Другий скринінг при вагітності являє собою комплексні діагностичні заходи, спрямовані на відстеження розвитку плода. У це дослідження входить стандартне УЗД і визначення рівня гормонів-маркерів. Процедура проводиться абсолютно всім вагітним через декілька тижнів після першого скринінгу.
Чи необхідна процедура і що вона показує?
Дослідження проводять згідно з показниками першого триместру. Проходити другий скринінг необхідно при наявності у батьків:
- вірусних захворювань, які характеризуються гострим перебігом;
- хвороб бактеріального походження;
- цукрового діабету;
- порушень опорно-рухового апарату;
- онкопатології.
Рекомендується проводити другий скринінг при генетичних захворюваннях, що призводять до виникнення викидня і мимовільних пологів. Це дозволить відстежити можливі аномалії в розвитку дитини.
Призначається обстеження при ризику розвитку патологій у малюка, особливо якщо вони були помічені ще при першому дослідженні. Повторна процедура дозволяє підтвердити або спростувати отримані дані. Проводиться скринінг та при наявності у жінки інфекційних хвороб, через які можливий розвиток пухлинних утворень. У цьому випадку, крім скринінгу, вдаються до допомоги лікаря-генетика.
Скринінгове УЗД дозволяє оцінити прогрес розвитку малюка. Обстеження показує обсяг голови дитини, його грудної клітки і живота. Відстежуються розміри малюка, розвиток його органів і систем організму. УЗД дозволяє оцінити пропорційність тіла дитини, вивчити її хребет, обриси обличчя. Особлива увага приділяється носогубному трикутнику, вивчається розвиток шлуночків серця, визначають місця знаходження капілярів.
Другий перинатальний скринінг обстежує і материнські органи. Вивчається розташування плаценти і її товщина, структура і ступінь розвиненості. Підраховується кількість судин, оглядається стан шийки матки і її придатків. На підставі проведеного дослідження робиться висновок про відсутність або наявність вад розвитку.
Коли проводиться скринінг і як до нього підготуватися?
Оптимальні терміни для скринінгу другого – 16-17 тиждень вагітності. Метою його проведення є обстеження організму жінки, яка потрапляє до групи ризику. У цьому випадку ймовірність розвитку у малюка вад занадто висока.
Скринінг може бути ультразвуковим, біохімічним і комплексним. Перший варіант дозволяє визначити можливі аномалії у плода. Біохімічний скринінг передбачає дослідження маркерів крові. Нарешті, комплексне обстеження включає в себе два методи одночасно. УЗД проводять наприкінці другого триместру за певним алгоритмом. Вагітна жінка повинна здати кров і заповнити анкету (вказати особисті дані та можливі вади у малюка). На підставі цих даних роблять УЗД. Отримана інформація обробляється комп’ютером, і жінці виносять остаточний вердикт. Отриманих даних може бути мало, і тоді з метою складання більш докладної картини вагітну направляють на додаткові аналізи.
Другий скринінговий аналіз являє собою так званий потрійний тест. Він включає в себе свідчення ХГЛ, АФП та вільного естріолу. Дослідження спрямоване на визначення кількісного вмісту цих компонентів у крові.
Якщо рівень їх значно вище або нижче норми, є ймовірність розвитку у дитини синдромів Дауна, Едвардса та дефекту нервової трубки. Результати другого скринінгу можуть вказувати на наявність у малюка аномальних станів.
Скринінг виконується в два етапи. Терміни проходження обстеження можуть коригуватися спостерігає лікарем. У першій його частині проводиться звичайне УЗД. Підготовка до нього залежить від типу дослідження. Зазвичай жінці рекомендується за годину до проведення УЗД випити 1 літр рідини з метою заповнення сечового міхура. Друга частина дослідження – скринінг-тест. Він являє собою здачу венозної крові на визначення кількісного вмісту в ній гормонів. До цієї процедури слід підготуватися. Доцільно відмовитися від вживання жирної і смаженої їжі. Бажано дотримуватися цього правила хоча б за добу до аналізів. Кров здається на голодний шлунок після повноцінного сну. За 4 години до аналізу дозволяється пити рідину, але без вмісту газу.
Як розшифрувати дані?
Другий скринінговий аналіз включає в себе різні показники, кожен з яких має свою норму. Біохімічна частина дослідження вказує на рівні гормонів. Визначається кількісний вміст в крові ХГЛ, вільного естріолу і альфа-фетопротеїну (АФП). Норми гормонів повністю залежать від періоду проведення аналізу.
Отримані дані оцінюються згідно значень МоМ (кратність по медіані). Цей показник вираховується з урахуванням віку пацієнтки, її ваги і регіону, де вона проживає. Екологічний стан місця перебування вагітних здатний впливати і на дані аналізів. Отримані показники зіставляються з результатами досліджень інших жінок, що знаходяться в тому ж регіоні.
Якщо отримана цифра значно нижче або вище, необхідно відвідати лікаря-генетика. Отримані дані дозволяють оцінити ризик можливого розвитку у дитини патології. Ймовірність такого результату велика, якщо отримана цифра знаходиться в межах 1:250-1:360. Це може свідчити про розвиток синдромів Дауна, Едвардса або дефект нервової трубки. Якщо отримана цифра 1:100, рекомендується пройти додаткове обстеження. За результатами двох скринінгів можна отримати повну картину того, що відбувається.