Стабільна стенокардія напруги – це больові відчуття, викликані тимчасовою ішемією міокарда. Така ішемія може виникати при фізичному перевантаженні, переохолодженні, після переїдання, при емоційному потрясінні.

Причини виникнення хвороби

Найчастіше причиною стенокардії є атеросклероз коронарних артерій. Вважається, що вінцевим артеріям не слід звужуватися більш чим на 50-75%. В іншому випадку з’являється нестача кисню в міокарді. Це викликає клінічну картину захворювання: ішемія міокарда, зміна біохімічних і електричних процедур у серці, порушення скорочувальної функції. Також стенокардія напруги виникає внаслідок гіпертрофічній кардіоміопатії, стенозу гирла аорти, недостатності аортального клапана, легеневої артеріальної і тяжкої артеріальної гіпертензії.

Типологія захворювання

Прояви стенокардії діляться на функціональні класи.

I – звичайні невеликі навантаження не провокують виникнення больового синдрому. Серце дає збій лише при тривалих або дуже виснажливих навантаженнях.

II – ходьба або швидкий підйом по сходах вже протипоказані. Забороняється піддаватися впливам сильних емоцій і фізично навантажуватись.

III – надзвичайне обмеження рухового та емоційного навантаження. Навіть ходьба по рівній місцевості може спровокувати напад.

IV – повне обмеження в рухах. Можливі прояви навіть при повній бездіяльності.

Симптоми стенокардії напруги

При стенокардії напруги у людини з’являється загрудинний біль, який не проходить протягом 1-15 хвилин і поступово посилюється. Біль може віддавати в ліву руку, нижню щелепу. Це класичний варіант, хоча можлива іррадіація болю як в ліву, так і праву частину грудини і шиї. Якщо через 15 хвилин біль не стихає, то можна допустити розвиток ІМ. Молоді люди можуть відчувати тимчасовий біль, який проходить при збереженні або збільшенні навантаження.

Разом з болем людина може відчувати нудоту, напади блювоти, почастішання пульсу, швидко втомлюватися і рясно потіти. Еквівалентами стенокардії є задишка і різка стомлюваність. Симптоми повинні йти при припиненні впливу на організм подразнюючого фактора або прийомі лікарських препаратів (нітрогліцерину).

Стенокардію можна виявити за кількома ознаками:

• блідість шкіри;
• знерухомленість (хворий в буквальному сенсі застигає в одному положенні);
• рясне потовиділення;
• зміна показника температури (найчастіше підвищення);
• тахікардія;
• шуми в серці.

При проходженні ЕКГ підказкою бути зміна кінцевої ділянки шлуночкового комплексу і зміна ритму серцевого м’яза.

Діагностика стабільної стенокардії

Зазвичай діагностика стабільної стенокардії напруги проводиться на основі ретельного збору анамнезу, повного фізикального обстеження, запису ЕКГ у стані спокою та аналізу всіх зібраних даних. Вважається, що лише у 75% хворих можна успішно діагностувати стенокардію вищенаведеним способом. Якщо виникають сумніви в правильно поставленому діагнозі, то для його підтвердження вдаються до добового моніторування ЕКГ, навантажувальних проб і сцинтиграфії міокарда. В кінці всіх процедур проводиться коронарна ангіографія.

Але те, що у людини виникає біль в області грудини, не завжди є симптомом саме стенокардії. Адже є безліч інших хвороб з подібними проявами. Тому краще провести повне обстеження для постановки точного діагнозу.

Лікування захворювання

Для поліпшення стану хворого і зниження вираженості захворювання пацієнти піддаються немедикаментозним, медикаментозним та хірургічним методам впливу.

До немедикаментозного лікування відносяться дієтичне харчування, відмова від шкідливих звичок, зниження маси тіла і фізична діяльність в межах допустимого. Тобто шляхом усунення причин виникнення стенокардії напруги поліпшується стан людини. Лікарі також нормалізують рівень АТ і вносять корективи в вуглеводний обмін.

Для лікування застосовуються препарати групи нітратів, бета-адреноблокаторів та блокаторів повільних кальцієвих каналів. Як додаткове лікування може бути призначений антиагрегант. Для негайного усунення гострих нападів стенокардії використовують нітрогліцерин. Якщо відразу не допомогло, то наступну дозу нітрогліцерину можна дати лише через 5 хвилин. Можна використовувати і нітрати короткої дії. Вони впораються з хворобливими проявами всього за 1-5 хвилин.

У разі виникнення 1 інциденту на тиждень і частіше прописуються нітрати тривалої дії, такі як ізосорбід динітрат та ізосорбід мононітрат. Однак слід зауважити, що при тривалому вживанні цих препаратів організм до них звикає, і вони діють вже не так ефективно. Тому через 2 тижні препарат стає неефективним. Щоб цього уникнути, лікарі призначають асиметричне вживання нітратів.

Внаслідок такого застосування нітратів виникає 8-годинний безнітратний період, під час якого організм відновлюється і знову знаходить чутливість до препарату. Іншим виходом із цієї ситуації є застосування донаторів сульфгідрильних груп, інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II, діуретиків і гидралазина. До негативних сторон такого лікування відноситься незначний вплив на організм.

Шляхом лабораторних досліджень було доведено, що систематичний прийом ацетилсаліцилової кислоти зменшує ризик розвитку ІМ. Людям, хворим на стенокардію, призначають ацетилсаліцилову кислоту в якості профілактики, але тільки при відсутності протипоказань.

Тому так важливо стежити, а по можливості і зменшувати його. Робити це можна за допомогою гіполіпідемічних засобів. До них відносяться симвастатин і правастатин. Кращий рівень холестерину в крові 5 ммоль/л і нижче, а для холестерину ЛПНЩ цей показник не більше 3 ммоль/л.

Для хірургічного втручання потрібна наявність певних факторів, таких як фракція викиду лівого шлуночка, супутній ЦД, пошкоджені коронарні артерії. Але якщо для хірургічного втручання немає ніяких протипоказань, то воно може проводитися декількома способами.

Перший з них – черезшкірна ангіопластика або балонна дилатація. Це розширення звуженої частини вінцевої артерії мікроскопічним балоном під величезним тиском при візуальному спостереженні за станом людини в ході операції. Можливе виникнення ускладнень. Але 95% хворих з успіхом переносять хірургічне втручання.

Одним із сучасних способів, який нічим не поступається ангіопластиці, є стентування. Це процедура імплантації в місця звуження судин стентів – тонких дротяних основ.

Коронарне шунтування теж застосовується. Воно полягає в з’єднанні аорти (або внутрішньої грудної артерії) з вінцевої артерією, що знаходиться нижче пошкодженого місця, для відновлення нормального кровообігу в серцевому м’язі. Трансплантатом може виступати частина підшкірної вени стегна або внутрішньої грудної артерії, нижньої надчеревної артерії або шлунково-сальникової артерії.

При адекватному лікуванні та раціональному способі життя захворювання не дає про себе знати. Більш чутливі до хвороби люди, які мають супутні захворювання серця, кровоносної чи травної системи. В зоні ризику і прихильники шкідливих звичок, люди з ожирінням в будь-якій стадії. Симптоматику стенокардії напруги може посилювати вагітність. Діти та літні люди більше схильні до побічних дій лікарських препаратів.