Кожна жінка дізналася про вагітність і бажає народити здорового малюка, повинна стежити за своїм і його здоров’ям з перших днів. Скринінг УЗД 1 триместру – обов’язкова процедура для майбутньої мами.

Що таке скринінг під час вагітності?

Ні для кого не секрет, що найважливішим обстеженням для жінки в положенні є УЗД при вагітності; перший скринінг необхідно робити в першому триместрі, а якщо бути точніше, то в період з 10 до 13 тижня. Оптимальним терміном є одинадцятий тиждень.

Метою даного діагностичного обстеження є визначення рівня фізичного розвитку дитини та попередження про можливі його відхилення. На підставі даного дослідження і висновку лікаря можна приймати рішення про подальше виношуванні дитини.

Скринінг першого триместру відбувається в два етапи:

• УЗД;
• біохімічний скринінг.

Біохімічний скринінг – це біохімічний аналіз крові, взятої з вени, на ХЧГ і РАРР-А. За допомогою даного аналізу (при відхиленні від норми) можна визначити ризик розвитку синдрому Дауна у майбутньої дитини.

Ультразвукове обстеження проводять або внутривагинально, або на поверхні черевної порожнини – це залежить від терміну вагітності.

Кому потрібно таке діагностування?

Скринінг на першому триместрі бажано проходити кожній жінці в положенні, щоб вже на ранніх термінах визначити відхилення від норми у розвитку плоду, якщо такі є. Обов’язкова діагностика призначається таким жінкам:

• у яких було більше двох передчасних пологів;
• у яких у минулому була завмерла вагітність або викидень;
• які нещодавно перенесли бактеріальне захворювання або вірус;
• у яких відзначається наявність в роду родичів з генетичними патологіями;
• у яких вже є дитина з деякими відхиленнями (синдром Дауна, Патау та ін);
• вік яких більше 35 років;
• у яких під час вагітності проводилося лікування препаратами, які неприпустимі для застосування в положенні;
• у яких стан відносин з батьком майбутньої дитини близькоспоріднені.

На що звертають увагу при обстеженні і які можна виявити патології?

Перше, на що звертають увагу під час процедури УЗД, це довжина ембріона, яка вимірюється показником КТР (куприка-теменный розмір). Не менш важливий розмір голівки, її окружність, діаметр і відстань від лоба до потилиці. ТВП – товщина комірцевого простору – виявляє ризик розвитку синдрому Дауна у дитини. Крім перерахованих вище основних показників, лікар також перевіряє:

• наявність носової кісточки у майбутнього немовляти;
• вид кровотоку у венозному протоці;
• розміри верхньощелепної кістки;
• розмір сечового міхура;
• місцезнаходження шлунка, серця та інших життєво важливих органів на своїх місцях;
• розмір серця;
• частота серцебиття плода;
• наявність пупкових артерій.

Перинатальний скринінг дає можливість виявити такі захворювання та відхилення:

• синдром Дауна;
• синдром Патау;
• потрійний набір хромосом у дитини;
• синдром Едвардса;
• синдром Сміта Опіца;
• патології зачатка центральної нервової системи;
• синдром де Ланге;
• пуповинна грижа (омфалоцеле).

Як відбувається розшифровка результатів аналізів ультразвукового обстеження?

Після проведення ультразвукового обстеження та біохімічного забору крові необхідно дочекатися результатів аналізів. Їх розшифровка полягає у зіставленні та порівнянні отриманих даних з оптимальними нормами. Кожен термін за своїм нормальним показникам, природно, відрізняється.

Якою буває норма куприка-тім’яної розміру плоду?

Десятий тиждень:

• 1 день тижня – 33-41 міліметрів;
• 6 день тижня – 41-49 міліметрів.

Одинадцятий тиждень:

• 1 день тижня – 42-50 міліметрів;
• 6 день тижня – 49-58 міліметрів.

Дванадцятий тиждень:

• 1 день тижня – 51-59 міліметрів;
• 6 день тижня – 62-73 міліметрів.

Товщина комірцевої зони – це товщина шийної складки. За допомогою даного показника найлегше виявити наявність у плода синдром Дауна. Підтверджує патологію у плода показник ТВЗ більше 3-х мм. Для порівняння на десятому тижні вагітності товщина шийної складки – від 1,5 до 2,2 мм, а на тринадцятій тижня – від 1,7 до 2,7 мм

У нормі носова кістка при правильному розвитку точно визначається у плода на одинадцятому тижні. Якщо вона повністю відсутня, шанс, що у дитини є синдром Дауна, дорівнює близько 60-70%. Проте у 2% здорових дітей під час ультразвукового обстеження носова кісточка також не виявляється. Розмір кістки на дванадцятого тижня повинен становити не менше 3 мм.

Серцева частота скорочень плода при правильному розвитку повинна дорівнювати приблизно:

• на десятому тижні вагітності – 170±8 ударів у хвилину;
• на одинадцятій – 160±7 ударів у хвилину;
• на дванадцятій – 160±10 ударів в хвилину;
• на тринадцятому тижні – від 147 до 171 удару на хвилину.

Біпаріетальний розмір голівки плоду являє собою відстань між зовнішнім і внутрішнім контурами тім’яних кісток. Лінія, яка з’єднує зовнішні контури тім’яних кісток, повинна проходити над таламусом. На десятому тижні вагітності БПР повинен дорівнювати 14 мм. На одинадцятою і дванадцятою поступово збільшується на 3 мм. А до середини тринадцятої тижня середній біпаріетальний розмір становить 26 мм.

Якщо всі показники в нормі, лікар призначає наступний плановий ультразвуковий огляд до кінця другого – початку третього триместру.

Як відбувається розшифровка результатів аналізів біохімічного обстеження?

Біохімічний скринінг у першому триместрі дозволяє вже на ранньому етапі оцінити генетичні або гормональні відхилення.

Основний гормон, контролюючий вагітність, який забарвлює другу смугу побутового тесту на вагітність, хоріонічний гонадотропін (ХГЧ). Критичне зниження рівня цього гормону говорить про ризик розвитку у плода синдрому Едвардса, а підвищений рівень ХГЛ може свідчити про можливість розвитку синдрому Дауна. Норма вмісту гормону ХГЛ в крові в першому триместрі:

• на десятому тижні – від 25,8 до 181,6;
• на одинадцятій – від 17,4 до 130,3;
• на дванадцятій – від 13,5 до 128,5;
• на тринадцятій – від 14,2 до 114,7.

Зі збільшенням термінів вагітності в крові майбутньої матері зростає відсоток вмісту протеїну А (РАРР-А).

Отримані результативні дані після ультразвукового та біохімічного обстеження вводять спеціальну програму, яка розраховує так звані ризики, що визначаються рівнем відхилення отриманих показників від якоїсь розрахункової медіани. Даний коефіцієнт в медицині називається МоМ. В ідеалі значення кожного коефіцієнта наближається до 1. Але на кожне значення визначені різні рівні норми. МоМ біохімічного скринінгу у нормі, якщо він дорівнює 0,5-2,5. В самому кінці виноситься показник ризиків. Це число написано через дріб або в співвідношенні. Наприклад, 1:325 означає, що одна дитина з 325 з такими ж показниками народився з відхиленням в бік синдрому Дауна. Позитивний показник повинен дорівнювати більш чим 1:380. Показник 1:250 і нижче – це негативний вердикт для подальшого виношування.

Що може вплинути на результати і що робити у випадку поганих аналізів?

Результати ультразвукового та біохімічного скринінгу в першому триместрі можуть істотно змінюватися залежно від стану здоров’я майбутньої матері. Основні причини хибнопозитивних результатів аналізів:

• ендокринні захворювання і порушення;
• ожиріння або занадто низька маса тіла;
• цукровий діабет;
• амніоцентез;
• стрес і психологічний стан.

Також показники можуть істотного відрізнятися у жінки, яка виношує двійню. В даному випадку необхідно більше спиратися на ультразвукову діагностику.

Якщо ризик розвитку патології у плода нижче 1:380, лікар необов’язково наполягає на переривання. Найчастіше він рекомендує продовження виношування з призначенням наступного скринінгу на третій триместр. Однак настійно рекомендується провести біопсію ворсин хоріона, кордоцентез і амніоцентез, після чого виноситься остаточний вердикт.