Захворювання передміхурової залози характеризуються запальними та інфекційними процесами. До основних причин їх появи медики відносять нехтування чоловіків до власного здоров’я. Патологічні порушення розвиваються в результаті венеричних хвороб, порушення кровообігу в органах малого тазу, зниження імунітету, занадто частих статевих контактів або, навпаки, тривалого утримання. При гострому запаленні першими ознаками є біль при сечовипусканні, біль і печіння в геніталіях, паху, в області анального отвору. Підвищується температура тіла, виникають озноб, слабкість.

1

Клінічна картина захворювань передміхурової залози

Дані медичної статистики свідчать про те, що практично кожен другий чоловік після досягнення 50 років відчуває на собі ті чи інші симптоми захворювань передміхурової залози. Головними провокуючими факторами є хронічні хвороби. Однак в останні роки віковий критерій «молодіє», зважаючи на низку несприятливих чинників, серед яких:

• інфекційні ураження сечостатевої сфери (цистит, пієлонефрит та ін)
• венеричні захворювання (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз);
• травми статевих органів;
• сидячий спосіб життя;
• знижений імунітет;
• шкідливі звички;
• неправильне харчування;
• гормональні збої в організмі;
• вроджені патології будови передміхурової залози.

Простата вважається одним з найважливіших органів чоловічого організму. Вона відповідає за нормальний гормональний фон, якість сперми і ерекцію. При розвитку захворювань передміхурової залози пацієнт відчуває не тільки фізіологічний, а й психологічний дискомфорт. Всі запальні процеси головної чоловічої залози в медицині об’єднують в одне загальне поняття – простатит.

1.1

Загальні прояви

При активному ураженні, тобто в гострій стадії, перші ознаки захворювання завжди яскраво виражені, і їх досить важко ігнорувати. Якщо простатит має хронічну форму, найчастіше чоловік звикає до негативних відчуттів і не поспішає звертатися за медичною допомогою. Однак у будь-якому випадку зволікання загрожує ускладненнями. До загальних симптомів захворювань передміхурової залози відносяться:

• підвищення температури тіла, при вірусному простатиті вона може підвищуватися до 40 градусів;
• відчуття ломоти в тілі;
• головні болі, загальна слабкість;
• озноб, лихоманка – особливо часто вони зустрічаються при бактеріальної формі запалення.

Лікарі акцентують увагу на тому, що поряд із загальними симптомами чоловік, перш за все, починає страждати від порушення сексуальної функції. На початкових стадіях простатиту порушення, пов’язані з ерекцією, здаються не такими значними і списуються багатьма хворими на втому або фізичні навантаження.

1.2

Специфічні ознаки

Клінічна картина гострої форми захворювань передміхурової залози розвивається раптово і проявляється в першу чергу больовим синдромом в області малого тазу і пахової зони. Розмиті симптоми характерні для хронічної стадії простатиту, іноді навіть сам хворий може насилу їх розпізнати. В результаті погіршення мікроциркуляції крові в розвитку геніталій відбувається погіршення якості сперми, як наслідок, розвивається безплідність. Поширені специфічні ознаки:

• сечовипускання стає частим і болючим (з різями і печінням);
• в сечі виявляються гнійні виділення і вкраплення крові;
• турбують неприємні відчуття при дефекації;
• відзначається поява болю в паху, анальному отворі, промежині, в області крижів і попереку;
• уражається сечівник, в результаті чого створюється відчуття неповного спорожнення сечового міхура навіть відразу після походу в туалет.

Зважаючи індивідуальних особливостей організму кожного чоловіка, вираженість тих чи інших ознак запалення буде різною. Це стосується і інтенсивності больового синдрому. Другим за значимістю ознакою вважається розвиток проблем з потенцією. Пропадає інтерес до сексуального життя, ерекція утруднена, еякуляція буває передчасною. Відновлення статевої функції наступає тільки після повного виліковування основного захворювання.

2

Види і форми захворювань передміхурової залози

Захисна функція передміхурової залози перешкоджає потраплянню бактерій та інфекцій з сечівника в нирки, сечоводи та сечовий міхур. Відбувається це завдяки унікальному секрету простати, що містить поліаміди, пептиди, імуноглобуліни, спермін та інші активні речовини. При розвитку того або іншого захворювання бар’єрна функція порушується, запалення поширюється по всій сечостатевої системи.

Всі порушення діяльності передміхурової залози кваліфікуються за 2 напрямками:

• захворювання гострого і хронічного перебігу з запальними або інфекційними процесами;
• онкологічні хвороби.

Згідно з медичною статистикою, найпоширенішою формою запалення передміхурової залози є простатит. Нерідко доброякісне запалення внаслідок ігнорування симптомів і несвоєчасного лікування переростає в злоякісне ураження простати.

2.1

Простатит

Залежно від причини, що викликала запалення, та ступеня розвитку захворювання розрізняють кілька форм простатиту:

2.2

Кіста простати

Порожнинні новоутворення, заповнені рідким вмістом в простаті, з’являються у 20% чоловіків. Групу ризику становлять чоловіки старше 40 років. Кіста буває вродженою або з’являється в результаті запалення або залозистої патології.

Спровокувати розвиток кісти простати можуть:

• пухлини;
• хронічний простатит;
• занадто часті статеві стосунки або тривале утримання;
• непрохідність простатических проток;
• надмірне скупчення секрету або збої в відтоку простатичного соку, особливо в літньому віці.

Вроджені кісти діагностуються випадково і протягом багатьох років не можуть доставляти пацієнту ніякого занепокоєння. Вони рідко перевищують 4 см в діаметрі і розростаються у підстави залози. Придбані лише у виняткових випадках бувають більше 2,5 см і з’являються унаслідок інфекції або запалення. У деяких хворих діагностуються помилкові кісти, які являють собою збільшену залізисту часточку. Їх лікування потрібне при значному дискомфорті. Справжні кісти з’являються між самим часточками, заповнюються ексудатом або іншим вмістом.

Навіть маленька кіста провокує розвиток простатиту. Тому урологи рекомендують навіть при відсутності клінічної картини не ігнорувати постійний медичний контроль і при потребі відразу починати терапію. Інфіковані кісти призводять до абсцесів передміхурової залози і атрофії тканин. Ускладненням новоутворень нерідко стає поява каменів у простаті або випадання самої кісти в сечовипускальний канал, пряму кишку.

2.3

Аденома простати

Гіперплазія, тобто аденома простати, розвивається переважно у чоловіків похилого віку, через гормональних змін в організмі. Більшість фахівців сходяться на думці, що подібні порушення відбуваються в період так званого «чоловічого клімаксу». Даний вид захворювання на ранніх стадіях можна розпізнати тільки при проведенні УЗД. Деякі пацієнти звертаються за медичною допомогою тоді, коли болісний процес знаходиться вже в занедбаному стані.

Симптоми аденоми простати:

• порушення сечовипускання;
• больовий синдром;проблеми з потенцією.

У запущених випадках додається:

• постійне бажання сходити в туалет;
• відчуття сухості в роті, зниження апетиту;
• проявляється дратівливість, іноді агресія.

В умовах стаціонару проводиться термінова катетеризація сечового міхура. Процедура дозволяє відновити функцію сечовипускання. Якщо терапія неефективна, призначається операція. Показанням до хірургічного втручання є і поява згустків крові в сечі, сильних болів, які свідчать про каменях у сечовому міхурі. Несвоєчасне лікування гіперплазії призводить до розвитку онкологічного процесу, в більшості випадків незворотного.

3

Основні принципи лікування

Повноцінне відновлення організму неможливо без проведення адекватного лікування. В урології не зафіксовано жодного випадку самовільного лікування від запалення передміхурової залози. Нехтування чоловіків до свого здоров’я, несвоєчасні обстеження та ігнорування призначень лікарів призводять до того, що процес одужання займає тривалий час.

Позитивний результат лікування залежить не тільки від правильного вибору методів терапії, але й від того, наскільки відповідально сам пацієнт підходить до цього питання. При виконанні всіх рекомендацій і дотриманні наступних профілактичних заходів, захворювання відступає назавжди.

Лікування захворювань простати ґрунтується на комплексному підході і включає в себе:

• антибактеріальну терапію;
• масаж передміхурової залози, рекомендований для проведення кожен день протягом усього курсу терапії;
• фізіотерапевтичні заходи – лікарський електрофорез, електростимуляцію, дарсонвалізацію, УВЧ-терапію, гальванізацію, магнітотерапію, ультразвук і ін;
• прийом ліків, спрямованих на корекцію та відновлення імунної системи і гормонального фону.

На першому етапі лікування основу становить призначення кожного пацієнта антибіотиків. Препарати групи фторхінолонів проникають безпосередньо в самої тканини простати, швидко купируя негативні процеси. Показаний прийом амоксициліну та сучасних макролідів. Зняти больовий синдром допомагають нестероїдні протизапальні засоби. Антибактеріальна терапія призначається лише після обстеження чоловіка і виявлення збудника, який спровокував запалення в залозі.

3.1

Народні засоби

В домашніх умовах, після проходження курсу медикаментозної терапії, можна використовувати народні засоби лікування. Важливо заздалегідь проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути розвитку небажаної реакції організму. Серед популярних засобів:

• трав’яні відвари (півонія, кропива, лопух великий, подорожник, кипрей);
• настоянки, свічки і мазі на основі прополісу, бджолиного підмору, меду.

Застосування домашніх засобів не рекомендується тривалий час, без перерв на відпочинок. Існує ризик розвитку індивідуальної непереносимості рослинних компонентів.