Герпес, що з’явився на поверхні статевого члена, провокується інфекцією вірусу простого герпесу другого типу (ВПГ-2). Хвороба нерідко зустрічається в генітальною формою під час фертильного періоду (20-40 років). Особливо часто зараження вірусом герпесу піддаються чоловіки, що ведуть безладний спосіб життя і не використовують сучасні засоби контрацепції. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 60-70% чоловіків є носіями цього вірусу, а більше третини від загального числа схильні до рецидивів захворювання.
1
Способи зараження
Герпес (від лат. herpes) на голівці статевого члена виникає у осіб чоловічої статі в молодому віці. Пов’язано це з тим, що юнаки часто мають сексуальні стосунки з кількома партнерами і займаються “випадковим” сексом, який в рази підвищує ризик появи захворювання.
Довічний імунітет виробляється в організмі відразу після первинного інфікування. Відзначено, що після лікування даний вірус не покидає організм і залишається у латентному стані, переважно мешкаючи в нервових клітинах спиномозговых гангліїв. Сам факт носійства інфекції не приносить шкоди здоров’ю. Захворювання рецидивує на тлі ослаблення імунітету в результаті:
- отриманого стресу;
- сильного переохолодження або перегрівання організму;
- захворювань простудного характеру;
- надмірного споживання алкогольних напоїв;
- венерологічних хвороб.
Герпес, що виникає в зоні геніталій, має наступні причини виникнення:
- Заняття будь-яким видом сексу без використання методів контрацепції.
- Інфікування побутовим шляхом при одночасному використанні предметів особистої гігієни (мила, рушників, постільної білизни). Даний вид передачі інфекції зустрічається набагато рідше статевого шляху.
- Проникнование вірусу в організм за допомогою переливання крові (донор крові був носієм герпесу).
Проникнення вірусу відбувається за допомогою мікротравм на поверхні шкірних покривів.
2
Симптоматика
Виявляється герпес на пенісі через 7-14 днів з моменту попадання вірусу в організм. У період протікання первинного інфікування симптоматика захворювання проявляється в більш агресивних формах, в подальшому рецидиви протікають з менш вираженою клінічною картиною. Дане явище характеризується відсутністю специфічних антитіл у період першого контакту організму з збудником інфекції.
Перебіг хвороби відбувається в три стадії, кожна з яких володіє характерною симптоматикою:
| Стадія | Опис | Зображення |
| Продромальний період | Загальний стан людини різко погіршується, піднімається температура тіла, з’являється відчуття ломоти у м’язах і суглобах, виникає відчуття сонливості і печіння в області пеніса і промежини. Триває ця фаза від 3 до 5 днів | |
| Фаза активних висипань | У цей період починає з’являтися дрібна герпетична висипка, яка виглядає як освіти везикулярного типу (група невеликих за розміром бульбашок, заповнених прозорою рідиною). Виникає висип в області мошонки, на голівці статевого члена, крайньої плоті, в лобкової частці. Після розтину утворень на їх місці з’являється ерозія хворобливого характеру. Триває ця фаза від 5 до 7 днів | |
| Фаза видужування | Пухирці, наповнені рідиною, досягають критичних розмірів і розкриваються, після чого залишаються болючі коричневі кірочки, які поступово гояться. У цей період усі неприємні симптоми, що супроводжують захворювання, проходять |
3
Терапія захворювання
Проведення терапії статевого герпесу повинно відбуватися в якості комплексного лікування, так як вірус вражає організм, систематично знищуючи клітини імунної системи. Основний упор при проведенні терапії робиться на усунення основної симптоматики захворювання (зняття свербіння і печіння, а також усунення утворилися бульбашок). Лікарі призначають прийом противірусних препаратів і засобів для зміцнення імунітету.
Проведення медикаментозного лікування не гарантує, що в подальшому рецидиви відбуватися не будуть. Але грамотний підхід до терапії дозволить мінімізувати можливість активізації вірусу герпесу.
Для лікування герпесу на статевому члені фармакологічні компанії пропонують широкий вибір засобів в різних лікарських формах. Вибір засобу залежить від ступеня тяжкості захворювання та індивідуальних особливостей організму пацієнта. Однак щоб позбавитися від герпесу, потрібно пройти кілька обов’язкових етапів лікування:
| Назва терапії | Опис |
| Противірусні та імуностимулюючі препарати | Спочатку лікарі прописують прийом таблеток або суспензії — Цикловир, Панавир, валацикловір. Одночасно необхідно пропити імуностимулятори у вигляді таблеток — Циклоферон, Лавамакс, Иммунофан. Також необхідно обробляти пошкоджену поверхню статевого члена маззю — Зовіракс, Герперакс, Фоскарнет, Виролекс. Лікування триває від 7 до 14 днів, дозування визначає тільки лікар. Самостійно проводити лікування герпесу вкрай небажано |
| Вітамінно-мінеральні добавки і відвари лікарських рослин | Після відступу основної (гострої) симптоматики хвороби ослаблений організм потребує відновлення природних ресурсів. У цих цілях медики рекомендують починати прийом вітамінів і мінералів, а також радять вживати відвари та настоянки на основі женьшеню, ехінацеї, елеутерококу, солодки, ромашки |
| Проведення вакцинації | Щоб запобігти ймовірність розвитку повторного захворювання, пацієнтам проводять вакцинацію проти герпесвируса. Щеплення проводять виключно в періоди ремісії і тільки тоді, коли загальний стан пацієнта задовільний |
Крім усього іншого, лікарі настійно рекомендують в період проведення терапії захворювання повністю виключити інтимну близькість.
3.1
Особливості харчування при лікуванні
Велику роль при лікуванні герпесу є правильне, збалансоване і різноманітне харчування. Людина має отримувати з їжею лізин — це амінокислота, що сприяє збільшенню проміжків між рецидивами. Є ряд продуктів, у складі яких присутній даний фермент:
- відварна картопля;
- продукти, що містять сою;
- білки курячих яєць;
- філе курки, телятини і свинини;
- всі бобові;
- морепродукти;
- зріла пшениця.
З раціону потрібно виключити всі жирні страви, солодощі, сухофрукти (особливо родзинки), спиртовмісні напої. У великих кількостях бажано вживати продукти з підвищеним вмістом вітаміну В — всі злакові, молочні продукти, рибні вироби. Також важливо споживання великих обсягів рідини.
3.2
Методи нетрадиційної медицини
Як доповнення до основного лікування багато фахівців радять вдаватися до народних рецептів. До найбільш ефективним відносять зовнішню обробку морською сіллю, натуральними маслами, вживання чаю з листя ромашки, обробку розчином календули.
Для підняття і підтримки імунітету рекомендується вживати вітамінні чаї:
- 1. З листя меліси, ягід ялівцю і квіток черемхи. Компоненти заливаються окропом, пропорція рослин та води повинна бути однаковою. Пити відвар потрібно 3-4 рази на добу, для поліпшення смаку можна додати цукор або мед.
- 2. З прополісу і ромашки. На 5 мл рідкого прополісу потрібно додати 1 ромашку і настояти протягом 10 хвилин. Пити розчин слід повільно і невеликими ковтками.
- 3. З ягід калини. Їх необхідно залити крутим окропом і настояти 3 години. Вживати щодня протягом 3-4 тижнів.
4
Профілактика герпесу
Дотримання простих правил профілактики дозволить не тільки уникнути повторного зараження, але і не отримати первинне інфікування:
- 1. Статевий партнер повинен бути постійним.
- 2. Під час статевого акту необхідно оберігатися.
- 3. Чітко дотримуватися правил особистої (інтимної) гігієни.
- 4. Уникати використання чужими предметами побуту (одяг, мило, рушник тощо).
- 5. Намагатися не контактувати з людьми, у яких виражені ознаки герпесу.
Небезпека цього захворювання в тому, що наслідки після герпесу зачіпають всі сфери статевого життя. Тому необхідно відповідально ставитися до здоров’я репродуктивної системи і не вступати у інтимні відносини з сторонніми людьми.
