Аритмія у дітей, причини якої можуть різні, серйозна патологія, і ставитися до неї треба відповідно. Адже серце людини – це насос, двигун, який повинен функціонувати без відпочинку і підтримувати життя людини. Робота серця полягає в його скороченні і виштовхуванні крові по судинах.

Характеристика роботи серця

Серце має провідну систему, в якій виникають електричні імпульси. Вони змушують серцевий м’яз скорочуватися. М’яз складається з 2 видів клітин. Клітини першого виду виробляють імпульс, клітини другого виду є провідниками імпульсу.

Провідна система називається синусовий кут. За допомогою електричних імпульсів відбувається скорочення обох передсердь. Від них імпульс йде в атріовентрикулярний вузол. Цей вузол є основою клітин, в яких проводиться імпульс. Тут йде затримка імпульсу, за рахунок чого відбувається саме почергове скорочення шлуночків і передсердь. Після цього з допомогою провідного пучка імпульс розходиться в м’язи шлуночків і вони від цього скорочуються.

Функціонування провідної системи контролюється вегетативною нервовою системою. При підвищенні будь-яких навантажень на нервову систему, а потім у провідну систему надходить повідомлення про те, що для м’язів потрібен підвищений приплив крові. В результаті серцебиття починає частішати.

Види і причини аритмії

У дитини оптимальним вважається серцевий ритм синусовий, коли межударні інтервали однакові. Аритмія у дітей спостерігається у всіх вікових групах, але в основному проявляється в перші 4-8 місяців життя, 4-5, 7-8, 12-14 років.

Порушення ритму серцевих скорочень через перебої в утворенні імпульсів в синусовом кутку, проведенні імпульсів до серцевого м’яза називається синусовою аритмією. При порушеннях у функціонуванні синусового кута серцебиття буває уповільненим, прискореним або кількість ударів серця в хвилину може бути рівною, але з різними інтервалами.

Синусова аритмія є легкою, порівняно з іншими видами аритмії; поділяється на 3 види: органічну, функціональну, дихальну.

Органічна аритмія характеризується постійними порушеннями серцевого ритму в провідній системі, міокарді. Подібні зміни є наслідком серцевих вад, ревматизму. Це чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я дитини.

Дихальна аритмія безпосередньо пов’язана з диханням грудної клітини. При цьому виді аритмії частота скорочень серця зростає при вдиху і, відповідно, зменшується на видиху. Спостерігається при рахіті, підвищеному внутрішньочерепному тиску.

При функціональній аритмії нерівномірність скорочення серцевого м’яза ніяк не пов’язана з серйозними серцевими захворюваннями. Проблеми криються в порушенні роботи щитовидної залози, імунної, нервової систем.

Типи і супутні причини аритмії

Аритмія у дітей виникає з наступних причин:

1. В період виношування плоду – вважається вродженою;
2. При порушеннях в роботі вегетативної нервової системи, серцевих захворюваннях – називається набутою;
3. Якщо один з батьків має серцеві захворювання – буває спадковою.
4. Аритмія також має помірну та виражену ступені тяжкості перебігу захворювання. Помірна ступінь характеризується слабкими проявами; виражена – з супроводом явних симптомів.

Розрізняють наступні типи аритмії:

1. Екстрасистолія – при цьому різновиді відбувається зміна ритму серця при позачергових скороченнях. Виникає від хронічних інфекцій, ендокринних порушень, вегетосудинної дистонії. Має органічний і функціональний характер. Органічна екстрасистолія говорить про серйозні захворювання серця; функціональна – розвивається внаслідок інших захворювань.
2. Синусова брадикардія – це захворювання проявляється порушеннями за рахунок сповільненого серцебиття. Пульс відхиляється в меншу сторону на 20-30 ударів від норми покладеної для дитини. Викликана підвищеним емоційним збудженням.
3. Синусова тахікардія відрізняється, навпаки, підвищеним серцебиттям на 20-30 ударів в хвилину. Виникає при високій температурі, ревмакардиті, інтоксикаціях, різних інфекційних хворобах.
4. Пароксизмальна тахікардія характеризується різким серцевим нападом, що супроводжується, при якому пульс підскакує до 160-180 ударів. Такий стан може тривати кілька секунд, кілька днів і декілька тижнів. Він виникає при порушеннях у провідній системі. В результаті кров надходить у недостатній кількості, відбувається кисневе голодування. Це загрожує для дитини виникненням серцевої недостатності.
5. Міграція джерела ритму – цей вид аритмії проявляється періодичною зміною автоматичних центрів, де відбувається утворення імпульсу. Виникає при органічних і функціональних серцевих порушення.
6. Миготлива аритмія – при такій аритмії удари серця носять безладний характер; серце не виконує свої функції. Це дуже небезпечно для здоров’я, життя дитини. Причини криються в таких захворюваннях, як вроджені вади серця, ревматизм.
7. Блокада – при органічних серцевих ураженнях відбувається обмеження проведення імпульсу (блокування).
8. Повна поперечна блокада – даний вид аритмії пояснюється тим, що не відбувається утворення імпульсу. Веде до небажаних наслідків.

Характерні симптоми аритмії

Дитяча аритмія характеризується проявом таких ознак, як:

• задишка;
• поганий апетит, як наслідок, погане набирання ваги;
• неспокійний сон;
• частий плач;
• зайва пітливість;
• занепокоєння або ж млявість поведінки;
• блідість шкіри.

У більш старших дітей, підлітків можуть бути також скарги на болі в області серця, швидка стомлюваність, загальна слабкість, погіршення самопочуття, навіть непритомність.

Діагностика захворювання

Обов’язково необхідно отримати повноцінну консультацію відповідних фахівців. Тільки з їх допомогою можливо встановити найбільш точний діагноз по даному захворюванню. Для цього лікарі, крім первинного обстеження, призначають ЕКГ серця, УЗД серця, розгорнутий аналіз крові та сечі.

Лікування патології

Після встановлення достовірного діагнозу спеціаліст проводить лікувальну терапію дитячої аритмії. Терапія залежить від типу, виду захворювання, а також характеру перебігу, ступеня тяжкості, інших супутніх захворювань.

Загальні лікарські препарати, показання до застосування, це протиаритмічні засоби, заспокійливі при вегето-судинній дистонії, проти серцевих болів, для відновлення провідності, різні вітамінні й мінеральні комплекси.

В якості доповнює терапії може бути призначена фізіотерапія. В особливих випадках доводиться застосовувати радикальні заходи – проведення хірургічної операції.

За рекомендацією лікаря встановлюється певний режим дня, харчування.

Будь-які лікувальні заходи повинні проводитися тільки під суворим контролем лікаря.