УЗД малого тазу – високоінформативна і безпечна процедура, мета якої – це отримання зображення органів і тканин, розташованих в нижній частині черевної порожнини і малого тазу в реальному часі за допомогою властивостей звукових хвиль високої частоти. УЗД дозволяє дати оцінку стану структури, вивчити пересування органів та інтенсивність кровотоку в кровоносних судинах.

Причини призначення

Важливе питання – коли робити узд малого тазу необхідно? Фахівці рекомендують УЗД малого тазу при підозрі на різні захворювання:

1. У жінок – скарги на тягнуть болі в нижній частині живота, кров’яні виділення в середині циклу або під час менопаузи, нестабільний менструальний цикл, підозра на кісту, рак яєчників або матки, при плануванні сім’ї та лікування безпліддя. Досліджуються матка, фаллопієві труби, придатки, яєчники, сечовий міхур. Крім того, УЗД малого тазу проводиться при вагітності з метою відстежити розвиток плоду.
2. У чоловіків призначають при частому і хворобливому сечовипусканні, безплідді, онкозахворюваннях, наявності каменів. Досліджують сечовий міхур, сім’яні пухирці, передміхурову залозу, простату і прилеглі до неї лімфатичні вузли.

Класифікація видів УЗД ОМТ

Застосовують три методи проведення ультразвукових досліджень:

1. Трансабдомінальне. Застосовують у дівчат.
2. Трансвагінальне. Проводять у жінок, що живуть статевим життям.
3. Трансректальне УЗД.

Може бути призначена доплерографія, з допомогою якої можна провести оцінку швидкості крові в судинах, наявність звужень у великих артеріях, венах очеревини, шиї, верхніх і нижніх кінцівок, виявити пухлини.

Методика проведення та загальні принципи всіх видів УЗД

Сама процедура і порядок проведення, тобто як робиться УЗД малого тазу, розписані тут:

1. Пацієнт повинен переодягнутися в медичний халат.
2. Процедура проводиться в положенні лежачи на спині або на боці з зігнутими колінами.
3. На живіт або перетворювач наносять лубрикант для поліпшення якості хвиль ультразвуку.
4. Лікар водить перетворювачем по тілу в області розташування досліджуваного органу, на екрані видно зображення органів.
5. Лежати необхідно нерухомо, на прохання лікаря треба зробити вдих і затримати дихання.
6. Тривалість процедури становить близько 30 хвилин, але може зайняти трохи більше часу, при необхідності, проведення біопсії.

Особливості проведення трансабдомінального дослідження

Це ультразвукове дослідження органів малого таза через передню черевну стінку. При цьому абдомінальний зонд водять по поверхні тіла в області досліджуваного органу. Призначають жінкам у процесі діагностики захворювань органів репродуктивності, також роблять узд малого тазу при вагітності.

Обов’язкова умова – сечовий міхур повинен бути повністю заповнений. Перед процедурою необхідно випити 4-6 склянок чистої води без газу або соку для його наповнення. Це так зване «акустичне вікно», забезпечує відмінну оглядовість за рахунок збільшення розміру міхура, який виштовхує кишечник з бульбашками газу з порожнини малого таза.

Збільшується кут між тілом матки і її шийкою – саме таке розташування ідеально для отримання зображення її структури. При деяких станах організму для наповнення використовують катетер. З його допомогою вводять суворо необхідну кількість фізіологічної рідини.

В процесі обстежуваний відчуває тиск на сечовий міхур і виникають позиви до сечовипускання, але спорожнення можливо тільки після закінчення УЗД.

В основному ж ця процедура безболісна, без особливих неприємних відчуттів. Тільки в тому випадку, якщо на тілі є післяопераційні або посттравматичні шрами або болі в животі, може виникнути дискомфортна болючість.

Досліджуваний повинен лежати на спині, на медичної кушетці. Ця кушетка може нахилятися або повертатися. На шкіру в області досліджуваного органу наноситься спеціальний водний лубрикант.

Це необхідно для тісного контакту датчика з тілом, щоб між ними не виникали повітряні кишені, перешкоджають проходженню ультразвукових хвиль через шкіру. Лікар водить перетворювачем над досліджуваним органом і притискає його в різних точках.

Таким чином досягається проникнення хвиль під різними кутами, і органи малого тазу проглядаються з різних сторін для отримання повної і ясної картини.

Час проведення УЗД малого тазу призначає лікар згідно з захворюванням, яке діагностується: при першій фазі менструального циклу діагностують міому матки, при другій – ендометріоз, після аборту або інших внутрішньоматкових операцій обстеження проводять на наступний день після закінчення менструації, при затримці – на 2-3 день затримки.

В цілях профілактики для раннього виявлення можливих захворювань УЗД роблять 1 раз в 1-2 роки, після 40 років – 1 раз в рік в обов’язковому порядку.

Особливості проведення трансвагінального дослідження

Як роблять трансвагінальне ультразвукове дослідження? Процес схожий на простий огляд гінекологом, проводиться шляхом введення эндовагинального датчика у піхву на порожній сечовий міхур (не можна пити за 4 години до процедури). Розмір цього датчика значно менше чим стандартні гінекологічні дзеркало і розширювач.

Цей спосіб незамінний при ожирінні, підвищеному вмісті повітряних бульбашок в кишечнику, при обстеженні на предмет безпліддя або його лікування. Цей вид УЗД більш інформативний, так як можливо максимально детально розглянути малий таз, точніше, структуру матки і яєчників, завдяки тому, що перетворювач знаходиться в безпосередній близькості до органу.

На датчик апарату з надітим на нього латексним презервативом наносять лубрикант і вводять у піхву на глибину 4-5 див Поступово повертають для отримання зображення під різними кутами, що дасть максимально правильне зображення органів і можливість найбільш якісної їх оцінки.

Пацієнтка повинна лежати на спині, ноги розведені в сторони (як при огляді у гінеколога), головою до апарату. Іноді проводиться гистеросонограмма, різновид УЗ-дослідження, коли через катетер вводять стерильний фізіологічний розчин в порожнину матки.

При необхідності дослідження тканин на доброякісність іноді беруться зразки (біопсія) за допомогою спеціальних інструментів, які вводяться в піхву.

Особливості проведення трансректального УЗД

Такий вид УЗД малого тазу у чоловіків проводиться для дослідження сім’яних пухирців і передміхурової залози. За відчуттями процедури подібна ректальному обстеження. Тільки при взятті біопсії пацієнт відчуває біль. За годину до проведення узд малого тазу у чоловіків ставлять клізму.

На перетворювач надягають одноразовий латексний презерватив, наносять гель і вводять у пряму кишку. Пацієнт повинен лежати на боці з зігнутими в колінах ногами. Іноді крім датчика вводять інструменти для взяття біопсії. Але так як в області передміхурової залози стінка прямої кишки практично нечутлива до болю, процес введення голки проходить безболісно.

Оформлення результатів обстеження

На підставі результатів заповнюється протокол УЗД органів малого тазу і розшифровка, де повинні бути вказані:

1. День менструального циклу (при дослідженні у жінок).
2. Умови, при яких проводилися дослідження:

• наповнення сечового міхура (достатній або недостатній);
• якість спостерігання органів (хороша, ускладнена із зазначенням причини).

Опис органів. Оцінюються показники для кожного окремого органу.

Матка:

• розташування – відхилена від центру, загин магки вперед (антерфлексио) або назад (ретрофлексио);
• форма: правильна, неправильна, куляста, подвоєна;
• довжина і товщина (см) шийки сооветствии з фазою менструального циклу;
• розташування цевикального каналу (по центру, відхилений у бік), якщо є новоутворення, він може бути розширений;
• ехоструктура шийки, можлива її неоднороность, що показує наявність утворень;
• всі розміри тіла матки;
• товщина передньої і задньої стінок матки;
• порожнина матки: при наявності об’ємних утворень необхідно описати їх розміри, розміщення, контури.

Ендометрій:

• оглядовість на всій протяжності і в розрізі окремих фрагментів;
• товщина: вона повинна відповідати по товщині і структурі фазі менструального циклу;
• структурні зміни – вогнищеві або дифузні (при їх наявності має бути опис: розміри, кількість, стан контурів та інші).

Праві придатки. Як їх видно (задовільно, не проглядаються, видно частково).

• правий яєчник (поздовжні і поперечні розміри, контури, структура, яка повинна бути у повній відповідності з віком і фазою менструального циклу), а при наявності утворень описуються їх розміри, локалізація, стан контурів;
• права маткова труба (опис розмірів, наявність або відсутність утворень, стан вмісту).

1. Ліві придатки. Описується аналогічно правим придатків.
2. Простір позаду матки і область придатків.
3. Повний опис патологічних утворень з розмірами, розташуванням відносно стінок і органів, стан оболонки та її структура.
4. Простата. Форма, положення, структура поверхні і розміри, наявність або відсутність новоутворень. Якщо є – їх опис.
5. Сечовий міхур. Стан стінок, виявлення каменів, змін різної етіології, об’ємних утворень.
6. Передміхурова залоза і насінний пухирець. Розмір, форма, наявність новоутворень та їх характер.

В кінці протоколу спеціаліст робить висновок.

У жінок:

1. Норма – всі органи малого тазу (яєчники, шийка матки, матка, сечовий міхур) правильних анатомічних розмірів і форми, розташування відповідає. Не виявлено утворень, пухлин, порожнинної рідини. У жінок репродуктивного віку можуть бути присутнім невеличкі фолікули в яєчниках. При вагітності – розмір, стан, розташування плода в нормі. Камені відсутні. Результат сечовипускання, повне спорожнення. Процес перетікання сечі в сечовий міхур з сечоводу в нормі.
2. Патологія – великих чим в нормі розмірів і має неправильну форму матка (це може бути фіброміома), виявлені кісти і пухлини як злоякісні, так і доброякісні. Шар ендометрія по товщині більше норми – гіперплазія. Це може означати, що у пацієнта є ризик утворення раку внутрішньої оболонки матки. Виявлено наявність запальних процесів, гнійних вогнищ. Камені в нирках. Позаматкова вагітність. У малому тазі присутній надлишок рідини. Форма сечового міхура неправильна, епітелій стінки потовщений. Не відбувається повного випорожнення після сечовипускання.

У чоловіків:

1. Норма – сім’яний міхурець, передміхурова залоза та сечовий міхур анатомічної форми і розміру. Новоутворень, пухлин, кіст, каменів немає. Повне спорожнення, залишкової сечі немає. Повне перетікання сечі з сечоводів у сечовий міхур.
2. Патологія – форма неправильна, стінка потовщена. Камені або новоутворення присутні. Повного спорожнення немає. В порожнині малого тазу виявлено надлишок рідини.

На підставі цих висновків лікар робить висновок про стан обстежуваних органів. Може бути прописаний рекомендований алгоритм подальшого дослідження.

У чому переваги даного виду дослідження? Воно досить доступно порівняно з іншими видами обстежень, високоефективно, не вимагає проведення додаткових процедур (уколи, крапельниці), не завдає шкоди здоров’ю (не використовуються іонізуючі випромінювання).