Питання про те, ВІЛ лікується чи ні, хвилює багатьох людей. В даний час дане захворювання нерідко називають «чумою XXI століття». Але висока смертність зовсім не означає, що кожна людина, у якого виявлено вірус імунодефіциту, заздалегідь приречений. Щоб зрозуміти, наскільки небезпечно це захворювання, слід дізнатися про нього більше.
Небезпека діагнозу ВІЛ
Вірус імунодефіциту було відкрито в кінці 80-х рр. минулого століття і з того часу забрав життя тисяч людей. Саме по собі захворювання не відноситься до смертельним, але його називають смертельно небезпечним.
Вірус впливає на імунну систему людини. Він потрапляє в організм, вільно циркулює по кровоносних судинах і впливає на здорові клітини. Під його впливом блокується вироблення Т-лейкоцитів, тобто тих клітин крові, які відповідають за розпізнавання хвороби і вироблення речовин, здатних «вбивати» вірус й іншу загрозу. Вірус проникає в ядро Т-лейкоцита і змінює його програму.
Зниження кількості лейкоцитів призводить до того, що захист організму слабшає. На пізній стадії захворювання – СНІД – людина стає практично беззахисний перед дією вірусів, і навіть легка застуда може призвести до трагічних наслідків.
В організм вірус може потрапити різними способами:
- Від ВІЛ-позитивної матері через плаценту чи грудне молоко. Такий спосіб інфікування спостерігається у 30% випадків. В даний час він можливий тільки за умови, що мати не проходить лікування. Сучасні препарати та технології лікування дозволяють ефективно лікувати ВІЛ у вагітних жінок, при цьому дитина народжується здоровою.
- При незахищеному статевому контакті.
- При попаданні на травмовану слизову оболонку.
Будь-яку хворобу краще лікувати на ранніх стадіях, у тому числі і вірус імунодефіциту. Але справа в тому, що виявити підступний вірус не так легко. Результати аналізів навіть у інфікованої людини деякий час можуть бути негативними. Тому багато хворі деколи навіть не здогадуються, що вони заражені, і пора починати лікування.
Симптоматика розвивається захворювання
Найчастіше ознаки хвороби виявляються протягом одного-шести місяців, а в окремих випадках до цього моменту може пройти кілька років. Інкубаційний період залежить від індивідуальних особливостей організму і зазвичай прямо пропорційний стану імунної системи людини.
Існують симптоми, за якими можна визначити наявність інфекції, але їх присутність вже говорить про те, що з моменту інфікування пройшло досить багато часу:
- втома;
- зниження ваги без причини;
- пітливість;
- плями темно-червоного кольору;
- підвищення температури;
- збільшення лімфовузлів.
Сучасні способи лікування ВІЛ
Сьогодні на питання про те, виліковний ВІЛ чи ні, можна відповісти тільки негативно. Всі існуючі засоби спрямовані лише на придушення вірусу і підвищення імунітету організму людини в умовах постійної загрози атаки на імунну систему з боку вірусного агента.
В першу чергу застосовують етіотропну терапію, спрямовану на зниження кількості вірусу. Потім призначають препарати, що дозволяють звести до мінімуму поширення ВІЛ-інфекції. Пацієнту прописують препарати наступних груп:
- антиретровірусні: ловерид, деловердин;
- знижують здатність вірусу блокувати здорові клітини: нелфінавір, індинавір;
- знижують життєздатність вірусу: «Глаксо Велком», эпивир, зерит.
Всього існує кілька груп антивірусних препаратів. Для ефективного лікування рекомендується приймати три препарати з різних груп. Застосування тільки одного ліків призводить до того, що вірус стає стійкий до його впливу, а ефективність знижується.
Рекомендовані препарати ВІЛ-інфікованій людині належить приймати все життя і неодноразово протягом дня, що вимагає сили волі. Пропуск прийому ліків призводить до того, що терапія стає даремною. Вірус знову починає розвиватися і продовжує руйнівний вплив на організм. Вважається, що 100-відсоткове дотримання режиму прийому ліків дає досить високу (близько 80%) гарантію зупинки розвитку вірусу і непереходу в стадію СНІД.
Відновлення роботи імунної системи у процесі лікування
Розробка комплексу препаратів дозволила уникнути звикання і в два рази знизити смертність від ВІЛ.
Для підвищення імунітету призначається патогенетична терапія. Паралельно лікують супутні захворювання.
Для відновлення імунітету практикується трансплантація кісткового мозку, лімфоцитів або використовуються імуномодулятори. Супутні захворювання в організмі, ослабленому вірусом імунодефіциту, лікуються вкрай складно. Нерідко спостерігається рецидив, причому в ще більш складній формі. Для лікування ряду супутніх хвороб призначають променеву терапію.
Віруси можуть жити дуже довго всередині клітини. Але ті, що не залишаються в лімфі або крові, без усякого лікування гинуть протягом доби. Трітерапія не дозволяє вірусам потрапляти в клітину. В результаті їх кількість знижується настільки, що тести можуть їх не виявляти. Але при цьому процедура не дає повного одужання.
Сучасні способи лікування підходять не всім пацієнтам. Деякі відзначають покращення самопочуття і можуть повернутися до майже колишнього життя. Імунітет відновлюється практично до того ж рівня, що й до інфікування. Значно знижується ризик розвитку супутніх захворювань. Це говорить про те, що організм знову може справлятися з більшістю хвороб. Але існує група пацієнтів, у яких лікування не дає результатів.
Скільки може прожити хворий з ВІЛ?
Сказати точно, скільки живуть ВІЛ-інфіковані, дуже складно. Але це не означає, що діагноз – вирок, і пора готуватися до неминучого. Якщо вірити статистиці, то середня тривалість життя з ВІЛ становить від 5 до 15 років, а деякі люди можуть прожити до глибокої старості.
Виміряти тривалість життя ВІЛ-позитивних не представляється можливим з ряду причин:
- Деякі люди, інфіковані ВІЛ в далекі 80-ті роки, досі живі. Тобто вони вважаються хворими вже більше 25 років, але ця цифра не є межею, оскільки вказує лише час, що минув з відкриття хвороби.
- Ефективні ліки і методики лікування винайдені більше десяти років тому і допомагають сповільнити поширення вірусу в організмі.
- Медицина не стоїть на місці, розвивається медична техніка, фармацевтика, розробляються нові методики лікування. Тому цілком можливо очікувати появи в недалекому майбутньому революційних методів, які дозволять позбутися від ВІЛ.
На даний момент найбільш ефективним ліками вважаються антиретровірусні препарати. Вони здатні блокувати вірусу доступ до необхідних для його існування елементів крові. За рахунок цього пригнічується його активність, контролюється розмноження і поширення.
Сучасні розробки вчених
Вчені всього світу, задаючись питанням, ВІЛ виліковний чи ні, понад 20 років шукають ефективні способи лікування вірусу імунодефіциту. В даний час вже є значні досягнення, наближають відкриття ефективного препарату. Деякі розробки вже починають випробовувати на людях.
Дослідженнями встановлено, що невеликий відсоток людей – всього близько 1% – не схильний до дії ВІЛ завдяки невеликій мутації генів. На даний момент генетики займаються вивченням цієї мутації та пошуком можливостей для її використання у інших пацієнтів.
Передбачається, що у ВІЛ-позитивного пацієнта будуть вилучати клітини, в яких за допомогою методів генної інженерії не залишать рецепторів, придатних для проникнення вірусу. Потім змінені клітини “повернуть” назад пацієнту. Підтримання стабільної популяції таких клітин дозволить з часом повністю вилікувати вірус імунодефіциту.
Радіологи висувають теорію, що ВІЛ на ранній стадії можна вилікувати за допомогою точкового радіохвильового впливу на ушкоджені клітини.
Поки складно сказати, Чи можна вилікувати ВІЛ за допомогою новітніх розробок вчених, але велика ймовірність, що через декілька років хоча б одна з них дозволить побороти вірус.
Чи є винятки?
Науці відомі три випадки дійсно чудесного зцілення – повного одужання хворих на ВІЛ, які відбулися вже в 21 столітті.
Найбільшу популярність отримав випадок так званого “берлінського пацієнта”. Заразившись вірусом імунодефіциту в 30 років, чоловік жив з ним більше 10 років, постійно приймаючи ліки. Так тривало до тих пір, поки ще через 10 років йому не було поставлено діагноз гострий лейкоз – порушення утворення клітин крові. Традиційні способи лікування ніякого результату не принесли, після чого було прийнято рішення про пересадку кісткового мозку. Причому з усіх можливих донорів був обраний один, що має стійкість до ВІЛ.
Після двох операцій пацієнт позбавився від вірусу імунодефіциту і вже більше шести років рецидиву не спостерігається, хоча людина давно відмовився від прийому антиретровірусних препаратів. Цей випадок має великий інтерес для розвитку науки.
Ще два випадки зафіксовані в Америці, обидва мають загальні риси. В обох випадках пацієнтами були діти, які заразилися ВІЛ від матері, не проходила лікування. Протягом місяця дітям вводили противірусні препарати. При цьому активність вірусу не виявлялася навіть після закінчення лікування. Проте обидва випадки одужання ВІЛ-інфікованих дітей не говорять про те, що метод може послужити основою для створення ліків для дорослих пацієнтів, і не дають 100-відсоткової гарантії позитивного результату.
Чи можна жити з ВІЛ?
Головне питання, яке викликає тривогу не тільки у інфікованих, але й у їхніх близьких і рідних: Чи можна повністю вилікувати ВІЛ? Відповідь на нього такий: ВІЛ не можна вилікувати, але з ним можна жити.
Життя ВІЛ-інфікованої непроста, пов’язана з постійним прийомом антиретровірусних препаратів і необхідністю спостерігатися у лікаря.
Основні рекомендації лікарів для ВІЛ-позитивних пацієнтів – ведення здорового способу життя:
- Збалансоване харчування дасть організму необхідні білки і вітаміни, щоб продовжувати протистояти хворобі.
- Фізичні вправи допоможуть позбутися від депресії і зміцнити організм.
- Обов’язковий відмова від куріння, алкоголю та наркотиків! Всі ці шкідливі звички сприяють зниженню імунітету і нівелюють ефект терапії. Якщо самостійно з ними впоратися важко, краще звернутися за допомогою до психолога.
- Упорядкована статеве життя, використання контрацептивів.
При лікуванні ВІЛ-інфекції гарні всі засоби, тому варто використовувати і нетрадиційні методи оздоровлення організму. У їх числі голковколювання, йога, народні засоби, аюрведа, масаж, гомеопатія. Перед застосуванням кожного з них краще порадитися з лікарем.
На сьогоднішній момент єдиного ефективного ліки від ВІЛ не існує. Але вже сформувалися основні методики, що дозволяють повернутися до повноцінного життя, відрізняється від звичайного лише необхідністю точно слідувати інструкціям по прийому ліків.