Прийом сечогінних препаратів при серцевій недостатності значно полегшує життя хворому. Вони сприяють виведенню зайвої рідини і солей із тканин разом із сечею. Завдяки цьому значно знижується навантаження на серце, усуваються застої води у внутрішніх органах і йдуть набряки. Сечогінні засоби є одними з головних препаратів, які застосовують при серцевій недостатності.
Фармацевтичні компанії пропонують величезний вибір сечогінних препаратів (діуретиків), які застосовують при серцевій недостатності. Вони різняться в залежності від тривалості і сили дії на організм, нерідко в індивідуальному порядку комбінуються з іншими засобами. Неконтрольований прийом діуретиків може призвести до значних втрат калію разом з виведеної рідиною, що здатний спричинити погіршення самопочуття, напруга в м’язах, порушення серцевого ритму і навіть загрозу життю. Тому самостійно застосовувати препарати не рекомендується, це може привести до поганих наслідків і небажаних побічних ефектів. Призначити грамотно сечогінний засіб може тільки лікар, виходячи з результатів аналізів і характеру захворювання.
Види сечогінних засобів при серцевій недостатності
У сучасній медицині розрізняють 4 основних групи сечогінних препаратів, що використовуються при серцевій недостатності:
- тіазидні засоби (Оксодолін, Гіпотіазид, Хлортіазід, Бензотіазід);
- петльові препарати (Фуросемід, Урегіт, Буфенокс);
- калійзберігаючі засоби (Амілорид, Триамтерен, Спіронолактон);
- об’єднані сечогінні препарати (Віскалдикс, Тріам-Ко, Лазилактон, Триампур тощо).
Тіазидні лікарські засоби
Тіазидні препарати найбільш широко застосовуються в комплексному лікуванні серцевої недостатності. Вони володіють м’яким помірним діуретичним ефектом. Засоби цієї групи сприяють рівномірному виділенню рідини і солей натрію з тканин, а також впливають на зменшення кількості поширюваної плазми, завдяки чому зменшується тиск на серцевий м’яз.
Такі засоби мають значно виражений спазмолітичний ефект, який поширюється на гладкі судинні м’язи, сприяючи зниженню розбухання стінок судин, тим самим знижуючи сприйнятливість їх до судинорозширювальних субстанцій, що мають властивість утворювати в організмі. Це призводить до загального зниження периферичного судинного опору і м’язової напруги.
Прийом препаратів цієї групи дозволяє вживати в їжу продукти, що містять натрій в невеликих кількостях, обмежуючи борошняні продукти і сіль. Увага! Тіазидні препарати не дають результатів при нирковій недостатності, а збільшення доз препарату лише незначно підсилює їх дію. Найчастіше тіазидні сечогінні засоби призначають при хронічній серцевій недостатності для перорального застосування.
Петльові лікарські засоби
Петльові сечогінні засоби мають сильну діуретичну і артеріолодилатіруючим впливом на організм. Вони максимально ефективні при нирковій недостатності і коли рівень плазми хворого приходить в норму. Петльові препарати діють швидше і сильніше інших за рахунок самого механізму впливу. При всіх перевагах даної групи їх не можна приймати постійно або протягом тривалого періоду, так як вони призводять до звикання і розвитку метаболічного алкалозу, гіперглікемії, гіпонатріємії та інших побічних проявів.
У хворого з’являється аритмія, погіршується загальний стан, відзначаються судоми і м’язова напруга. Це виражається у втраті великих доз калію і порушенні водно-сольового балансу. Застосування даних сечогінних засобів залежить від тяжкості стану хворого, вмісту електролітів у крові, стану нирок і т. д. Тому петльові сечогінні препарати призначають для одноразового прийому при гострих станах або 1 раз в кілька днів для усунення набряклості.
Калійзберігаючі або комбіновані ліки
Калійзберігаючі сечогінні препарати відносно слабкіше попередніх засобів, частіше призначаються в комплексі з петльовими або тіазидними групами для посилення діуретичної та судинорозширювальної дії. Дають хороші результати при підвищених дозах гормону надниркових залоз альдостерону, первинної або вторинної його формах. Калійзберігаючі діуретики сприяють виведенню натрію і води, при цьому зберігаючи калій в організмі. У комбінації з іншими сечогінними засобами позитивно впливають на електролітний баланс організму.
Об’єднані сечогінні засоби – це препарати нового покоління, які останнім часом все частіше застосовують при серцевій недостатності. Їх доцільно призначати, коли потрібно тривалий прийом сечогінних засобів, так як ризик прояву побічних ефектів набагато нижче завдяки комбінуванню допоміжних компонентів.
Народні сечогінні засоби
Народна медицина може виступати лише як додатковий вид лікування при хронічній серцевій недостатності. Сечогінні трави у вигляді відварів і настоїв приймають для усунення набряків тканин і вивільнення накопиченої рідини. Деякі види рослин сприяють очищенню сечостатевої системи, мають бактерицидну, протизапальну і діуретичним ефектом.
Найбільш поширені лікарські сечогінні трави і рослини:
- мучниця – крім сечогінних характеризується також антисептичні властивості;
- листя і бруньки берези сприяють усуненню навіть сильної набряклості;
- листя брусниці мають бактерицидну і м’яким сечогінним ефектом;
- плоди ялівцю мають гарну діуретичну дію, але не застосовуються при нирковому запаленні.
Крім застосування сечогінних засобів лікування серцевої недостатності супроводжується дотриманням дієти, яка обмежує жирну, солону, кислу їжу. Потрібно максимально знизити кількість солі і зменшити споживання води (максимум 1-1,5 л загальної рідини в добу). Віддавайте перевагу продуктам, що містять велику кількість вітамінів, мікроелементів, білків і повільних вуглеводів.
