Виходять з нирок камені самостійно тільки при невеликому розмірі конкрементів. Однак при русі вони пошкоджують тканини нирок та інших органів сечовидільної системи, тому виникає кровотеча. Якщо на слизових оболонках з’являться травми, то завжди є ймовірність приєднання бактеріальної інфекції і розвитку запального процесу. До того ж навіть невеликі конкременти не завжди виходять безболісно.
Великі камені можуть застрягти в сечоводі і перекрити вихід сечі. У таких випадках необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. У важких ситуаціях можлива госпіталізація, оскільки конкременти доведеться видаляти хірургічним шляхом.
Симптоми виходу конкрементів
Сечокам’яна хвороба супроводжується сильним болем, гематурією, при якій спостерігаються домішки крові в сечі, дизурією, відходженням кристалів сечових солей (тобто так званого “піску”) і самих каменів. Вважається, що всі ці симптоми, окрім останнього, є абсолютними, і мають місце при будь-якій формі сечокам’яної хвороби.
Відходження каменів відбувається не завжди. Але коли вона починається, то супроводжується неприємними симптомами. Якщо рухається великий конкремент, він може привести до закупорки сечових шляхів. В такому випадку виникає сечова лихоманка, що супроводжується підвищенням температури і розвитком пієлонефриту.
Ознаки виходу утворень:
- Зміни сечі: спочатку вона стає густою, темніє, потім після виходу каменю знову втрачає щільність і набуває світлий відтінок. Густий і темний осад у сечі говорить про відходженні кристалів і можливе травмування слизової, якщо є сліди крові в самому осаді.
- Біль при сечовипусканні. Іноді вона локалізується на рівні попереку, віддає в спину або низ живота. Відчуття можуть посилюватися до кінця процесу.
- Нудота, запаморочення, підвищення температури, якщо є запальне захворювання сечостатевої системи.
Від розмірів каменя залежить інтенсивність симптомів і способи лікування. Камені можуть бути наступних видів:
- урати;
- оксалати;
- фосфати.
У рідкісних випадках спостерігається змішаний тип сечокам’яної хвороби. Оксалати відрізняються високою щільністю і нерівними краями, вони часто травмують слизові оболонки. Урати володіють більш пухкою структурою.
У жінок відходження каменів супроводжується незначними болями, як при менструації. Це пов’язано з тим, що навіть дрібний пісок подразнює стінки органів сечостатевої системи. У чоловіків часто конкремент так і залишається всередині сечовивідного каналу, що супроводжується сильним болем і печінням, виникає гостра затримка сечі.
Рух каменю може початися раптово. Іноді його провокує фізичне навантаження або надмірне вживання рідини. Коли камінь починає рух, у чоловіків зазвичай порушується робота сечостатевої системи. Крім гострої затримки сечі, спостерігаються позиви до прискореного сечовипускання. Виникає ниркова коліка з сильними болями. За статистикою, якщо камінь знаходиться в нирці, захворювання розвивається у 70% випадків. Але якщо він вже досяг сечоводу, то ймовірність значно вище – до 90% випадків при умові великого розміру конкременту.
Ниркова колька виникає навіть вночі в стані спокою. В цей час спостерігаються метеоризм і здуття живота. Пацієнт стає блідим, у нього з’являються симптоми загальної інтоксикації.
Перша допомога
Лікування сечокам’яної хвороби може бути як консервативним, так і хірургічним. Якщо камінь виходить самостійно, вдасться обійтися медикаментозними засобами.
Виняток становить ниркова коліка. При ній зазвичай відзначається великий розмір каменів – тут потрібна термінова медична допомога. До приїзду бригади “швидкої”, яка госпіталізує пацієнта, йому потрібно дати спазмолітик – Дротаверин або Но-шпу. В умовах стаціонару будуть вводити Еуфілін.
Спазмолітики не просто допомагають зняти біль і поліпшити стан, вони розслаблюють м’язи і збільшують прохідність сечоводу. Добре зарекомендували себе препарати Спазмалгон і Спазган, які мають комбінованим знеболюючим і протизапальним ефектом.
Якщо біль довго не проходить, можна прийняти препарат Цистенал, що містить терпени. Бригада швидкої допомоги при сильних болях у пацієнта використовує ін’єкції платифіліну.
Деякі народні цілителі радять зробити гарячу ванну і полежати в ній півгодини. Але це не кращий варіант лікування. Гаряча води розширює судини і покращує прохідність сечоводу. Але проблема в тому, що сечокам’яна хвороба часто супроводжується пієлонефритом, при якому гарячі ванни протипоказані, інакше можливе посилення запального процесу. Більш безпечним і дієвим методом в даному випадку є сухе тепло – можна обмотати поперек вовняним шарфом.
При помірному дискомфорті хворому необхідно більше, щоб запобігти застійні процеси. Можна потопати ногою з того боку, де відчувається біль. Це допоможе каменю швидше вийти. Інтенсивні фізичні навантаження протипоказані, так само, як і безконтрольний прийом сильнодіючих діуретиків і вживання великої кількості рідини.
Препарати
Полегшити виведення каменів допоможе вплив медикаментозних препаратів. Для цього використовуються засоби типу пасти Фитолизин, препаратів Фитолит і Уролесан:
Препарат | Опис і дія |
Фитолізін являє собою комбінований фітопрепарат, який випускають у вигляді пасти для приготування суспензії. До його складу входять кореневища пирію, цибульне лушпиння, листя берези, насіння пажитнику, коріння петрушки і любистку, трава горця пташиного і хвоща польового.
Препарат чинить:
Збільшує діурез, але не порушує електролітний баланс. Флавоноїди, які входять до складу препарату, запобігають перетворення аскорбінової кислоти в щавлеву (з неї потім і формуються камені оксалати). Трава хвоща польового також попереджає утворення конкрементів. Дія препарату дозволяє відносно безболісно виводити камені в домашніх умовах. |
|
Уролесан випускають у формі капсул або сиропу. Заснований на лікувальних властивостях рослин – сосни, м’яти перцевої, моркви дикої, шишок хмелю, трави материнки. Препарат має антибактеріальну, діуретичну, жовчогінну дію, нормалізує тонус гладкої мускулатури верхніх сечовивідних шляхів. Сприяє збільшенню виділення сечі, прискорює виведення дрібних каменів з сечового міхура, сечоводу, нирок. | |
Препарат Фітоліт випускають в капсулах. Він містить екстракти споришу звичайного, звіробою, хвоща польового та інші рослинні компоненти. Має протизапальний і антибактеріальний ефект. Надає розслабляючу дію на поперечну м’язову стінку сечоводу. Це полегшує проходження піску і дрібних каменів у сечовивідних шляхах. |
В якості допоміжного засобу використовуються вітаміни Аевіт. Лікувати сечокам’яну хворобу потрібно комплексно, одночасно стежачи за харчуванням і питним режимом. У день слід випивати не менше 2 л рідини. Виходить свого роду розведення сечі. Вона стає менш концентрованою, знижується ризик утворення нових каменів.
Перевагу варто віддати їдальні воді без газу, клюквенному соку або морсу, відвару шипшини. Газовані напої, міцний чай і кава в таких випадках протипоказані.
Операція
Іноді консервативні методи лікування виявляються малоефективними. В основному це буває при великих розмірах конкременту. У таких випадках після прийому препаратів зберігається біль. До того ж камінь травмує нирки або сечовий міхур під час свого руху.
В таких випадках не уникнути дроблення конкременту. Найчастіше маніпуляцію проводять за допомогою ультразвуку або лазера в умовах стаціонару з використанням спеціального обладнання. Якщо метод не допоміг, показана операція.
Харчування
Навіть якщо камінь благополучно вийшов, немає жодних гарантій, що не сформуються нові конкременти. Тому для профілактики слід дотримуватись лікувальну дієту. Її принципи залежать від хімічного складу каменів. У чоловіків часто спостерігаються урати. При таких каменях не варто вживати напої і продукти, які підкислюють сечу. Варто відмовитися від журавлинного і брусничного морсу на користь чистої води.
Пацієнтам з уратів рекомендується їсти нежирні сорти м’яса і риби, але не частіше трьох разів на тиждень і в невеликій кількості. З жирів можна вживати тільки вершкове масло і рослинну олію. З круп готувати будь-які страви, овочі – в будь-якому вигляді, особливо рекомендуються вегетаріанські супи.
При оксалатах не можна вживати продукти, що містять щавлеву кислоту, в тому числі листові овочі і зелень, какао і шоколад. З раціону виключають чай, оскільки його листя містить у великій кількості солі щавлевої кислоти.