До хвороб статевого члена у чоловіків відносять: різні види баланопоститу (запалення голівки і крайньої плоті); інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомонадная, хламідійна, мікоплазменної, пахова гранульома, венерична гранульома, донованоз, м’який шанкр, генітальний герпес. Залучення статевого члена в патологічний процес можливо за таких дерматологічних захворюваннях, як псоріаз, червоний плоский лишай, висівкоподібний лишай.

Основні симптоми при патологіях пеніса: свербіж, печіння, почервоніння, висипання, ерозії або виразки, неприємний кислий або рибний запах, біль при статевому акті. При появі подібних ознак необхідно звернутися до лікаря.

1

Кандидозний баланопостит

Найбільш часта форма баланопоститу. Викликається дріжджоподібними грибками роду Candida (Candida). Основною причиною розвитку є безконтрольне застосування антибіотиків і погана гігієна. Сприятливі фактори – цукровий діабет і літній вік.

З особливостей клінічної картини варто виділити рясні творожистие нальоти білястого кольору на голівки і крайньої плоті.

Діагноз ставиться на підставі:

• симптомів;
• виявлення грибів при мікроскопії урогенітального мазка;
• виявлення ДНК грибів Candida методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції)

1.1

Лікування

Для лікування застосовують креми та мазі з протигрибковими препаратами:

• Клотримазол (Кандід);
• Міконазол (Микозон).

При вираженому запальному процесі і/або при приєднанні бактеріальної інфекції використовують комбіновані засоби, що містять глюкокортикоїди та антибіотики:

• Пимафукорт (Гідрокортизон + Натаміцин + Неоміцин);
• Тридерм (Бетаметазон + Гентаміцин + Клотримазол).

2

Аеробний баланопостит

Збудники аеробного баланопоститу – стафілококи, стрептококи та ентеробактерії.

Клінічна картина різноманітна – від незначного почервоніння до вираженого набряку і появи тріщин на голівці.

Діагноз ставиться на підставі мікроскопічних і молекулярно-біологічних досліджень.

1.1

Лікування

Застосовуються антибіотики:

• в таблетках – Еритроміцин або Азитроміцин (Сумамед);
• крем – Фузидієва кислота.

3

Анаеробний баланопостит

Основні збудники – Гарднерели, Бактероїди і Фузобактерії (Gardnerella vaginalis, Bacteroides, Fusobacterium). Основний сприяючий чинник – погана гігієна.

Розрізняють 3 клінічні форми:

1. 1. Легку – неприємний запах, невеликий наліт і почервоніння – в більшості випадків відбувається самовилікування.
2. 2. Ерозивно – набряк головки, освіта болючих ерозій.
3. 3. Ерозивно-гангренозную – виражений набряк, болючий виразки, смердюче гнійне відокремлюване. Без лікування може наступити гангрена головки статевого члена.

Діагностика:

• мікроскопія мазка;
• ПЛР-тест.

1.1

Лікування

Ефективні лише специфічні антибактеріальні препарати:

• Метронідазол (Трихопол) – таблетки або мазь;
• Кліндаміцин (Далацин) – крем.

4

Сифіліс

Сифіліс ставиться до статевих інфекцій (ІПСШ). Збудником є бліда трепонема (Treponema pallidum).

Шляхи зараження сифілісом:

• статевий – найчастіший;
• трансплацентарний – при наявності сифілісу у вагітної жінки;
• трансфузійний – при переливанні крові від людини, зараженої сифілісом;
• контактний.

Інкубаційний період (час від інфікування до появи перших симптомів) становить від 2 тижнів до 2 місяців.

Основним клінічним проявом сифілісу є твердий шанкр. Це щільне утворення з ерозією або виразкою на верхівці і запаленням прилеглих лімфатичних судин.

Головною особливістю і небезпекою сифілітичного шанкра є його абсолютна безболісність.

Найчастіше шанкр розташовується на головці або крайньої плоті статевого члена. Рідше він розташований на тілі або на підставі члена або на мошонці. Це так звані типові шанкр.

До атипових шанкрам відносять:

• индуративний набряк – дуже сильний набряк головки крайньої плоті. Вони збільшуються в 2-4 рази, стають щільними і синюшно-багряного кольору;
• шанкр-панарицій – запалення кінцевих фаланг пальців рук, найчастіше зустрічається у медичних працівників;
• шанкр-амігдаліт – запалення піднебінної мигдалини.

Аналізи для діагностики сифілісу:

• реакція мікропреципітації;
• реакція Вассермана;
• темнопольная мікроскопія;
• ПЛР-тест.

1.1

Лікування

Основне лікування сифілісу – антибіотики пеніцилінового ряду. Застосовують один з наступних:

• Бензатину бензилпеніцилін (Ретарпен);
• Біцилін-1;
• Біцилін-3;
• Бензилпеніциліну новокаїнова сіль.

При неефективності пеніцилінів застосовують антибіотики інших груп:

• Цефтриаксон;
• Доксициклін.

5

Гонорея

Гонорея – інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Викликається гонорейної паличкою (Neisseria gonorrhoeae).

Інкубаційний період – від 2 до 5 днів. Найбільш часто виникають баланопостит та уретрит (запалення сечівника). Характерною особливістю гонореї є рясне виділення гною жовто-білого кольору з уретри. Можуть спостерігатися симптоми загальної інтоксикації – слабкість, стомлюваність, підвищення температури тіла.

Гонорея часто ускладнюється везикулитом (запалення насінних бульбашок) і простатит.

Діагноз ставиться на підставі мікроскопії урогенітального мазка.

1.1

Лікування

Найбільш ефективні антибіотики для лікування гонореї:

• Цефтриаксон;
• Цефіксим;
• Спектиномицин.

6

Трихомоніаз

Урогенітальний трихомоніаз відноситься до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Збудник – найпростіше з класу джгутикових – Трихомонада (Trichomonas vaginalis).

Інкубаційний період становить близько 10 днів. Симптоми уретриту і баланопоститу при трихомоніазі дуже мізерні. У половині випадків ознаки взагалі можуть бути відсутніми. Тому його особливістю є частий розвиток ускладнень.

Ускладнення:

• коллікуліт – запалення насінного горбка;
• епідидиміт – запалення придатка яєчка;
• орхіт – запалення яєчка;
• простатит;
• везикуліт;
• тизонит – запалення залоз крайньої плоті.

Із-за частих ускладнень у вигляді запалення яєчка і його придатків трихомоніаз може бути причиною чоловічого безпліддя.

Діагностика:

• мікроскопія мазка;
• ПЛР-тест.

1.1

Лікування

Найбільш ефективними засобами є нитроимидазолы:

• Метронідазол (Трихопол);
• Тинідазол;
• Орнідазол (Тіберал).

7

Хламідійна інфекція

Хламідіоз відноситься до ІПСШ. Збудник – внутрішньоклітинна бактерія хламідія (Chlamydia trachomatis).

Інкубаційний період – близько 2 тижнів. Особливістю хламідіозу є поєднання уретриту і баланопоститу з болем у суглобах і кон’юнктивітом (синдром Рейтера). Баланопостит при урогенітальному хламідіозі називається Цирцинарний.

Хламідіоз часто ускладнюється простатитом і эпидидимитом.

Лабораторна діагностика:

• Мікроскопія мазка;
• ПЛР-тест;
• Визначення імуноглобулінів до хламідій в крові.

1.1

Лікування

До відносин хламідій активні антибіотики групи макролідів та тетрациклінів:

• Азитроміцин (Сумамед) або Джозамицин (Вильпрафен);
• Доксициклін.

При вираженому розвитку цистинарного баланопоститу застосовується гидрокортизоновя мазь.

8

Генітальний герпес

Генітальний герпес відноситься до ІПСШ. Збудник – вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типу.

Інкубаційний період – від 2 до 2 днів. Спочатку на головці або крайньої плоті з’являються червоні бляшки, потім утворюються бульбашки (везикули), які, лопаючись, утворюють хворобливі ерозії. Вони зливаються між собою, утворюючи великі хворобливі виразки.

Діагностика:

• виявлення антитіл до ВПГ 1 і 2 в крові;
• ПЛР-тест.

1.1

Лікування

Застосовують специфічні противірусні препарати в таблетках:

• Ацикловір (Зовіракс);
• Валацикловір (Валтрекс);
• Фамцикловір (Фамвир).

9

М’який шанкр

М’який шанкр, чи шанкроїд, відноситься до ІПСШ. Збудник – стрептобацилла Haemophilus ducreyi.

Спочатку на головці або крайньої плоті виникає невелике набрякле пляма, на якому утворюється у вузлик. Потім він перетворюється в гнійний пухирець (пустули), розкривається і утворює дуже болючу і криваву рану розміром до 2-3 см. При розтині пустули відбувається інфікування здорових ділянок шкіри, тобто самозараження.

Пахові лімфатичні вузли сильно збільшуються і стають болючими.

Діагноз ставиться на підставі мікроскопічного виявлення стрептобацилл в мазку з виразки.

1.1

Лікування

Для лікування м’якого шанкра застосовуються такі антибактеріальні препарати:

• Цефтриаксон;
• Азитроміцин;
• Еритроміцин.

10

Венерична лімфогранульома

Венерична, або пахова лімфогранульома, – відноситься до ІПСШ. Збудник – хламідія. Серотип відрізняється від такого хламідій, викликають урогенітальний хламідіоз.

Інкубаційний період – близько 2 тижнів. Спочатку з’являються вузлики і гнійнички, після розкриття яких залишаються безболісні виразки. Потім через місяць починають збільшуватися пахові лімфатичні вузли. Виникають симптоми загальної інтоксикації – головний біль, підвищення температури тіла, зниження апетиту, болі в м’язах і суглобах.

Лімфатичні вузли зливаються між собою, утворюючи щільний інфільтрат до 5-6 див. дуже болючий Інфільтрат, шкіра над ним синюшна. При розкритті таких інфільтратів виділяється велика кількість густого гною.

Лабораторна діагностика:

• Мікроскопія мазка з виразок або гною.
• Виявлення антитіл у крові.

1.1

Лікування

Для лікування застосовують антибіотик Доксициклін або Азитроміцин.

11

Донованоз

Донованоз, або пахова гранульома, відноситься до ІПСШ. Збудник – тельця Донована (Calymmatobacterium granulomatis). Захворювання часто протікає разом з сифілісом.

Інкубаційний період – від декількох днів до 3 місяців. На головці або тілі пеніса, або на крайній плоті з’являються папули, які потім покривається виразками, утворюючи виразки з зернистою поверхнею. Виразки при донованозе безболісні, мають зубчасті волокнисті краю, за зовнішнім виглядом нагадують пухлину.

Діагноз ставиться на підставі мікроскопії мазка з виразкової поверхні.

1.1

Лікування

Найбільш ефективні антибіотики для лікування донованоза:

• Бісептол (Сульфаметоксазол + Триметоприм).
• Азитроміцин (Сумамед).
• Ципрофлоксацин (Ципролет).

12

Псоріаз

Псоріаз – це спадкове шкірне захворювання. Причина розвитку патології невідома. Основним шкірним елементом є полущені бляшки червоного кольору. Ураження шкіри часто генералізований. Бляшки розташовуються на шкірі голови, ліктях, колінах, пахових складках, головці статевого члена і крайньої плоті. Освіти болючі і спричинюють свербіння.

На поверхні нігтів при псоріазі з’являються дрібні точкові поглиблення, нагадують наперсток.

При захворюванні можуть вражатися суглоби (псоріатичний артрит), вони набрякають, болять, деформуються, рухи в них обмежені.

Специфічні симптоми псоріазу (псоріатична тріада):

• Симптом стеаринової плями – при легкому поскабливании бляшки лущення посилюється.
• Симптом термінальної плівки – поява тонкої прозорої плівки при повному видаленні лусочок.
• Симптом кров’яної роси – при видаленні плівки з’являються маленькі краплі крові.

Остаточно діагноз ставиться на підставі гістологічного дослідження біоптату ураженої ділянки шкіри.

1.1

Лікування

Лікування псоріазу багатокомпонентне і включає:

• Топічні глюкокортикоїди (мазі і креми) – Бетаметазон, Триамцинолон.
• Препарати, що містять вітамін D – Кальцийпотриол (Дайвонекс).
• Препарати, що містять цинк Піритіон цинку (Фридерм).
• Фототерапія (ПУВА-терапія) – застосування фотосенсибілізаторів і вплив довгохвильовим ультрафіолетовим випромінюванням.
• Эмоленты для інтимної гігієни замість мила при ураженні статевих органів – Эмолиум, Лейкобез.

13

Червоний плоский лишай

Червоний плоский лишай – це хронічне запальне захворювання шкіри і слизових оболонок. Причина розвитку невідома.

При цьому захворюванні пацієнти відзначають, що на шкірі з’явилися плоскі папули, діаметром 2-5 мм, червоного або фіолетового кольору. Вони викликають сильний свербіж, мають чіткі межі зі здоровою шкірою, схильні до злиття. Найбільш часто розташовуються на ліктях, колінах, тулуб, статевих органах і слизовій оболонці порожнини рота.

Характерний симптом сітки Уикхема – в місцях великого скупчення папул при змазуванні маслом помітна сітка з пересічних ліній.

Діагноз ставиться на підставі гістологічного дослідження біоптату ураженої ділянки шкіри.

1.1

Лікування

Головним лікуванням є застосування топічних глюкокортикоїдів:

• Клобетазол (Дермовейт);
• Флуоцинолон (Сінафлан).

При сильному свербінні призначаються антигістамінні засоби:

• Лоратадин (Кларитин);
• Цетиризин (Цетрин).

14

Висівкоподібний лишай

Висівкоподібний лишай – це грибкове захворювання шкіри. Збудник – дріжджеподібний гриб Pityrosporum ovale, відноситься до нормальної флори шкіри. Захворювання розвивається при поєднанні різних факторів – підвищена пітливість, погана гігієна, важкі супутні захворювання і т. д.

Висівкоподібний лишай проявляється у вигляді білих або світло-коричневих плям. Плями розташовуються в основному на шиї, грудях, спині, животі, внутрішньої поверхні стегон, головці статевого члена і крайньої плоті. Вони не викликають занепокоєння або супроводжуються легким свербінням.

Діагностика:

• огляд уражених ділянок шкіри лампою Вуда;
• мікроскопічне дослідження;
• гістологічне дослідження.

1.1

Лікування

Лікування висівкоподібного лишаю:

• Кетоконазол (Микокет);
• розчин саліцилового спирту.

15

Амебіаз

Амебіаз – це інфекційне захворювання. Збудник – дизентерійна амеба (Entamoeba hystolytica). Зазвичай цей мікроорганізм викликає амебную дизентерію. Однак при контакті статевими органами з заднім проходом інфікованого може розвинутися сечостатевої амебіаз – уретрит, баланопостит, везикуліт, простатит.

Інкубаційний період – близько 2 тижнів. В області крайньої плоті і голівки статевого члена відзначається поява хворобливих виразок з гнійним виділенням, що має гнильний запах. Часто уражаються пахові лімфатичні вузли з подальшим їх нагноєнням.

Діагностика:

• мікроскопія мазка;
• виявлення антитіл у крові.

1.1

Лікування

Для лікування застосовуються амебоцидні препарати:

• Еметіна гідрохлорид;
• Дигидроэметин;
• Орнідазол (Тіберал);
• Дийодохин.