Як проводиться УЗД печінки і що з його допомогою можна виявити

Сучасна інструментальна діагностика не мислима без проведення ультразвукового дослідження. Дуже часто проводиться УЗД печінки, з допомогою якого можна оцінити розміри органу та виявити патологію. УЗД представляє собою неінвазивний метод дослідження. Він абсолютно безболісний та безпечний для організму. В даний час ця методика застосовується для обстеження як дорослих, так і дітей. Коли показане УЗД печінки і як підготуватися до даної процедури?

Анатомічні особливості печінки

Щоб оцінити стан печінки за УЗД, лікар повинен знати розміри печінки і її точне місце розташування. Печінка являє собою паренхіматозний орган, розташований у правому підребер’ї. Це непарний орган. Печінка людини є залозою зовнішньої секреції, що складається з часток. Їх всього 2 (ліва і права). Орган можна поділити на сегменти. Тканина здорової печінки складається з безлічі часточок. Строма органа утворена пухкою сполучною тканиною, кровоносними судинами, капсулою, нервової тканиною. Печінка виконує ряд життєво важливих функцій в організмі. Основними функціями є наступні:

знешкодження шкідливих речовин;
видалення гормонів, медіаторів запалення, продуктів обміну речовин;
забезпечення вуглеводного обміну;
депонування глікогену;
депонування вітамінів і мікроелементів;
регулювання жирового обміну;
депонування крові;
освіта різних ферментів, гормонів;
участь в перетравленні їжі.

У нормі консистенція печінки однорідна, краї рівні і чіткі. При проведенні УЗД отримані дані порівнюються з нормою. В ході дослідження визначаються наступні параметри: величина органу в цілому, розміри кожної частки, діаметр печінкового протоку, величина просвіту нижньої порожнистої вени, структура (наявність ущільнень). Нерідко одночасно з печінкою оцінюється стан жовчного міхура.

Особливості УЗД

Ультразвукове дослідження здійснюється за допомогою спеціальної апаратури. В основі даного методу діагностики лежить вплив на тканини печінки ультразвуком. Тканини людського тіла є перешкодою для проходження ультразвукових хвиль.

Ця здатність називається акустичним опором. На межі двох різних середовищ пучок ультразвуку змінюється. Частина його поглинається тканинами, а частина відбивається. Чим більше різниця в щільності тканин, тим більш вираженим буде сигнал на екрані. Цей сигнал являє собою світіння. Ультразвукове дослідження печінки в простій інтерпретації дозволяє визначити відстань до межі поділу середовищ. За цією ознакою визначаються розміри органу.

УЗД жовчного міхура і печінки проводиться лише за певними показаннями:

виражений больовий синдром у правому підребер’ї;
наявність жовтяниці (зміну кольору шкірних покривів і видимих слизових);
підозра на наявність кісти або пухлини печінки;
патології інших органів черевної порожнини;
травматичні ушкодження живота;
наявність лабораторних змін, що вказують на порушення функції органу;
хронічний алкоголізм;
тривале застосування токсичних препаратів.

Якщо вже діагностовано які-небудь відхилення (хронічні захворювання печінки), то УЗД проводиться регулярно. Робиться це для того, щоб оцінити ефективність проведеної терапії. Нерідко УЗД призначається з метою виявлення метастатичних вогнищ. Спостерігається це тоді, коли у людини вже діагностовано пізня стадія злоякісної пухлини. Метастази в печінці з’являються одними з перших при багатьох злоякісних пухлинах. У ряді випадків стан печінки за УЗД оцінюється при диспансерному профілактичному огляді.

Що дозволяє виявити УЗД

Ультразвукове дослідження є доступною і дуже інформативною процедурою. При патології печінки нормальні розміри по УЗД найчастіше змінюються. З допомогою цієї методики лікар може виявити у людини такі захворювання:

цироз;
гостре запалення тканин печінки (гепатит);
хронічний гепатит;
гепатому;
метастази;
паразитарні або будь-які інші кісти;
пухлини;
жировий гепатоз;
наявність кальцинатів;
лямбліоз;
гемангіому.

Гостре запалення тканин органу (гепатит) можна розпізнати за такими ознаками: збільшення розмірів органу, закруглення країв, розширення вен та неоднорідності структури. Здорова печінка на екрані має вигляд світлої плями.

При гепатиті вона не світла, а більш темна. На наявність пухлини печінки можуть вказувати наступні прояви: наявність вогнища з нечіткими межами, наявність темних плям (вказують на рак, гемангіому, лімфому), зміщення жовчного міхура, збільшення лімфатичних вузлів. Якщо в ході дослідження лікар спостерігає світлі округлі освіти, у людини може бути гепатома. Ознаками цирозу є: збільшення органу (на початку захворювання) і зменшення (в кінці), збільшення лівої частки, неоднорідність тканин, горбистість, зміна структури судин, ознаки портальної гіпертензії.

Дуже частою патологією печінки є жирова дистрофія. При жировому переродженні на УЗД можна виявити перевищення нормальних розмірів печінки, ущільнення. На екрані монітора висока эхогенная щільність жирових включень визначається як просвітління. На початку захворювання структура органу строката. Додаткові ознаки захворювання включають в себе наявність закруглених країв, нечіткість контурів. На сьогоднішній день розшифровка може виявити глистові інвазії (лямбліоз). Від цієї недуги дуже часто страждають діти та підлітки. При наявності лямблій виявляються невеликі ділянки затемнення. На пізніх стадіях захворювання у тканинах органу відкладаються солі кальцію. На моніторі вони виглядають як більш світлі ділянки.

Нормальні показники

На УЗД здорова печінка характеризується наступними ознаками:

однорідна структура;
рівні і чіткі краї;
загальний печінковий проток становить від 3 до 5 мм;
величина органу зліва направо знаходиться в межах від 14 до 20 см;
величина лівої частки 6-8 см;
величина правої частки менше 12,5 см;
ширина нижньої порожнистої вени менш 1,5 см;
довжина печінки 14-20 см;
поперечний розмір дорівнює 20-22,5 див.

Якщо показники та розміри печінки в нормі, проблема може критися в жовчному міхурі. У здорової людини жовчний міхур являє собою невеликий орган товщиною до 4 мм, довжина якого варіює від 7 до 10 см, ширина дорівнює 3-5 см, поперечний розмір становить 3-3,5 див. Просвіт протоки від 6 до 8 мм. УЗД жовчного міхура дозволяє виявити таку патологію: гострий і хронічний холецистит, дискінезію (порушення скоротливої активності), наявність каменів у жовчному міхурі або протоках, поліпи, пухлини.

Як підготуватися до УЗД

Щоб оцінити розміри інші характеристики печінки і міхура, пацієнт повинен підготуватися перед проведенням УЗД.

Якщо цього не зробити, результати дослідження можуть бути недостовірними. За 3-5 днів до проведення УЗД печінки пацієнту рекомендується:

відмовитися від вживання продуктів, що викликають процеси бродіння (капусти, фруктів, чорного хліба, молока, бобових);
дотримуватися режим харчування (їсти 3-4 рази на добу);
для зменшення газів доцільно вживати адсорбенти (вугілля);
при здутті живота і запорі провести клізми ввечері до УЗД (для огрядних людей);
не приймати їжу вранці перед УЗД;
обмежити вживання води до 1,5 л на добу;
відмовитися від жувальної гумки, не чистити зуби, не полоскати рот.

Якщо пацієнт приймає будь-які медикаменти, то це ніяк не впливає на результати дослідження. У тому випадку, якщо пацієнт надходить в екстреному порядку, підготовка може не проводитися. Саме дослідження здійснюється в лежачому положенні на спині або на боці. На область живота лікар наносить спеціальний гель, після чого підносить ультразвуковий датчик. Процедура безболісна. Для того, щоб витерти залишки гелю на шкірі, пацієнт повинен мати з собою рушник. Якщо дана послуга платна і проводиться в приватній клініці, пацієнту надаються серветки. Важливо, що проводити одночасно УЗД з ФЕГДС або лапароскопією не рекомендується. УЗД проводиться не раніше, чим через 2 дня після ФЕГДС і рентгенологічного дослідження.

Обмеження у застосуванні

УЗД печінки і жовчного міхура не має строгих обмежень. Обмеженням може бути лише гнійне захворювання шкіри або сильний опік в області живота. В даній ситуації наносити гель недоцільно. В екстреному випадку при вираженій печінковій коліці протипоказання відсутні. Для постановки вірного діагнозу рекомендується проводити не одне дослідження, а кілька з інтервалом в 2-3 тижні. Для виключення патології інших розташованих поряд органів рекомендується досліджувати всі органи черевної порожнини. Для того щоб уточнити діагноз, лікар може призначити КТ, МРТ або проведення біопсії.

УЗД офіційно вважається безпечним методом дослідження. Він підходить для осіб будь-якого віку. На підставі одного УЗД неможливо поставити вірний діагноз. Діагностика повинна бути комплексною і включати в себе ретельний опитування хворого, зовнішній огляд, фізикальне і лабораторне дослідження. Останнє дозволяє виявити рівень білірубіну в крові, печінкових ферментів (АСТ, АЛТ), маркери різних гепатитів.

Лабораторне дослідження при підозрі на ураження печінки може включати в себе біохімічний та загальний аналіз крові, аналіз сечі, визначення коагулограми, серологічне дослідження, оцінку рівня креатиніну та електролітів, визначення рівня альфа-фетопротеїну (в разі підозри на рак печінки). Таким чином, УЗД є одним з основних методів інструментальної діагностики захворювань внутрішніх органів. УЗД широко застосовується в офтальмології, урологічній практиці, гінекології, кардіології та судинної хірургії. УЗД є незамінним методом пренатальної діагностики.