопаління. Збої в роботі серця можуть довго не проявлятися, але одного разу стан здоров’я може різко погіршитися, відреагувавши на зміни в організмі, що загрожують життю.

Показання та протипоказання до лікувальної фізкультури

Одні пацієнти починають шлях до одужання з ходьби, займаючись нескладними вправами в сидячому положенні, але вже через кілька місяців або років цілком можуть повернутися до звичного колись способу життя.

Деякі захворювання є протипоказанням для фізичної активності та лікувальної фізкультури, зокрема, йдеться про:

• складні порушення ритму серця, викликаних інфарктом міокарда;
• ішемічної хвороби, що супроводжується стенокардією і аритмією в процесі фізичного навантаження;
• виражених порушеннях серцевої провідності;
• пороках серця (вроджених чи набутих) за умови недостатності кровообігу;
• серцевої недостатності (ІІ і ІІІ ступеня);
• дисфункціях, викликаних збоями в роботі печінки і нирок;
• цукровому діабеті;
• підвищеному артеріальному тиску, якщо при прийомі спеціальних лікарських засобів тиск не перевищує 160/90 мм рт.ст.;
• тромбофлебіті нижніх кінцівок.

Крім того, існують і інші протипоказання, тому без дозволу спеціаліста, який врахує фізичний стан пацієнта, його вік, супутні захворювання, інтенсивні тренування починати не рекомендується.

Які вправи не слід включати в лікувальний комплекс?

Фізична активність – це найкраще лікування, повертає хворим серцево-судинними захворюваннями відчуття радості життя, підвищує працездатність. Такі результати не можуть з’явитися у перший же день, але можливі при щодня зростаючих навантаженнях під контролем лікаря.

До занять можна приступати тільки після консультації з кардіологом та діагностування, що дозволяє визначити поріг фізичної переносимості кожного пацієнта. Не менш важливо врахувати, що хворим серцево-судинними захворюваннями не всі види активності можуть принести користь.

При порушеннях ритмів роботи серця небезпечними можуть стати вправи ізометричного характеру і з застосуванням обтяження. Серед основних ізометричних вправ можна назвати жим, тяга та присідання.

Незалежно від того, використовуються чи додатково якісь пристосування, ці фізичні вправи при аритмії заборонені, оскільки призводять до порушень в харчуванні серця за рахунок посилення кровообігу в задіяних м’язах.

Така ж рекомендація існує щодо вправ, що сприяють розвитку преса, і асан йоги, в яких затримується дихання, а тіло на тривалий час бере статичну позу.

Найбільш ефективним і самим фізіологічним варіантом навантаження є плавання, в результаті якого, з одного боку, всі м’язи отримують дозоване навантаження, а з іншого – загартовується вегетативна нервова система. Робота синусового вузла, розташованого у правому передсерді і відповідального за генерування електричних імпульсів, регулюється парасимпатичних відділом нервової системи. При плаванні поліпшується взаємодія між парасимпатичних і симпатичним відділами, що дозволяє стабілізувати роботу головного мотора людського організму.

Ефективними є оздоровчі ходьба і біг, нескладні гімнастичні вправи.

Як займатися ходьбою і бігом

Хороші показники по нормалізації серцевого ритму дає прискорена ходьба, що обумовлюється додатковою стимуляцією кровообігу, збільшенням обсягів кровотоку міокарда і, як результат, поліпшеним забезпеченням киснем серцевих м’язів.

Завдяки оздоровчої ходьби серцевий викид і коронарний кровотік збільшуються як мінімум в 2 рази (до 500 мл за хвилину).

Починають тренування з повільного темпу, що не перевищує 90 кроків в хвилину. Потім переходять до середнього (до 120) і швидкого (до 140). Дистанція для ходьби на початковому етапі не повинна перевищувати 2 км, потім, після звикання організму, можна додавати щотижня до 500 м, але не більше 7 км. Працездатність буде підвищуватися за умови проведення регулярних тренувань.

Рекомендується займатися двічі в день: у ранковий час (через 2 години після ранкового прийому їжі) і ввечері (після 16 годин, але не пізніше 19.00). Під час тренувань необхідно контролювати пульс підраховується кількість ударів за 10 секунд, а потім отриманий результат збільшують в 6 разів. Норму можна розрахувати за наступною схемою: від показника 180/170 (при відсутності серйозних порушень в роботі серцево-судинної системи і при їх наявності) віднімається вік. Наприклад, максимальний показник пульсу при навантаженні для хворого 55 років не повинен перевищувати: 180/170-55=125115 ударів на хвилину.

До кінця другого місяця занять оздоровчою ходьбою можна збільшити швидкість до 5 км/год, а потім переходити до бігу. Можна чергувати біг і ходьбу.

За спостереженнями вчених, зниження емоційної напруженості та зменшення аритмії серця найбільш сприяє неквапливий біг в рівному темпі на тривалі дистанції. Такими фізичними навантаженнями вдається знизити кількість скорочень серця, артеріальний тиск, зробити удар пульсу більш повним.

Дистанція для перших тренувань визначається в залежності від функціональних можливостей серця і бажано після консультації з лікарем. Апробована така методика по визначенню комфортного для оздоровчого бігу відстані: спочатку можна пробігти дистанцію в 300 м, потім довести її до 1 км. Після цього деякий час звикати до кілометровій дистанції, після чого знову почати збільшення (до 2 км).

Оздоровчий комплекс вправ

У ранковий час виконання оздоровчої гімнастики дозволяє організму повернутися в робочий стан завдяки нормалізації роботи всіх його систем. Вправи підбираються самостійно в залежності від рекомендацій лікаря та індивідуальних особливостей пацієнта.

Основою оздоровчого комплексу можуть стати наступні вправи.

Пацієнт займає лежаче положення на спині:

1. Спочатку необхідно на вдиху підняти руки в напівзігнутому стані вгору, на видиху опустити через сторони вниз.
2. Далі ноги зігнути в колінах: на вдиху піднімати, на видиху опускати, паралельно випрямляючи.
3. Ногу піднімають, відводять убік і повертають у вихідне положення. Дихання може бути довільним.
4. Ногами імітуються руху їзди на велосипеді.
5. З положення лежачи необхідно піднятися в сидяче положення, при цьому можна використовувати руки.

Пацієнт займає положення стоячи:

1. Пальці рук скріплюються в замок, руки піднімають долонями вгору, одночасно відставляючи ногу назад на носок. На вдиху прогинаються, а на видиху приймають початкове положення.
2. Руки згинають перед грудьми, потім пружинистими рухами відводять назад.
3. Руки на талії, тулубом виконують рухи по колу.
4. На вдиху руки піднімають боку, роблять нахили вперед, торкаючись долонями колін, потім роблять видих.
5. Довільно виконуючи дихальні рухи, махають ногами вперед і назад.

Ранковий комплекс оздоровчої гімнастики можна закінчити ходьбою, високо піднімаючи коліна.

Після освоєння всіх вправ фізичну активність можна розподілити наступним чином: у ранковий час виконується оздоровча гімнастика, у вечірній – ходьба.

Через рік після початку тренувань при відсутності протипоказань рекомендуються більш інтенсивні тренування, у тому числі біг (на повітрі або з використанням бігової доріжки), заняття на велоергометрі (вид велотренажера, що дозволяє провести точні вимірювання навантаження).