Розшифровка УЗД щитовидної залози дає узагальнюючі відомості про параметри і структуру ендокринного органу, присутності набряклості, кістозних утворень і ущільнень. Нормальним показником вважається заліза, що має об’єм не більше 18 мл у жінок і 25 мл у чоловіків. Додатково проводиться оцінка структурності тканин на присутність ущільнень. Виявлена невідповідність показників у структурі щитовидної залози визначається її ехогенністю.
На сьогоднішній день розшифровка ультразвукового дослідження щитовидної залози дає можливість встановити патологічні зміни органа і незначні запальні процеси. Виходячи із заключних даних такого методу ендокринолог коригує всю програму діагностування пацієнта, адже УЗД дає інформацію про стан залози, а також про її функціонування.
Коли призначають УЗД щитовидки
При підозрі на захворювання щитовидної залози лікар в обов’язковому порядку призначає пацієнтові виконати дане дослідження. Завдяки ультразвуковій діагностиці виявляються дифузні та вузлові зміни, до того ж встановлюється величина часток ендокринного органу, що дає можливість точно визначити його обсяг. Виходячи зі скарг пацієнта лікар може припустити ймовірні хвороби цієї недуги. В особливості це відноситься до скарг, що стосуються роботи нервової системи і серцевої діяльності.
УЗД щитоподібної залози доцільно проводити в таких ситуаціях:
- висока дратівливість, супроводжується періодичною зміною настрою;
- підвищення температури тіла до 37-38°С;
- незначний кашель, відчуття грудки в горлі;
- розлад діяльності серця;
- необґрунтоване зміна ваги;
- тремор;
- сильне випадання волосся;
- формування пухлинних утворень, які можна промацати з допомогою пальпационного методу;
- підозра на пухлину.
Лікарі радять виконувати ультразвукову діагностику залози стабільно раз в 12 місяців. Особливо це стосується жінок віком понад 35 років, так як саме ця категорія входить в групу підвищеного ризику. За допомогою дослідження можна на початкових етапах розвитку визначити протікаюче захворювання і почати своєчасне лікування.
Однак дане дослідження використовується не тільки як процедура діагностики захворювань. Завдяки апарату УЗД можна зробити контроль під час здійснення пункції ендокринного органу. Це дає можливість залишити незатронутыми сусідні тканини і досягти найбільш достовірного результату.
Під час вагітності можна визначити розмір залози з допомогою УЗД-діагностики. До того ж її допускається виконувати протягом всіх 9 місяців, а також ще на стадії планування дитини. В обов’язковому порядку дослідження призначається, якщо у людини з’явилися хворобливі відчуття в області шиї. Важливо, щоб сам пацієнт спостерігав за станом власного здоров’я і при появі перших симптомів звертався за медичною допомогою. Так є ймовірність вилікувати захворювання якомога раніше без неприємних наслідків. У разі ігнорування симптомів захворювання буде прогресувати і спричинить за собою порушення діяльності всього організму.
Як проводиться ультразвукове дослідження?
Коли призначається УЗД, пацієнта цікавить, як воно виконується. Процедура проста і безболісна. Дослідження здійснюється, коли хворий знаходиться в лежачому положенні на кушетці, при цьому його голова трохи закинута. Зовнішня поверхня шиї змащується спеціальним гелем, що дає можливість проходження ультразвуку. Потім здійснюється обстеження щитовидної залози спеціальним датчиком. При притисненні датчика до шиї відбувається огляд ендокринного органу.
В ході проведення дослідження надсилається сигнал ультразвуку, відбиваний від тканин органу. Для надання більш детальної інформації сигнал проходить обробку комп’ютером і відображається на моніторі. Лікар, який виконує УЗД, фіксує розмір часток і перешийка, визначає величину органу, а потім виносить висновок про те, чи є збільшення залози або її розмір у межах норми. Ще в ув’язненні описується інформація про ущільненнях, якщо вони є, зазначаються їх розміри і форми.
Оскільки щитовидна залоза розташовується поверхнево, з допомогою УЗД можна отримати найбільш достовірні відомості про її стан. При цьому лікар не може поставити остаточний діагноз, спираючись тільки на результати дослідження. Фахівець, що виконує УЗД, видає висновок про здоров’я ендокринного органу, а лікар, у свою чергу, робить висновки і призначає правильне лікування або проходження додаткових обстежень. За підсумками всіх отриманих відомостей ендокринолог виносить остаточний діагноз.
УЗД-діагностика не зупиняється на поверхневому вивченні структури органу. Для лікарів-ендокринологів необхідно визначити, чи є якісь освіти. У разі їх виявлення проводиться перевірка на природу їх походження. Також здійснюється детальна характеристика. Класифікуються підсумки дослідження утворень виходячи з їх розмірів: для фокальних новоутворень нормою вважається менш 1 см, а для вузлів і пухлин – не більше 1 див.
Норма в результатах УЗД
Норму при обстеженні щитовидної залози встановлюють по безлічі свідчень. В першу чергу це розмір. Нормальні результати означають, що в ході дослідження не було виявлено зменшення або збільшення органу (у чоловіків не більше 25 мм, а у жінок – 18 мм). Якщо через зниження часток залози знижується рівень вироблення гормонів, це говорить про розвиток гіпотиреозу. Разом з тим обриси повинні бути рівні і виразні. До того ж нормою вважається відсутність патологічних змін у тканинах новоутворень і кіст, а ехоструктура повинна бути однорідною.
Як правило, результати входить і оцінка стану лімфатичних вузлів шиї, адже норма ультразвукового дослідження щитовидної залози відповідає нормальному стану даних вузлів. У більшості випадків, щоб виявити патологію, лікар дивиться на їх величину.
Як зазначалося вище, УЗД не є підставою для постановки кінцевого діагнозу. Його результати є лише додатковою інформацією для ендокринолога. Для більш точного виявлення захворювання лікар призначає біопсію. Тільки після цього лікар поставить діагноз.
У разі отримання пацієнтом хорошого результату УЗД-діагностики лікар рекомендує йому пройти аналіз на визначення кількості тиреоїдних гормонів. Це робиться для того, щоб виявити на початкових етапах розвитку хвороби її руйнівний вплив на організм.
Виходячи з нормативних показників розташування ендокринного органу або типове (нормальне місце розташування), або патологічне. Разом з тим форма щитовидки може бути:
- плоскою, в рідкісних випадках подовженою;
- не визначається;
- опухлою, з тиреоїдною тканиною, сильно збільшеною в обсязі.
Остання форма говорить про наявність дифузного зобу, а якщо присутній набряклість і збільшення, слід підозрювати розвиток мікробного або вірусного недуги.
Патології, що найбільш часто зустрічаються при розшифровці УЗД
Дуже часто за підсумками досліджень фахівець виявляє різні патологічні зміни. Найпоширенішими з них є:
- дифузно-токсичний зоб;
- вузловий зоб;
- гіпотиреоз;
- тиреоїдит;
- кістозне утворення щитовидної залози;
- новоутворення доброякісного або злоякісного характеру.
Дифузно-токсичний зоб являє собою характерний недуга, при перебігу якого спостерігається зростання обсягу ендокринного органу і підвищення вироблення гормонів ТЗ і ТТГ. Однак при цьому щитовидна залоза має фізіологічну структуру. Вузловий зоб є патологічним зміною ендокринного органу, при якому виникає розростання його тканин. При гіпотиреозі кількість вироблюваних продуктів внутрішньої секреції значно скорочується, за допомогою чого зменшується об’єм залози. В ході перебігу тиреоїдиту виникає незначне запалення, больові відчуття в шийній зоні. Кісту залози діагностують як наповнену рідиною порожнину, що має незмінні окреслені контури. Онкологічні новоутворення є ущільненнями, що розташовуються всередині тканин органу. Крім цього, якщо пухлина ракова, виявляється збільшення лімфатичних вузлів.
При цьому не потрібно побоюватися виконувати УЗД-діагностику щитовидки, так як дана методика не чинить негативного впливу на стан здоров’я і не вимагає довгого часу. До того ж за рахунок даного дослідження є можливість домогтися найбільш достовірних результатів. Те, що певні підготовчі роботи до ультразвукового дослідження ендокринного органу не потрібні, є перевагою обстеження і робить його найбільш комфортним для хворого.
Після проведеного огляду лікар зможе призначити потрібні обстеження, за результатами яких він поставить правильний діагноз і призначить лікування. При виявленні утворень, як правило, призначається оперативне втручання, яке полягає в їх видаленні, і подальша терапія.
