Одним з найбільш доступних, широко використовуваних і достовірних методів діагностики захворювань внутрішніх органів є абдомінальне УЗД. Ультразвукове дослідження внутрішніх органів має абсолютну безпеку для людини, так як не несе в собі променеве навантаження. УЗД не має протипоказань, не спричиняє побічних ефектів і не має обмежень як по кількості проведених процедур, так і за віком обстежуваних.

Крім того, дану процедуру характеризує:

• безболісність;
• простота проведення;
• швидкість проведення;
• швидке отримання результатів;
• висока інформативність.

У тих, хто ніколи не стикався з даною процедурою, але вона йому належить, виникає питання: як робиться таке УЗД. Абдомінальне УЗД проводиться з допомогою абдомінального датчика через черевну стінку. За допомогою звукових хвиль, які проникають в тканини органів, їх зображення відображається на екрані монітора, і лікар має можливість детально розглянути обстежувані органи.

Для поліпшення проникності хвиль на ділянку шкіри, на якій буде здійснюватися робота з датчиком, наноситься спеціальний гель. По завершенню ультразвукового дослідження гель стирається серветкою. Процедура проводиться в положенні лежачи на спині або на боці. Тривалість процедури абдомінального УЗД становить не більше 30 хвилин. Дані дослідження заносяться в спеціальний протокол, який надається пацієнту. Для проведення абдомінального УЗД потрібна підготовка.

При проведенні УЗД представляється можливим виявлення захворювань на ранніх стадіях розвитку, що значно полегшить лікування та допоможе запобігти ускладненню захворювання. Перевагою ультразвукового дослідження є можливість одночасного обстеження декількох органів в рамках одного сеансу. Крім діагностичної функції, ультразвукове дослідження дозволяє простежити якість і хід проведеного лікування.

Абдомінальне ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

УЗД черевної порожнини призначається у разі підозри на гострі або хронічні запальні захворювання, утворення пухлин, злоякісних або доброякісних. В процесі УЗД оцінюються параметри органів, такі як:

• розміри печінки, її форма і структура;
• стан судин печінки;
• прохідність жовчних протоків;
• наявність каменів у протоках жовчного міхура;
• розміри жовчного міхура, стан його стінок, структура і положення;
• наявність каменів у жовчному міхурі;
• стан жовчі;
• розширення черевної аорти;
• стан проток підшлункової залози;
• протоки жовчовивідних шляхів;
• наявність вільної рідини в черевній порожнині;
• розміри та структура селезінки.

Присутність певних симптомів є підставою для проведення УЗД органів черевної порожнини. Показанням є такі стани, як:

• важкість і біль в правому підребер’ї;
• болі в області живота;
• важкість у шлунку після прийому їжі;
• підозра на апендицит;
• гірка відрижка і гіркота у роті;
• наліт на язиці та жовтий язик;
• пульсація в черевній порожнині;
• непереносимість жирної їжі;
• виявлення пухлини при пальпації живота;
• спостереження за каменями при їх наявності у жовчному міхурі;
• динаміка стану печінки при наявності її захворювань (гепатит, гепатоз, цироз, жовтяниця).

Можливості абдомінального дослідження дозволяють виявити захворювання печінки (гепатит, цироз, кісти, гемангіому, аденому, гіперплазію, злоякісні новоутворення і метастази). У жовчному міхурі виявляються аномалії розвитку органу, жовчнокам’яна хвороба, поліпи, холецистит, пухлинні ураження і т. д. При дослідженні селезінки і підшлункової залози – панкреатит, пошкодження та зміна розміру органу.

До процедури ультразвукового дослідження органів черевної порожнини необхідно підготуватися певним чином. Рекомендується утриматися від вживання продуктів, що викликають підвищене газоутворення, так як зайві гази будуть перешкоджати розгляду і візуалізації досліджуваних органів. До таких відносяться: молоко, чорний хліб, горох, квасоля, капуста, виноград, солодка випічка, борошняні вироби, газовані напої. Останній прийом їжі перед процедурою повинен бути не пізніше, чим за 8-10 годин, тобто процедура повинна проводитися вранці, натщесерце. Страждаючим цукровим діабетом дозволяється легкий сніданок.

Абдомінальне УЗД органів малого тазу

Підготовка до абдомінального УЗД органів малого тазу така ж, як і при УЗД черевної порожнини, за одним винятком – сечовий міхур повинен бути повним на момент проведення дослідження. Для цього перед процедурою необхідно випити велику кількість води. В іншому хід дослідження приблизно однаковий.

УЗД органів малого тазу можна проводити в будь-який день циклу, за винятком днів менструальної кровотечі. Якщо з допомогою УЗД передбачається виявлення якогось конкретного параметра, то лікар може вказати певні дні для його проведення. УЗД абдомінальним способом дозволяє оцінити стан матки, її шийки, маткових труб і яєчників. Всі органи завіряються, досліджується їх структура та розташування відносно один одного, таким чином, виявляється відповідність їх нормам або наявність якої-небудь патології.

Абдомінальне ультразвукове дослідження застосовується в період виношування дитини для підтвердження вагітності, для оцінки стану плоду та виявлення патологічних процесів перебігу вагітності.

Ультразвукове дослідження з застосуванням абдомінального датчика призначається у наступних випадках:

• хворобливі відчуття внизу живота;
• порушення циклу (подовження або вкорочення);
• виділення кровянистого характеру поза днів менструації;
• неможливість завагітніти;
• визначення овуляції;
• підозри на пухлиноподібні утворення в порожнині матки;
• штучне або мимовільне переривання вагітності;
• нетипові піхвові виділення.

Абдомінальне узд дозволяє виявити такі захворювання та патологічні стани органів малого тазу:

• запальні процеси в матці та її придатках (аднексит, сальпінгоофорит);
• кістозні утворення в яєчниках (полікістоз);
• новоутворення в матці (міоми, фіброми);
• ендометріоз, ендометрит.

Ультразвукове дослідження органів сечовидільної системи

З допомогою абдоминального УЗД можна провести обстеження сечового міхура, нирок і передміхурової залози у чоловіків. УЗД передміхурової залози має метою виявлення патологічних змін органу – збільшення її розмірів і утворення в ній пухлини. Ультразвукове дослідження даного органу призначається за наявністю проблем із сечовипусканням – біль, дискомфорт, відчуття неповного випорожнення. Порушення потенції і часті позиви до сечовипускання вказують на проблеми, пов’язані з простатою. При проведенні УЗД передміхурової залози сечовий міхур повинен бути повний.

Добре піддається ультразвуковому дослідженню за допомогою абдомінального датчика сечовий міхур. Сечовий міхур необхідно досліджувати ультразвуком при наявності наступних проявів:

• темний колір сечі;
• болючість процесу сечовипускання;
• наявність у сечі крові;
• часті позиви і маленькі порції сечі, що виділяється;
• біль над лобком;
• наявність в сечі видимих пластівців і осад.

УЗД сечового міхура проводиться при його заповненому стані. Ультразвукове дослідження сечового міхура виявить наступні стани:

• пухлина, камені і пісок в органі;
• запальний процес гострого або хронічного характеру;
• аномалії у розвитку міхура та сечоводу;
• стан рефлюксу (закид сечі назад у сечовід).

Нирки розташовані в заочеревинному просторі, але їх дослідження проводиться абдомінальним способом. УЗД нирок призначається при наступних симптомах: часте підвищення артеріального тиску, набряки обличчя (очей) і кінцівок, порушене сечовипускання, біль у попереку. За допомогою даного дослідження оцінюється розташування нирок, їх форма, структура і розміри. УЗД може показати наявність каменів або піску в нирках, а також новоутворення в них і запальні процеси.