Уретрит – запальний процес, що протікає в сечівнику (уретрі). Причини – бактерії, віруси, грибки, алергени або механічні ушкодження. Уретрит здатний спровокувати появу ускладнень, тому необхідно вчасно і правильно пролікувати захворювання. Найчастіше воно протікає на тлі інших запальних процесів у статевих органах. Симптоми і лікування залежать від типу збудника запалення.
Класифікація уретритів
Симптоми і призначений варіант лікування залежать від збудника запального процесу і стадії захворювання. Існує кілька класифікацій уретриту. В залежності від етіологічного показника запалення сечовипускального каналу буває інфекційним (викликається певним збудником) і неінфекційним.
До інфекційного уретриту відносять:
- Гонорейний.
- Мікоплазменний.
- Вірусний.
- Трихомонадний.
- Бактеріальний.
- Мікотичний.
- Уреаплазменний.
- Хламідійний.
- Туберкульозний.
- Змішаний (викликається декількома збудниками одночасно).
Неінфекційний уретрит:
- Алергічний (виникає під впливом алергену).
- Травматичний (пов’язаний з надривом або розривом сечовипускального каналу або виникає після цистоскопії або катетеризації).
- Конгестивний виникає внаслідок застою венозної крові в малому тазу.
Залежно від перебігу захворювання буває:
- 1. Первинне – хвороба виникає як самостійна патологія. Дана форма додатково поділяється на гостру, підгостру і торпідну.
- 2. Вторинне – утворюється внаслідок інших патологічних процесів.
Класифікація по специфічності:
- неспецифічний уретрит – збудником запалення є мікроорганізми, які постійно присутні у чоловіка, і здорова імунна система здатна з ними боротися;
- специфічний – це інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, трихомоніаз), а також туберкульоз.
Причини виникнення
Основні причини виникнення уретриту:
| Причина | Опис |
| Статеві інфекції | У чоловіків, які ведуть активне статеве життя без презерватива, є високий ризик розвитку запалення, оскільки інфекції у цьому випадку легко проникають в сечовипускальний канал |
| Камені в нирках | Конкременти призводять до утворення травматичної уретриту, оскільки при їх виході травмуються стінки сечовипускального каналу. Це провокує роздратування і активізацію патогенних мікроорганізмів |
| Будь-які травми статевого члена, виснажлива фізична праця | Ці фактори стають пусковим механізмом для розвитку запалення неспецифічного характеру |
| Переохолодження | Викликає загострення хронічних захворювань, оскільки в цей момент знижуються захисні сили організму |
| Загальне зниження імунної функції | Неповноцінне харчування, недолік сну, перевтома, куріння і алкоголь знижують захисні функції організму, що дає поштовх до розвитку захворювання |
| Медичні маніпуляції | Взяття мазка або катетеризація сечового міхура травмує слизову. Також недотримання правил антисептики призводить до занесення інфекції |
| Харчування | Надмірне вживання солоної, гострої або кислої їжі здатне викликати роздратування слизових оболонок, сприяючи появі інфекції. Недостатнє вживання рідини є причиною рідкісного сечовипускання, що перешкоджає природному вимиванню патогенних мікроорганізмів, які випадково потрапили в уретру |
Симптоми уретриту
Перші симптоми захворювання після інфікування проявляються через деякий час, в залежності від інкубаційного періоду збудника:
- гонорейний – проявляється через 3-7 днів;
- хламідійний – 7-14 днів;
- кандидозний і трихомоніазний – 2-3 тижні;
- вірусний – декілька місяців;
- туберкульозний – кілька років;
- алергічний – кілька годин.
Найбільш типові ознаки, які виникають незалежно від причини запалення:
- Біль, свербіж і печіння під час сечовипускання. Сеча стає каламутною, збільшується частота позивів. Процес сечовипускання закінчується різким болем, іноді спостерігається кров в урині.
- Наявність виділень. Вони можуть бути незначними, при цьому чоловіка турбує тільки біль під час статевого акту, припухлість, кров у сечі або спермі. Виділення найчастіше проявляються в ранковий час. Вони мають неприємний запах і іноді утворюють кірочки на голівці статевого члена. Також часто спостерігається склеювання і почервоніння зовнішнього отвору уретри.
При несвоєчасному або неправильному лікуванні уретрит переходить у хронічну форму, і всі ознаки захворювання зникають, виділення відсутні. Є слабкий дискомфорт і свербіння в області уретри. У період загострення симптоми посилюються.
Типові ознаки різних видів уретриту у чоловіків:
| Форма уретриту | Симптоми |
| Інфекційні уретрити | |
| Гонорейний | Сіро-жовті виділення, гострий біль під час сечовипускання. Сеча мутна з-за наявності гною. В урині і спермі можна виявити кров |
| Мікоплазменний | У рідкісних випадках є самостійним захворюванням. Найчастіше супроводжується трихомонадним або гонорейним запаленням |
| Вірусний (у т. ч. герпетичний) | Симптоми виражені неяскраво, перебіг хвороби млявий. Додатково з’являються запалення суглобів і кон’юнктиви |
| Трихомонадний | Постійний свербіж в головці, який супроводжується наявністю сірувато-білих виділень і болем під час сечовипускання |
| Бактеріальний | Інкубаційний період триває до кількох місяців. Виділення мають гнійний характер, іноді спостерігається субфебрильна температура |
| Мікотичний | Виділення мають водянистий характер з блідо-рожевим забарвленням. Слизова уретри покрита білим нальотом, схожим на сир. Є свербіж і печіння |
| Уреаплазменний | Рідко зустрічається як самостійне захворювання. Найчастіше супроводжується гонорейним уретритом і трихомоніазом. Виділення з уретри білого або зеленого кольору. При сечовипусканні виникають дискомфорт, свербіж і печіння. Симптоми також загострюються після вживання алкогольних напоїв чи статевого акту |
| Хламідійний | Печіння і різь відсутні, виділення незначні. Найчастіше набуває хронічної форми |
| Гарднереллезний | Зовнішних ознак немає. Найчастіше виникає спільно з іншими інфекціями |
| Туберкульозний | Зазвичай з’являється при туберкульозі нирок. Бактерії зі струмом сечі проходять через сечовивідні шляхи і починається запалення, яке має слабкі симптоми (невисока температура, втомлюваність і пітливість) |
| Неінфекційні | |
| Конгестивний | Класичних симптомів немає, але відбувається порушення статевої функції |
| Алергічний | Алергічний набряк, який супроводжується свербінням і палінням |
| Травматичний | Симптоми залежать від типу травми. Найчастіше це біль і печіння під час сечовипускання |
Терапія захворювання
Лікування може проводитись в домашніх умовах, госпіталізації не потребує. Важливо точно і систематично виконувати всі рекомендації лікаря. Якщо прийом лікарських препаратів проводити нерегулярно, то хвороба перейде в хронічну форму.
Під час лікування пацієнт повинен:
- виключити статеві контакти;
- не вживати алкоголь;
- дотримуватись дієти;
- пити багато рідини;
- дотримуватись правил гігієни.
Лікування антибактеріальними засобами
Препарати призначаються строго індивідуально в залежності від форми захворювання. Інфекційний уретрит лікується тільки антибактеріальними медикаментами. Їх рекомендується вибирати після проведення аналізу на чутливість. Ліки в залежності від виду хвороби:
| Форма уретриту | Призначаються такі препарати |
| Бактеріальний і гонорейний | В даному випадку ефективними засобами є антибіотики цефалоспориного ряду. Також можуть бути призначені Тетрациклін, Еритроміцин, Канаміцин, їх вживати обережно, оскільки препарати є високотоксичними. При наявності ускладнень з приєднанням інших інфекцій використовують кілька антибактеріальних засобів спільно. Краще всього для цих цілей підходять Азитроміцин (Сумамед, Азицид, Азитроміцин, Хемоміцин) і Гентаміцин |
| Хламідійний | Відсутність яскравих клінічних проявів захворювання перешкоджає постановці правильного діагнозу, особливо при виникненні ускладнень – орхіту, артриту, орхоепідидимита. Достовірним методом виявлення хламидийного уретриту є метод ПЛР. Для лікування призначають курс Доксицикліну, Еритроміцину, Офлоксацину або одноразовий прийом Азитроміцину. Препарати швидко справляються зі збудником захворювання |
| Мікоплазменний | Раніше для лікування даної інфекції застосовували тетрацикліни, макроліди та фторхінолони. Але паразит набув стійкості до цих препаратів. В даний час використовують Азитроміцин, Джозамицин, Моксіфлоксацин, Юнідокс солютаб |
| Трихомонадний | Застосовують Метронідазол у високій дозі одноразово або в середній дозі курсом 7 днів. Для разового використання також призначається Тинідазол |
| Уреаплазменний | Існує два типи паразитів – уреаплазма парвум або уреалітікум. При виявленні першого типу і відсутності симптомів лікування не проводиться. При виявленні уреаплазма уреалітікум запалення розвивається завжди, навіть при відсутності ознак на даний момент. На інфекцію добре діють тетрацикліни і Джозамицин |
| Вірусний уретрит | Найчастіше це аденовіруси або вірус герпесу 1 або 2 типу. Герпетична інфекція лікується за допомогою Ацикловіру або Валацикловіру |
| Кандидозний уретрит | Для терапії даного виду застосовуються системні протигрибкові засоби – Флуконазол, Клотримазол, Ністатин або Пімафуцин |
| Алергічний | Різні антигістамінні таблетки або краплі |
| Конгестивний | Необхідно усунути застій крові в малому тазу за допомогою масажу, фізіопроцедур, ультразвукової терапії |
| Травматичний | Вимагає антимікробного лікування і в деяких випадках хірургічного втручання |
Для профілактики виникнення кандидозу додатково призначають Пімафуцин, Флуконазол, Ністатин. При лікуванні уретриту у дітей антибактеріальними засобами важливо враховувати можливість їх використання в дитячому віці.
Після проходження курсу лікування необхідно переконатися у відсутності бактерій в організмі. Для цього пацієнт тричі здає контрольні мазки. При одержанні трьох негативних результатів можна вважати, що людина здорова.
Антисептичні препарати
Одночасно з основним лікуванням рекомендується використовувати антисептичні розчини, що допомагають впоратися з патогенною мікрофлорою. Для цього призначаються такі засоби:
| Назва препарату | Опис | |
| Хлоргексидин | Розчин має протимікробну дію і допомагає зменшити запальний процес. Хлоргексидином рекомендують промивати передній і задній відділи уретри. Це допомагає позбутися накопичень слизу і бактерій. Для проведення процедури береться великий шприц з гумовим наконечником, наповнюється розчином і приставляється до отвору уретри. Розчин вводять повільно | |
| Мірамістин | Розчин бореться з різними патогенними мікроорганізмами. Засіб дозволено використовувати строго у відповідності з інструкцією. При перевищенні дозування викликає опік або роздратування | |
| Фурацилін | Регулярне використання розчину звільняє уретру від мікроорганізмів і допомагає швидко впоратися із захворюванням. Промивання фурациліном проходить за аналогічною методикою |
Після проведення промивання рекомендується утриматися від сечовипускання протягом години.
Народні методи лікування
При уретриті основне лікування можна доповнити народними засобами. Їх використання у складі комплексної терапії допомагає прискорити процес одужання. Найбільш дієві способи народної медицини:
| Компоненти | Спосіб застосування |
| 2 ст. л. висушених квіток липи |
|
| 1 ст. л. синьої волошки |
|
| 4 ст. л. подрібненого кореня пирію |
|
| Хвощ польовий, шипшина, квіти бузини, плоди ялівцю |
|
| 30 г сухого листя смородини |
|
| Кора дуба |
|
Уретрит – серйозне захворювання, яке вимагає своєчасного і якісного лікування. Це допоможе запобігти розвитку таких ускладнень, як везикуліт, орхіт, баланопостит, безпліддя і синдром Рейтера.
