vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Особливості методики УЗД кишечника

УЗД кишечника призначають не тільки, як основний метод діагностики, але і як допоміжний. Ультразвукове дослідження проводиться шляхом наповнення рідиною тонкої і товстої кишки, з використанням ультразвуку. Ця процедура досить інформативна і безболісна.

Особенности методики УЗИ кишечника

Показання до УЗД кишечника

УЗД шлунково-кишкового тракту (ШКТ) рекомендується робити у випадках, коли у лікаря є підозри на патологічні зміни в роботі цієї системи. УЗД може розповісти про стан вихідних відділів кишечника, так як воно візуалізує:

  • кривизну шлунка;
  • канал і печеру воротаря;
  • зону переходу в дванадцятипалу кишку і її початок.

Що стосується інших відділів ШКТ, то результати УЗД не будуть достатньо точними, тому для цих цілей використовуються інші методи дослідження.

Багато пацієнти не завжди розуміють, чому краще зробити УЗД, а не рентген або ендоскопію. Справа в тому, що на рентгенівському знімку візуалізується тільки одна проекція, а під час ендоскопії зростає ризик інфікування, до того ж, таке обстеження не покаже можливий інфільтративний онкопроцесс.

Ультрасонографія (так називають УЗД) призначається і в тих випадках, коли пацієнт страждає від больових відчуттів, так як дослідити місце локалізації болю можна швидко і без зайвого дискомфорту.

УЗД ШКТ доречно і під час діагностування запальних та ерозивних процесів. Процедура ультразвукового дослідження необхідна під час діагностики таких захворювань як:

  • гострий апендицит;
  • панкреатит;
  • хвороба Крона;
  • мезентеріальний лімфаденіт;
  • гастрит;
  • дивертикули кишечника;
  • псевдомембранозний коліт;
  • аднексит;
  • інвагінація кишечника;
  • онкозахворювання кишечника.

Також УЗД кишечника доречно проводити в тих випадках, коли у пацієнта протікають запальні процеси, або в черевній порожнині знаходиться рідина (це можуть бути підтікання сечі, жовчі, крововиливи).

Часто разом з УЗД лікар призначає та інші процедури: біопсію, ендоскопію і аспірацію, які допоможуть більш точно діагностувати захворювання.

Підготовка до УЗД кишечника

УЗД не має на увазі під собою введення ендоскопічної апаратури або прийом барію. Процедура досить проста, до неї потрібно правильно підготуватися, адже від цього буде залежати її результативність.

Для якісного обстеження кишечника рекомендується почати підготовку за 3 дні до проведення процедури. Підготовка ця передбачає дотримання спеціальної дієти.

Можна вживати каші, але приготовані вони повинні бути на воді. Небажано додавати в них молоко. Перелік дозволених до вживання продуктів складається з:

  • нежирної риби;
  • 1 крутого яйця на добу;
  • вареної курки або яловичини;
  • нежирного сиру.

У разі, якщо у пацієнта немає протипоказань, то можна під час їжі приймати по 1 таблетці Мезима або Креону. Якщо незадовго до УЗД хворий вживав знеболюючі або інші ліки, то про це слід повідомити лікаря.

Пити можна тільки воду без газу або неміцний чай. Якщо пацієнт не буде дотримуватися такої дієти, то цілком можливо, що УЗД не дасть точних результатів, так як кишечник буде насичений газами.

Напередодні дня проведення обстеження останній прийом їжі має бути не пізніше 18.00, і не важливо, в якій половині наступного дня пацієнту будуть робити УЗД. Після вечері рекомендується прочистити кишечник кілька разів. Для цього потрібно поставити клізму (2 літра холодної води) ввечері і вранці наступного дня. Другий метод очищення шлунка передбачає прийом спеціальних медикаментів, однак бажано від них відмовитися.

В день, коли проводиться обстеження, не можна їсти. УЗД кишечника робиться натще. Безпосередньо перед процедурою потрібно випити не менше 0,5 літра чистої води. Потрібно пити маленькими ковтками, щоб не заковтувати повітря. В даному випадку вода використовується в якості контрасту.

В день проведення УЗД ШКТ не можна:

  • курити;
  • мочитися за 3 години до дослідження;
  • смоктати льодяники;
  • жувати жувальну гумку.

За 2 години до проведення процедури можна випити 10 таблеток Білого вугілля і 4 капсули Еспумізану.

Методика проведення УЗД

Як роблять УЗД кишечника? Все залежить від обраної методики. Дослідження буває 3 видів:

  • трансабдомінальне;
  • іригоскопія;
  • эндоректальное.

Трансабдомінальне дослідження виконується через живіт. Пацієнт роздягається до пояса і лягає на кушетку на спину. Потім на місце обстеження лікар наносить звукопровідний гель і водить по ньому датчиком.

Така методика проведення УЗД дозволяє досліджувати зрізи органів залежно від положення датчика (в правій або лівій здухвинних зонах, в області над сечовим міхуром).

Для ірігоскопії необхідно повністю роздягтися і лягти на бік. Далі спеціальний апарат вводить в кишечник стерильний фізіологічний розчин (близько 2000 мл).

При эндоректальном дослідженні потрібно роздягнутися нижче пояса і лягти на правий бік. Потім лікар через анальний прохід вводить спеціальний датчик невеликої товщини, на який надітий презерватив.

Особливості УЗД товстої і прямої кишки

Пряма і сигмовидна кишки під час ультразвукового обстеження повинні перевірятися на 3 етапах. Спочатку потрібно оцінити стан кишки до того, як вона наповниться рідиною, потім під час і після спорожнення. З урахуванням того, що петлі тонкого кишечника перекривають пряму і сигмовидну кишки, пацієнту обов’язково потрібно заповнити сечовий міхур. Товста кишка повинна бути очищена.

При нормальному функціонуванні пряма кишка в поперечному зрізі виглядає як округле або трохи витягнуте до низу освіта.

Складається воно з тонкого обідка, який походить від шару м’язів. Ті ж эхографические характеристики має пряма кишка у поздовжньому зрізі.

Якщо сигмовидну кишку не заповнювати рідиною, то її можна відрізнити завдяки вузькому діаметру і більш тонкого м’язового шару. Що стосується інших відділів товстого кишечника, то вони не візуалізуються на УЗД з такою ж точністю.

Після заповнення рідиною пряма кишка в поперечному зрізі схожа на овальне утворення з подвійним контуром. Зовнішній шар – м’язовий, внутрішній – слизовий. У поздовжньому зрізі прямої кишки зовнішня стінка виглядає хвилясто, а внутрішня повторює її малюнок. На цьому етапі сигмовидна кишка виглядає більш тонко. При поздовжньому скануванні вертикальна перегородка може періодично зникати з вигляду. Це ректосигмовидный сфінктер, який приймає участь в утриманні і пропусканні вмісту кишечника. Під час спостереження за кишечником можна визначити не лише характер і напрямок перистальтичної хвилі, але і функціональність цього сфінктера.

Інші відділи товстого кишечника мають таку ж структуру стінок, як у сигмовидної кишки.

Кишка повертається в свій початковий вигляд після випорожнення.

УЗД кишечника дитини: як, коли і навіщо

Практика знає чимало випадків, коли дитині треба зробити УЗД, а не застосовувати інші сучасні методи обстеження. Показаннями до проведення УЗД кишечника дитині потрібно віднести:

  • періодичну блювоту;
  • болі в животі;
  • підозра на наявність сторонніх предметів в кишечнику;
  • втрата маси тіла;
  • загальний важкий стан, при якому не можна зробити рентген;
  • травму в області передньої стінки черевної порожнини;
  • хронічні запори;
  • вади розвитку дистального відділу товстої кишки;
  • нетримання калу та ін

Значущим вважається проведення УЗД для оцінки якості лікування хвороб кишечника.

Дитині потрібно робити таку процедуру в першій половині дня на голодний шлунок, до того ж товста кишка повинна бути очищена від калу. Для цього можна зробити клізму з 1% розчином натрію хлориду. Температура розчину повинна бути не вище 38°С, об’єм – 200-400 мл

Також малюкові важливо пояснити, навіщо необхідно робити таку процедуру, щоб у нього не було стресу. Важливо психологічно налаштувати дитину. Цим повинні займатися не тільки батьки, але і лікуючий лікар.

УЗД кишечника може діагностувати наявність таких захворювань у дитини:

  • хронічний дуоденіт;
  • интрамуральная гематома дванадцятипалої кишки;
  • дуоденогастральний рефлюкс;
  • хронічні запори;
  • хвороба Крона.

Хронічний дуоденіт діагностується майже у чверті дітей, захворювання ШКТ яких вважаються придбаними. На УЗД це проявляється наявністю рідини в потовщеною порожнини дванадцятипалої кишки. Проте це помітно лише в період загострення захворювання, в період затишшя візуалізувати дуоденіт складніше.

Интрамуральная гематома дванадцятипалої кишки характерна крововиливами в стінку дванадцятипалої кишки. Це може виникнути із-за травми.

Дуоденогастральний рефлюкс на УЗД проявляється як закид вмісту кишки в шлунок.

Діагностика хронічних запорів залежить від тривалості хвороби. М’язовий шар потовщується на 4 мм. якщо запори у дитини тривають не більше року. Якщо ж вони спостерігаються на більш тривалому терміні, то ущільнення можуть перевищувати 5 мм, При цьому слизова виглядає неоднорідним, з’являється багато складок, проте в просвіт кишки залишається в нормі. Якщо спостерігається звуження просвіту, то це свідчить про можливу хворобу Крона.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code