Нирковий тиск у чоловіків часто є відповіддю на стан кров’яного тиску. Правильна назва патології – нефрогенная артеріальна гіпертонія.

Підвищення кров’яного тиску призводить до того, що чоловіки гірше працюють нирки. Порушення функції цього органу провокує затримку рідини в організмі, набряки і підвищення артеріального тиску. По мірі наростання викликаної цими процесами хронічної ниркової недостатності розвивається і нефрогенная артеріальна гіпертонія. Часто ситуація відбувається при сечокам’яній хворобі.

1

Причини і види правопорушень

Нефрогенная гіпертензія найчастіше спостерігається на фоні захворювання нирок. У цьому випадку вона розвивається як стан, що супроводжує основної патології. Причина її появи – активація вироблення реніну через ураження нирок. Це фермент, з якого в організмі виробляється ангіотензин. Коли речовини надто багато, воно провокує синтез альдостерону, який представляє собою гормон, що відповідає за артеріальний тиск, його надлишок призводить до гіпертонії. Тому розвиток нефрогенної гіпертензії відбувається під дією декількох факторів.

Іноді причиною захворювання є ураження серцево-судинної системи. Звужуються артерії, по яких кров надходить до нирок. Причому в деяких випадках це зачіпає лише один орган або відразу обидва. Такий стан називається стенозом ниркової артерії. Як тільки в орган починає надходити менше крові, він запасає воду, щоб збільшити її обсяг. В результаті спостерігається високий тиск. Причиною стенозу ниркової артерії може стати атеросклероз, при якому відбувається закупорка коронарних артерій і настає інфаркт. Він зустрічається частіше у чоловіків.

Іноді причиною нефрогенної гіпертензії є фибромускулярная дисплазія, при якій неправильно формуються артерії нирок.

Робота цих органів поліпшується з зростанням систолічного артеріального тиску. Це допомагає оптимізувати фільтрацію крові. Низький систолічний тиск – до 80 мм рт. ст. – може навіть призвести до відмови нирок. Тому під підвищеним нирковим тиском мається на увазі в основному діастолічний. Норма для дорослого чоловіка – артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст.

При нефрогенній гіпертензії зростає в основному перший показник. Особливістю стану є те, що підвищений тиск не можна збити звичайними гіпотензивними препаратами, які приймають пацієнти з захворюваннями серцево-судинної системи.

Існує кілька видів патології:

Клінічна картина при кожному з цих видів має свої особливості, пов’язані з наявністю основної патології.

2

Симптоми

При медленнотекущем захворюванні основні симптоми зводяться до наступного:

• стабільно підвищений, хоча й ненабагато, артеріальний тиск, причому як верхнє, так і нижнє (перше збільшено навіть більшою мірою);
• прискорене серцебиття;
• періодичний головний біль;
• задишка,
• слабкість, хронічна втома, які призводять до зниження працездатності.

У швидкоплинного захворювання свої ознаки:

• діастолічний тиск перевищує 120 мм рт. ст. і збільшується дуже різко;
• з-за ретинопатії раптово порушується зір;
• сильно паморочиться або болить голова, причому больові відчуття локалізуються в області потилиці;
• нудота, що часто супроводжується блювотою.

Існує одна ознака, яка дозволяє розмежувати НГ і звичайну гіпертонію. При підвищеному нирковому тиску порушується кровообіг в нирці або є інше нефрологічне захворювання, тому при ньому практично завжди спостерігаються болі в попереку. При важких формах патології помітна кров у сечі.

Визначити підвищену нирковий тиск у відриві від артеріального не вийде в домашніх умовах, тому контролювати його доведеться звичайним тонометром. Іноді підвищення ниркового тиску помітно по тому, що різниця між верхнім і нижнім тиском перевищує 100 одиниць – 250/120 мм рт. ст. Більш точний діагноз можна поставити тільки після проведення УЗД нирок, здачі загального аналізу сечі та проходження ренографії – рентгенологічного дослідження, за яким вдається оцінити саму роботу органу, накопичення в ньому води, виведення рідини і т. д. Проводиться і ангіографія, що досліджує функціонування судин.

У підвищеного ниркового тиску є ще одна особливість – воно гірше контролюється за допомогою гіпотензивних препаратів, важливіше усунути основне захворювання. Застосовуються й інші лікувальні методи – шунтування та стентування.

3

Лікування

Нефрогенний гіпертензії у більшості випадків відрізняються тяжким перебігом. Захворювання призводить і до неприємних ускладнень вторинного ураження серця і навіть мозку. Тому при стабільному підвищенні тиску потрібно якомога раніше звернутися до лікаря. Чим швидше почати лікування, тим більш сприятливим буде прогноз.

Методи терапії НГ діляться на консервативні та хірургічні. До останніх вдаються тільки в особливо важких випадках, коли неможливо відновити кровотік у пацієнта іншим способом. Це стентування та шунтування, реконструктивні операції на судинах. Хірургічні втручання показані при сильному порушенні функцій нирок, наявність симптомів погіршення мозкового і коронарного кровообігу.

Медикаментозне лікування передбачає використання різноманітних ліків. Для полегшення виведення рідини використовуються такі препарати, як Фуросемід і Спіронолактон, тобто діуретики. Призначаються антагоністи кальцію і рецепторів ангіотензину. Перші потрібні для зняття надмірної напруги м’язових волокон, що важливо для м’яза серця. Це такі засоби, як Амлодипін і Нормодипин.

Ліками другого типу знижують вироблення гормону альдостерону. Це такі засоби, як Лозартан і Кандесартан.

Саме по собі лікування інгібіторами АПФ (зразок Еналаприлу) не дуже ефективно. Але у поєднанні із зазначеними антагоністами рецепторів ангіотензину воно дає потрібний результат. Призначаються альфа-адреноблокатори – Бутиросан і Празозин. Вони запобігають підвищення тиску з-за дії адреналіну. Всі ці таблетки лікар призначає після повноцінного обстеження. Самостійно змінювати дозування не можна.

3.1

Народні методи

Можливо і лікування гіпертензії народними засобами. Для цього не існує специфічних рецептів, зазвичай використовують ті ж трав’яні збори, що і для пониження артеріального тиску. Народні засоби приймають у додаток до лікування і тільки після консультації з лікарем.

Можна використовувати фітопрепарати, дія яких спрямована на терапію основної патології (запального процесу в нирках). В аптеках продається готовий нирковий чай, але його дозволяється зробити і в домашніх умовах. Для цього потрібно:

• змішати листя берези (2 частини), лляне насіння (5 частин), суничні і ожинові листя (по 1 частині);
• подрібнити всі компоненти (можна в кавомолці);
• заварити 2 ст. л. сировини 2 склянками окропу;
• настоювати кілька годин;
• процідити.

Приймати засіб треба 5 разів на добу рівними порціями. Курс лікування становить 3 тижні. Потім потрібно зробити перерву на 10 днів, після чого терапію повторити ще раз. Можна швидко знизити ниркове тиск настоєм на основі коренів оману, алтея, аїру (всі в рівних пропорціях, по 1 частини) і брусничного листа і мучниці (по 2 частини). Рецепт засоби:

• сировину розмелюють;
• відбирають 4 ст. ложки на 1 л окропу;
• настоюють 30 хвилин;
• проціджують.

Приймають склад 4 рази в день по склянці за півгодини до основного прийому їжі. Є більш прості збори, які допоможуть знизити тиск на основі кореня живокосту і трави золотий різки. Потрібно:

• взяти по 3 частини кожного рослинного компонента;
• ретельно подрібнити і перемішати;
• відібрати з отриманого складу 2 ст. л. на 0,5 л гарячої води;
• настоювати протягом 8-10 годин;
• процідити.

Слід поділити отриманий обсяг на рівні порції, які протягом дня потрібно випивати прямо перед їжею.

3.1.1

засоби з додатковими властивостями

Добре себе зарекомендували настої на основі насіння моркви і кропу. Ці рослини містять речовини, що володіють протизапальними властивостями. Готують настої однаково:

• змолоти в кавомолці насіння;
• взяти 3 ст. л. отриманого сировини;
• насипати в термос;
• залити 1 л окропу;
• настоювати кілька годин.

Різниця в тому, що кропове насіння витримують менше, всього близько години. Пити засіб потрібно як чай, у склянці (настій кропу – по 100 мл) перед кожним прийомом їжі протягом дня.

Хороший результат дає збір на основі трави деревію, кори крушини і кропив’яних листя, взятих у рівних пропорціях. Для його приготування потрібно:

• заварити 1 ст. л. сировини в склянці окропу;
• настояти.

Деякі народні цілителі рекомендують перед вживанням додати туди 3 ч. л. соку золотого вуса. Пити засіб потрібно по 1/2 склянки на ніч. Курс лікування – 3 тижні.