УЗД щитовидної залози є найпростішим, інформативним і доступним методом сучасної діагностики. Воно дає можливість вивчити величину та визначити структурні зміни, що мають місце при недугах органу.

Специфіка ультразвукового дослідження

Ультразвукове дослідження (або сканування) є процедурою, яка робиться з застосуванням датчика-перетворювача. Його використовують разом зі спеціальним гелем, який наноситься на шкірні покриви над діагностуються органом. Вони виробляють високочастотні звукові хвилі, які проходять через тіло людини. Хвилі допомагають зробити знімки внутрішніх органів.

Дана процедура в корені відрізняється від рентгена. Вона не виробляє іонізуючого випромінювання. Зображення отримують в теперішньому часі. Завдяки знімку можна побачити розташування органу, вивчити його структуру, дати оцінку стану крові в кровоносних судинах.

Обстеження пропонуються всім без вікових обмежень. Проведення УЗД не потребує здійснення особливої попередньої підготовки діагностичної. Це абсолютно безпечний, безпомилковий і болісний вид діагностики.

Ультразвукове дослідження щитовидної залози застосовується при масових профілактичних оглядів та диспансеризації жителів. Це самий перший вид діагностики, який призначається лікарем-ендокринологом після проведення огляду. Виходячи з отриманого результату УЗД, лікар робить подальше призначення обстеження.

Де зробити УЗД щитовидної залози? З якою метою необхідно систематично робити її профілактичні огляди? Це обумовлено наступним. Щитовидна залоза є частиною ендокринної системи. Її захворювання негативно відбиваються на функціонуванні всього організму.

Ультразвукове дослідження дозволить вчасно відхилення від норми і провести відповідне лікування. Природно, що діагностику необхідно проходити у грамотного фахівця у професійній клініці з хорошим обладнанням.

Що таке щитовидна залоза

Щитовидна залоза відноситься до ендокринній системі. Вона виробляє такі гормони, як тироксин і трийодтиронін. Вони мають властивість координувати реакції обміну речовин і енергії в людському організмі. Дана заліза локалізується в районі передньої поверхні шиї. Якщо вона знаходиться в нормі, то непомітна оку.

Невід’ємним складовим гормонів органу є йод.

При виникненні окремих недуг (при нестачі йоду) розміри залози починають збільшуватися. Утворюється зоб. Вона видна під час ковтання, а пізніше проглядається на передній поверхні шиї.

Цілі проведення УЗД щитовидної залози

У більшості випадків зробити УЗД рекомендує лікар-ендокринолог після виявлення будь-яких змін в органі під час обмацування (пальпації). Іноді це відбувається після аналізу крові, в якій виявлені зміни рівня вмісту гормонів щитовидної залози.

До того ж УЗД робиться при таких станах:

• збільшення об’єму органу;
• утруднення під час ковтання і відчуття «клубка в горлі»;
• хворобливість і постійне почуття втоми;
• поява надмірної ваги або, навпаки, при схудненні;
• тривожність і нервозність;
• поганий сон або безсоння;
• артеріальна гіпертензія;
• ламкість зубів і нігтів, випадання волосся;
• порушення серцевого ритму;
• поява об’ємних процесів;
• порушення терморегуляції;
• збільшення лімфатичних вузлів шиї.

У профілактичних цілях приводом для проходження УЗД щитовидки може стати:

• проживання в місцевості, де є дефіцит йоду;
• вік (старше 40 років);
• недуги щитовидної залози у близьких родичів;
• шкідлива робота;
• часті переміщення з різних кліматичних зон;
• нескінченні стреси;
• часті ускладнення при застуді;
• використання гормональних препаратів;
• цукровий діабет або інші ендокринні захворювання.

Також бажано зробити УЗД щитовидної залози при вагітності. В подальшому це запобіжить деякі хвороби органу (наприклад, гіпотиреоз), які можуть завдати шкоди дитині що розвивається.

Процедуру можна проходити в залежності від показань на всіх термінах вагітності. Вона не небезпечна для плоду. Зона, яка підлягає обстеженню, не знаходиться в місці розташування плода. УЗД проводиться дуже швидко.

Параметри, що визначаються під час проведення УЗД щитовидної залози

В той час, як роблять УЗД щитовидної залози, вивчають і встановлюють її норми або відхилення. З цією метою перевіряються наступні параметри:

• дослідження рівномірності структури (оцінюють сприйнятливість тканини залози відображати сигнал, який посилає датчик порівняно з конституцією привушної слинної залози);
• відстеження ехогенності (вивчають однорідність стояння органу);
• аналіз обсягу залози;
• дослідження лінійних розмірів часток залози і будови перешийка, що з’єднує їх (на розміри органу впливає вік і стать діагностичної людини);
• вивчення паращитовидних залоз;
• огляд розміщення великих кровоносних судин, що проходять поруч із залозою;
• аналіз лімфатичних вузлів, розташованих біля щитовидної залози;
• перевірка гортані і м’яких шийних тканин (якщо у здійсненні даної процедури є необхідність).

Спираючись на комплексну оцінку отриманих даних, лікар пише висновок про наявність або відсутність патологічних змін органу.

Якщо виявлені відхилення від норми, то ставиться попередній діагноз. Після закінчення діагностичної процедури доктор складає протокол ультразвукового дослідження щитовидної залози.

Розшифровка отриманих даних УЗД щитовидної залози

У жінок норми обсягу залози до 18 см3. У чоловіків вони вищі і сягають до 25 см3. Розміри здорового органу оцінюються лікарем у кожного індивідуально. Це обумовлено тим, що вони можуть бути змінені у людей зовсім по-різному. Щитовидна залоза в нормі, якщо в ній немає ніяких ущільнень. Її структура повинна мати однорідний характер.

Залоза має відхилення від норми в своїх розмірах і структурі при окремих захворюваннях.

До хвороб щитовидної залози відносяться:

1. Гіпотиреоз. При даній хворобі орган стає меншим в розмірах і обсязі. Знижується його функція. Гормони виробляються в недостатній кількості. Гіпотиреоз може розвинутися після операції на залозі, при зобі Хашимото та ін. На УЗД виявляють дифузні дегенеративні перетворення щитовидки. Це свідчить про те, що тканини залози замінюються сполучною тканиною.
2. Дифузно-токсичний зоб. Ця недуга супроводжується збільшенням обсягу (понад 25 мл у чоловіків і 19 мл у жінок) і гіперактивністю у продукуванні гормонів. Дифузно-токсичний зоб виникає внаслідок вироблення організмом речовин, що стимулюють роботу даної залози (аутоантитіл). Симптоми недуги – висока збудливість і часта дратівливість, регулярне підвищення температури, втрата ваги (незважаючи на чудовий апетит), раптові напади серцебиття. Зрідка буває досить помітне збільшення органу. Під час УЗД діагностують лише разращение розмірів залози.
3. Вузловий зоб. Він характеризується наявністю локального затвердіння тканин залози. Його можна відчути на дотик через шкіру. В окремі періоди захворювання його ознаки змінюються. Тільки присутність прощупываемого вагомого вузла в районі щитовидної залози постійне. УЗД виділяє осередок високої щільності. Він прекрасно відокремлюється від здорової навколишньої тканини.
4. Тиреоїдит. Він виникає через запалення щитовидної залози. Його провокують віруси або бактерії. При цій хворобі симптоматика проявляється через болі, що локалізуються в районі передньої поверхні шиї, головний біль, температуру, наростання розмірів органу (останнє зустрічається досить рідко). При недугу ультразвукове дослідження відзначає несуттєвий приріст обсягу і набряк щитовидки. Іноді проглядаються локальні мікрополості. Вони наповнені рідиною (гноєм).
5. Кіста щитовидної залози. Недуга супроводжується появою невеликої порожнини з рідиною всередині. Кісти можуть бути вродженими і набутими. Маленькі кісти ніяк не виявляють себе. Але якщо вони запалюються або нагноюються, то виникають хворобливі відчуття в передній поверхні шиї, що супроводжуються підвищенням температури тіла. УЗД показує на залозі заповнені рідиною порожнини круглого виду з чіткими обрисами. Вся тканина зберігає нормальну структуру.
6. Пухлини щитовидної залози можуть бути доброякісними або злоякісними. На УЗД вони визначаються як отверділих наростів. Одні з них можуть бути відокремлені від навколишніх тканин (при аденомі щитовидної залози). Інші ростуть у них. Це злоякісні новоутворення.

При наявності злоякісних пухлин відбувається збільшення лімфовузлів шиї. Хоча їх збільшення не є точним знаком раку щитовидної залози. Це тільки симптом до подальших досліджень.