vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Як передається ВІЛ

Статистика показує, що далеко не всі знають, як ВІЛ передається від людини до людини. Більше 30-ти років тому був виділений вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Ця хвороба вважається якщо не самою страшною, то однією з таких. За 30 з невеликим років цей вірус пройшовся по всій планеті, і практично не залишилося жодного куточка Землі, де не був би зафіксований випадок зараження ВІЛ. На сьогоднішній день більше 40 мільйонів осіб є носіями цього вірусу і його поширення не тільки не скорочується, але і поширюється з великою швидкістю.

Как передается ВИЧ

Все про ВІЛ

Багато людей помиляються, коли вважають ВІЛ і СНІД одним і тим же захворюванням. Але зв’язок все ж таки присутня. Першим в організм потрапляє вірус імунодефіциту. Він може бути присутнім в організмі десяток років, при цьому ніяк себе не проявляючи. При певних обставинах вірус може спровокувати ВІЛ-інфекцію, а вже вона на фоні будь-якого захворювання, навіть несерйозного, здатна розвинутися в СНІД. СНІД – це хвороба зі 100-відсотковим летальним результатом.

ВІЛ спочатку виник у країнах Центральної Африки, причому є гіпотези, що цей вірус з’явився дуже давно, тільки не був відомий медикам і вченим. До того ж, деякі види мавп, що жили на тому ж континенті, були носіями цього вірусу, і, цілком можливо, що люди спочатку заразилися саме від мавп. У XX столітті переміщення людей, в тому числі і з Африки, набуло великих масштабів, і тому вірус вийшов за межі африканського континенту. У сучасній історії перший випадок зараження ВІЛ був зафіксований в 1981 році, і з тих пір цей вірус тріумфально крокує по планеті.

ВІЛ є одним з так званих ретро вірусів, який може жити в організмі людини не менше 10 років без прояву яких-небудь симптомів. Принаймні, більш чим у половини інфікованих цим вірусом людей так і відбувається. А це означає, що всі 10 років людина не знає про свою хворобу, і може заражати людей в будь-якій кількості. З моменту виділення ВІЛ як окремого захворювання ведуться дослідження з пошуку ліків від нього. На жаль, але воно досі так і не знайдено. Вірус потрапляє у кров і знищує здорові імунні клітини.

Організм не має можливості боротися з цим вірусом. У кожного носія ВІЛ період, коли знищені практично всі клітини, що відповідають за імунітет, триває різний час. Це залежить від багатьох факторів. Наприклад, якщо людина до того, як заразилася, не хворіла ніякими серйозними захворюваннями, то можна припустити, що у її імунна система знаходиться у відмінному стані. А це означає, що ВІЛ скоро проявить себе. І, навпаки, якщо людина хвора хронічними захворюваннями, або входить в групу ризику, то імунітет і так підірваний, а значить, симптоми вірусу з’являться набагато швидше.

Симптоми ВІЛ

Фахівці виділяють дві фази ВІЛ-інфекції, які, втім, спостерігаються не у всіх хворих. Перша фаза – гостра гарячкова – виникає лише у 70% заражених людей. Її симптоми схожі з звичайними ГРВІ, тому часто ВІЛ діагностують не відразу після зараження. Приблизно через місяць спостерігається невисока температура, порядку 37-37,5 ºC, больові відчуття в горлі, при інфекціях верхніх дихальних шляхів. Можуть виникати часті головні болі, а також є больовий синдром у м’язах і суглобах. На тлі загального нездужання і поганого сну з’являється дратівливість, сонливість, відсутність бажання є, і, як наслідок, хворий худне на очах.

Починаються проблеми зі шлунком, може бути блювота і діарея та запор. Єдиним тривожним симптомом може бути гіперплазія лімфовузлів не тільки на шиї, як при ангіні, але і в паховій області, і в пахвових западинах. При більш серйозній гострій фазі можуть виникнути висипання на шкірі чи маленькі ранки – виразки на слизових оболонках рота, носа і статевих органів. Зазвичай практично у 9 з 10 хворих ця фаза проходить досить швидко, зникають усі симптоми, і людина відчуває себе набагато краще.

Потім протягом кількох років носій вірусу живе звичайним життям. А ось у кожного десятого хворого хвороба має швидкий перебіг ВІЛ-інфекції з наступним блискавичним переходом на СНІД. Друга фаза ВІЛ називається безсимптомною, і, судячи по назві, практично не доставляє хворому ніякого занепокоєння. Вона може тривати від декількох днів до декількох років. Але рано чи пізно кожна з цих фаз переходить до захворювання Снідом.

При Сніді абсолютно всі системи організму хворого перестають функціонувати, при цьому всі мікроорганізми, що живуть в тілі людини, раптом починають діяти на шкоду. Поступово на тілі і всередині, і зовні з’являються симптоми різних захворювань, таких, як стоматит, лишаї різних видів, хвороби вуха, горла і носа, запальні ураження ясен і зубів, різні алергічні реакції, яких раніше не спостерігалося.

Щодня хворий почуває себе все гірше і гірше, при цьому кількість захворювань збільшується. Здається, що на тілі хворого немає жодного живого місця. На тлі всіх цих запальних процесів хворий втрачає апетит, сон, стрімко худне за короткий проміжок часу.

Органічні ураження центральної нервової системи приводять хворих до нервового виснаження і важкого нервового зриву, коли хворий намагається обірвати всі зв’язки з рідними і близькими людьми, не виявляє бажання спілкуватися з ким би то не було, веде самітницький спосіб життя.

Група ризику

Існують певні категорії людей, які входять до групи ризику зараження ВІЛ. Це не означає, що людина, яка не входить в групу ризику, не може бути заражена, але її відсоток ризику на кілька порядків менше. Симптоми ВІЛ може виявити у себе людина, якщо вона відноситься до наступної категорії:

  • наркоман, який робить ін’єкції шприцами;
  • обличчя нетрадиційної сексуальної орієнтації, в основному це чоловіки;
  • жінка самої древньої професії, що працює на вулиці;
  • люди, які віддають перевагу нетрадиційним видам сексу, наприклад, анальному;
  • люди, що ведуть безладне статеве життя, нехтуючі безпекою;
  • категорія громадян, які вже хворі захворюваннями, що передаються статевим шляхом;
  • категорія громадян, які є донорами, і ті, яким переливають кров або її компоненти;
  • діти, що знаходяться ще в утробі ВІЛ-інфікованої матері;
  • лікарі та медсестри, які працюють з хворими на ВІЛ, та у пунктах переливання крові.

За останні роки хвороба так прогресує, що ВІЛ передається в побуті кількома способами, наприклад, через бритвений верстат, якщо їм користується кілька членів сім’ї. Або при порізі побутовим ножем або іншим колючо-ріжучим предметом, якщо кров носія вірусу потрапляє на отриманий поріз людини, хворого на ВІЛ. Ця хвороба більше ніяк не передається в побуті, нею неможливо заразитися через слину, побутові прилади або рушники.

Як передається ВІЛ?

Оскільки поки вірус не піддається лікуванню, і не знайдено ліки від Сніду, найдієвіший засіб від цього серйозного захворювання – профілактика. Як заражаються ВІЛ-інфекцією? Розглянемо на прикладах:

  1. Перший і найпоширеніший спосіб – це статеві контакти. Причому різноманіття методів зараження статевим шляхом, просто вражає. Секс між гомосексуалістами, безконтрольні зв’язки повій, сімейні пари або одинаки, які практикують анальний секс, при якому можуть виникнути мікротріщини і поразки анального проходу, є спусковим гачком, щоб відбулося зараження ВІЛ. Молоді люди, провідні безладні статеві зв’язки, коли ні вони, ні їхні партнери не турбуються про контрацепцію не тільки від ВІЛ, але й від ЗПСШ. Слід знати, що жінки при занятті сексом з партнером, інфікованим ВІЛ, схильні до зараження в 3 рази частіше, чим чоловіки в аналогічній ситуації. Тому вкрай важливо саме жінці дбати про наявність презервативів, особливо якщо сексуальних партнерів кілька. Тут ще може зіграти роль стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів жінки. Якщо у жінки є ерозія шийки матки або є мікротріщини в піхві, то ризик того, що відбудеться зараження ВІЛ, зростає в кілька разів.
  2. ВІЛ передається через кров. Як відбувається зараження ВІЛ, якщо донорську кров ретельно перевіряють на новітніх апаратах, і ризик зведений до мінімуму? Цим вірусом можна заразитися не тільки при переливанні крові або її продуктів, але і при її здаванні, при порізі гострим предметом, якщо раніше їм порізалася ВІЛ-інфікована людина. Це небезпечно тим, що можна заразитися в місцях, де навіть не припускаєш цього. Наприклад, в стоматологічній клініці при лікуванні зубів, в манікюрних і педикюрних салонах, коли використовують інструменти, не оброблені після ВІЛ-інфікованого клієнта.

Інші способи інфікування

  1. Ризик зараження великий і в тату-салонах, коли голки, якими роблять татуювання, не обробляються належним чином. У всіх вищеназваних установах, якщо працівники суворо дотримуються техніки безпеки, піддають інструменти дезінфекції та стерилізації після кожного застосування, інфікування практично неможливо. Але як перевірити такі речі? Адже навіть самі дорогі салони та платні медичні центри не можуть гарантувати нульовий поріг зараження. Тому без зайвої потреби не варто робити татуювання і пірсинг в різних місцях тіла.
  2. Ін’єкції голкою. Основна група людей, які часто користуються одним шприцом, при цьому абсолютно не піклуючись ні про своє, ні про чуже здоров’я, це наркомани, які сидять на голці. Такий спосіб передачі ВІЛ був поширений в 90-х роках минулого століття, коли одноразових шприців ще не було в продажу. Зараз їх низька ціна допомогла знизити планку зараження саме серед людей, які вживають наркотики.
  3. Процес передачі вірусу від вагітної мами до народженій дитині. Звичайно, не від усіх ВІЛ-позитивних вагітних жінок передається вірус дитині, але третина дітей, на жаль, є носіями вірусу з самого моменту народження. Безпосередньо в утробі матері через плаценту передаються віруси можуть активізуватися у жінок, які страждають хронічними захворюваннями або у яких вагітність протікала досить важко. При пологах достатня кількість матерів може заразити дитини через родові шляхи, в яких скупчується кров породіллі. І третій спосіб зараження від матері – це годування груддю, тому що вірус живе в материнському молоці.

Хоча ВІЛ – й важке захворювання, передаватися в побуті воно не може. Їм не можна заразитися, ведучи життя простої людини. Ризик передачі вірусу можна звести до нуля, якщо дотримуватися правил особистої гігієни, не мати більше одного статевого партнера, оберігатися з тими партнерами, в яких немає впевненості. Як можна рідше відвідувати манікюрні салони, можна навчитися робити манікюр і педикюр самостійно. Якщо трапився несподіваний статевий контакт, та ще й незахищений, краще перестрахуватися і здати аналіз на ВІЛ. Щоб уберегти себе і близьких, необхідно знати, як передається ВІЛ-інфекція.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code