vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

причини Симптоми і лікування мікоплазма у жінок

Мікоплазма у жінок, симптоми та лікування – це дуже нелегкий процес. Він включає в себе препарати, що впливають на мікоплазму (як місцеві, так і загальні), а ще речовини, що підсилюють імунітет.

причини Симптоми і лікування мікоплазма у жінок

Мікоплазмою є інфекційне захворювання, яке може передаватися статевим і побутовим шляхами. За статистикою, найчастіше від цієї недуги страждають жінки. У чоловіків захворювання зустрічається рідше. Захворювання може передаватися і через побутові предмети, наприклад, рушник, постільну білизну і гінекологічні засоби. Тому якщо мікоплазма у жінок, симптоми і лікування повинні проводитися своєчасно, поки захворювання не перейшло на наступну стадію розвитку.

Види і різновиди захворювання

Захворювання мікоплазми налічується до 40 різних видів. Найпоширенішими з них є:

  • mycoplasma genitalium, mycoplasma hominis та ureaplasma urealiticum – вражають органи сечостатевої системи;
  • mycoplasma pneumonia – вражають органи дихальної системи.

Мікоплазма може спровокувати розвиток захворювань дихальної та сечостатевої систем.

Для існування клітин мікоплазми необхідні корисні і поживні речовини. Але самостійно існувати не можуть.

Якщо розвинувся мікоплазмоз у жінок, то лікувати потрібно відразу, оскільки захворювання може передатися і дітям під час пологів. Дорослі можуть заразитися тільки статевим шляхом. Дуже рідко відбувається зараження побутовими предметами. У новонароджених, інфікованих під час пологів цією недугою, захворювання проходить з часом, тобто шляхом самовиліковування.

Залежно від виду захворювання існують наступні різновиди мікоплазми:

  • респіраторний тип;
  • урогенітальний тип.

Респіраторний тип уражає органи дихальної системи і може бути причиною розвитку пневмонії, риніту, а ще можливі запалення слизової оболонки носа. При зараженні можуть проявлятися такі симптоми, як озноб і лихоманка.

Урогенітальний тип мікоплазми виникає із-за випадкових незахищених статевих актів. Також зареєстровані випадки зараження побутовими предметами (рушник, білизну, засоби особистої гігієни).

Симптоми мікоплазма у жінок бувають такі:

 

  • виділення світло-сірого відтінку;
  • почервоніння в області сечівника (зовнішня частина);
  • больові відчуття в області живота і попереку;
  • дискомфорт під час статевого акту;
  • міжменструальні виділення у вигляді невеликих згустків крові;
  • появу підшкірних вугрів;
  • поява прищів і пігментації.

Фахівці рекомендують відразу ж звернутися до гінеколога, якщо турбує одна з ознак. При загостреннях і ускладненнях розвиток захворювання може призвести до безпліддя або виникнення пієлонефриту.

Симптоми і причини розвитку захворювання

В основному паразити поширені в клітинах піхви і сечовивідних шляхів.

Причиною розвитку захворювання може бути наявність наступних збудників інфекцій:

  • герпес;
  • гонорея;
  • трихомоніаз;
  • хладимиоз.

Протягом розвитку захворювання відбувається ураження клітин сечовивідного каналу, шийки матки і піхви, а ще може спровокувати розвиток хвороб передміхурової залози.

Причини виникнення захворювання можуть бути запальні процеси піхви, ендометрит і сальпінгіт.

Симптоми захворювання бувають наступні:

  • невеликі прозорі виділення;
  • відчуття печіння під час сечовипускання;
  • больові відчуття в паховій області;
  • біль під час статевого акту і після нього теж;
  • під час вагітності може бути багатоводдя;
  • можливий викидень, якщо це перша вагітність.

Якщо вчасно не зайнятися лікуванням захворювання, то воно може перейти в хронічну форму. На останніх стадіях розвитку уражаються клітини, що відповідають за овуляцію, що може призвести до безпліддя.

Ознаки захворювання бувають різні, але в основному розвиток мікоплазми протікає без симптомів.

Методи діагностики захворювання

Мікоплазма відноситься до інфекційних захворювань, але її бактерії вважаються самими дрібними. Тому її важко визначити при діагностиці, навіть при світловій мікроскопії. Клітинні стінки бактерій відсутні, тому вони стійкі до деяких антибіотиків.

Для виявлення захворювання проводяться лабораторна діагностика і дослідження парних сироваток крові.

Вибір методу лікування захворювання залежить від отриманих аналізів і стадії розвитку. В основному застосовується комплексний метод, при якому призначаються протигрибкові та протипаразитарні препарати, а ще фізіотерапія і засоби для підвищення імунітету.

Існують і інші методи обстеження, такі як:

  • метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
  • серологічний метод.

Обстеження за допомогою методу ПЛР є найбільш поширеним, оскільки вважається найбільш достовірним і швидким. Завдяки цьому методу можна виявити навіть найменших паразитарних прокаріотів. А з допомогою мультиплексного тесту можна виявити стан рибосомних РНК і ДНК.

При проведенні досліджень цих методів слід дотримуватися чистоту посуду і стерильність використовуваних приладів. Метод проводиться на основі аналізів сечі, мазка і зіскрібка з цервікального каналу.

У дуже рідкісних випадках для проведення діагностики застосовується серологічний метод. Він застосовується лише в тих випадках, коли потрібно виявити наявність специфічних антитіл. При цьому застосовується імуноферментний аналіз і проведення досліджень на реакцію пасивної гемаглютинації.

Дослідження можуть проводитися декілька разів, так можна виявити динаміку зростання антитіл.

Також серологічний метод застосовується в наступних випадках:

  • при безплідді;
  • неможливості виношування дитини;
  • ускладнення після пологів у вигляді бактеріємії і сепсису;
  • діагностика генералізованих процесів.

Забір крові для аналізів проводиться в ранковий час, бажано натщесерце. Через 2 години можна подивитися результати аналізів.

Способи і методи лікування захворювання

Якщо мікоплазма перейшла в хронічну форму, то для лікування застосовуються антибіотики широкого спектру. Повний курс лікування становить 10 днів. Але після місяця слід провести повторне обстеження.

Ефективно допомагає екстракорпоральний метод. Технологія полягає в застосуванні протимікробних засобів, у великих дозах шляхом інкубаційного ведення. Препарат вводиться спільно з очищенням крові, тобто під час процедури плазмоферезы.

Терапія проходить під наглядом лікаря-терапевта. Не рекомендується самостійно займатися лікуванням, оскільки це може призвести до тяжких наслідків, наприклад, до безпліддя. Народних засобів лікування недуги теж поки немає.

Лікування мікоплазми проводиться наступними методами:

  • антибіотики і лікарські засоби;
  • фізіотерапія;
  • спринцювання;
  • імуномодулятори;
  • свічки;
  • дієти.

Ще необхідно, щоб обидва партнера пройшли обстеження і за необхідності курс лікування. Рекомендується утриматися від статевих контактів, особливо в період лікування недуги.

Якщо бактерії, мікоплазми знаходяться в мікрофлорі піхви або сечовипускального каналу, то можуть спровокувати розвиток наступних патологій:

  • цистит;
  • аднексит;
  • уретрит;
  • цервіцит;
  • пієлонефрит;
  • ендометрит;
  • простатит.

Профілактика захворювання

Щоб захистити себе від появи цієї недуги повторно, слід вести правильний спосіб життя і виключити випадкові статеві контакти. В іншому випадку охороняйтеся, користуйтеся презервативами.

Якщо ви заразилися, то слід негайно звернутися до лікаря і пройти курс лікування для профілактики і запобігання розвитку захворювання. Однак це допомагає лише на першій стадії розвитку, після декількох днів випадкового статевого акту.

Також рекомендується перед зачаттям дитини пройти повне обстеження. У разі ускладнень пройти курс лікування і лише після цього планувати вагітність.

Якщо захворювання протікає під час вагітності, то можливі загострення і ускладнення.

Тому обов’язково перші 3-4 місяці потрібно пройти курс лікування, інакше розвиток захворювання може призвести до викидня або передчасних пологів.

Найбільш ефективний засіб від мікоплазми – це антибіотики. Саме вони знищують всі види бактерій в організмі людини. Однак застосовувати їх слід тільки за призначенням лікаря, так як мікоплазми дуже стійкі до антибіотиків.

Рекомендації та поради фахівців

Щоб уникнути виникнення захворювання, слід уникати випадкових статевих контактів. Якщо вже інфіковані, то слід пройти повний курс лікування і дотримуватися рекомендацій лікаря. Під час лікування рекомендується дотримуватися дієти і правильний режим харчування.

Якщо ви живете в гуртожитку, то краще обзавестися власним рушником і користуватися тільки особистими гігієнічними засобами. Дуже часто захворювання виникає у людей, які ніколи не вели статеве життя, а воно передавалося шляхом тісних побутових контактів.

Проте курс лікування призначається лікарем тільки у тих випадках, коли виявлені запалення і ознаки ураження статевих органів. Якщо ці ознаки не виявлені, то в такому випадку турбуватися не варто, але все ж не варто легковажно ставитися до свого здоров’я.

Невеликий висновок

Пам’ятайте, що тільки грамотна медична допомога професійних лікарів зможе позбавити від цієї інфекції.

Будьте здорові!!!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code