Застосування ЛФК при інфаркті міокарда

Захворювання серця несуть найбільші ускладнення для організму людини. Тому призначення ЛФК при інфаркті міокарда має велике значення, перші елементи гімнастики починають виконуватися ще в ліжку.

Перший етап відновлюючої гімнастики

Стан хворого, який переніс інфаркт міокарда, завжди важкий, людина, як правило, не одразу розуміє, де він і що з ним.

Багатьом хворим важко підняти руку або навіть просто кивнути, такий стан може тривати приблизно добу після кризу.

Коли больовий синдром покине людину, піде почуття страху, хворий нерідко потребує присутності медичного працівника, щоб просто сісти на ліжку. Йому необхідно пояснювати послідовність дій, яку руку куди ставити, опускати ногу і т. д. Якщо пацієнт у цей час знаходиться в стаціонарі, працівник лікарні обов’язково при цьому повинен бути.

Все ускладнюється тим, що на тлі больових відчуттів у людини може почати розвиватися гіпокінезія, ускладнена психічним розладом через події кризу, причому це може бути не так лише в одиницях випадків з тисячі.

На цьому етапі всі заняття лікувальною фізкультурою обмежуються виконанням вправ для ослаблених м’язів:

гомілковостопного суглоба;
колін;
ліктьового суглоба;
кистей рук;
тренуються в повороті і киванні головою.

Інтенсивно ведеться дихальна терапія. Глибокий вдих грудьми, повільний видих.

Термін реабілітації може бути абсолютно різним, велике значення має психологічний чинник. Коли людина знаходить досить мотивацій для старанних занять, на 2-3 день він вже зможе вставати. При виконанні вправ необхідно стежити за пульсом, тиском. Всі заняття необхідно розбити на блоки по 10-15 хвилин з паузою в годину, іноді більше.

Так проходить перший відновлювальний етап після інфаркту міокарда.

Другий і третій етапи відновлення

Наступний етап полягає у можливості людини пересуватися по палаті. На цій стадії відновлення пацієнт вже може виконувати вправи сидячи. Поступово їх кількість і навантаження збільшуються. Це можуть бути витягування рук вперед, в сторону, заклад і з’єднання їх на потиличній області, легкі повороти вліво і вправо.

Особливо упевнені в собі хворі можуть починати присідати, але не глибоко, лише трохи згинаючи коліна, якщо є необхідність з опорою на спинку ліжка або руку помічника.

Весь цей час хворого супроводжує медичний працівник, який стежить за тим, щоб вправи виконувалися в нормальному темпі, і за фізичним станом хворого: пульсом, задишкою, серцебиттям.

На цьому етапі хворому дозволяється грати в настільні ігри, малювати, займатися легкими видами рукоділля.

Всі ці дії робляться, щоб мати можливість перейти до наступного, третього етапу відновлення. Він полягає в тому, що пацієнт зможе виходити в коридор лікарні.

Ведеться активне тренування в ходьбі, щоб після цього мати можливість виходити на прогулянку і вже повністю обслуговувати себе самостійно.

На цьому етапі пацієнтам дозволяють без обмежень ходити по коридору, відвідувати душ, їдальню. Періодично перевіряють у хворого показання температури і вимірюють пульс.

Проводиться комплекс вправ 2-3 рази на день як звичайна щадна гімнастика, яку кожен робить вранці вдома, але без навантажень, спрощують деякі важкі елементи: присідання, легкі стрибки на місці для хворих, що перенесли інфаркт міокарда, можуть бути замінені імітацією.

Можна інтенсивно продовжувати виконувати вправи лежачи. Підводячись, намагатися ліктем дотягнутися до коліна. Спираючись потилицею і носками ніг в підлогу, піднімати сідниці. Робити вправу “Велосипед” і просто піднімати п’яти на максимально можливу висоту. Поперемінно лівою і правою рукою намагаються дістати спинку ліжка через голову. Сюди входять вправи зі стільцем. Сидячи на ньому, імітують ходьбу пішки і навіть біг, намагаються ходити і стоячи, тримаючись за спинку стільця.

Підготовка до виписки додому або в санаторій

Лікувальна гімнастика при інфаркті міокарда на 4 етапі відновлювального процесу має проходити під контролем інструктора.

Іноді все зводиться до прогулянці з родичами на території лікарні. Але в ідеалі хворий повинен проробляти шлях близько 900 м, при утрудненнях – з паузою. Кількість кроків в хвилину має становити близько 70 спочатку, поступово її доводять до 80.

Основне завдання – підготувати хворого до виписки додому, де за ним буде спостерігати дільничний лікар, або в санаторій.

Для цього пацієнт виконує наступні вправи:

помахи ногами вперед і назад зі збільшенням амплітуди;
повороти тулуба вліво і вправо;
нахили в усі сторони і кругові рухи тулубом;
помахи руками, вправи, що зачіпають ліктьовий суглоб;
біг і ходьба на місці, легкі стрибки.

Знову ж усі вправи виконуються під строгим контролем інструктора.

Тривалість прогулянок, точніше, їх протяжність, поступово доводять до 3 км, знову ж таки, при необхідності розбиваючи на 2-3 етапи. Швидкість ходьби повинна доходити до 80-100 кроків за хвилину.

Тривалість цього етапу залежить від ступеня тяжкості хворого. Але самі великі фізичні навантаження для пацієнта при найкращому збігу обставин можуть початися мінімум на 30 день після інциденту, приблизно до 45 у найважчому випадку.

Важливо, що до моменту виписки хворий повинен справлятися з такими навантаженнями, які додатково можуть входити самостійний підйом і спуск по сходах хоча б на рівень другого поверху.

Виписка додому або в санаторій для подальшого відновлення

На цьому етапі пацієнт вже може себе повністю обслуговувати, відвідувати поліклініку самостійно, де йому має бути призначена лікувальна фізкультура при інфаркті міокарда. У неї входить цілий комплекс вправ, спрямований на повернення людини до нормального життя.

Основними завданнями лікувальної фізкультури є такі цілі:

адекватність до фізичного навантаження;
профілактика повторного нападу ішемічної хвороби серця;
відновлення працездатності;
зменшення прийому медичних препаратів до повної відмови від них.

Всіх цих цілей не досягти швидко і одночасно. Тому фахівці пропонують розбити підвищення навантажень, які передбачає фізіотерапія, на кілька етапів.

Умовно їх можна охарактеризувати так:

щадні;
щадно-тренувальні;
тренувальні.

Тривалість цього процесу багато в чому залежить від бажання хворого повернутися до повноцінного життя.

Вправи можуть доповнюватися м’ячами, обручами, заняттями на шведській стінці. Причому призначати навантаження може лікар. Але контролювати свій стан пацієнт уже здатний сам, перериваючи заняття у разі необхідності. Можна у відповідній групі здоров’я грати у футбол, волейбол.

Багато залежить від можливості поліклініки і санаторію, де знаходиться хворий. Це можуть бути заняття на тренажерах: велосипед, бігова доріжка. Бажано відвідувати басейн і відновний і оздоровчий масаж. Багато приходять до необхідності ранкових пробіжок або просто ходьби в спортивному стилі.

Повернення працездатності людини відбувається досить швидко. Але помічено, що люди неохоче повертаються на старе місце служби, а частіше змінюють рід діяльності. Можливо, це пов’язано з причинністю захворювання.