За статистикою приблизно 1/4 частина вагітних жінок втрачають своєї дитини до народження. Які причини викидня? Як розпізнати викидень і що робити? Ці питання хвилюють кожну жінку, яка планує вагітність або вже виношує малюка.

Викиднем називаються ускладнення під час виношування дитини і спонтанне його відторгнення, коли здатність жити поза утробою матері не можлива. Не можна плутати викидень з передчасними пологами, так як після пологів є реальні шанси виходити малюка, а ось після мимовільного викидня зародок неминуче загине. Сигналізують про те, що необхідно терміново звернутися до лікаря, наступні симптоми: кровотечі і больові відчуття в області живота. Викидні можуть бути спонтанними, тобто викликаними природними причинами, і штучними (аборт), коли вагітність переривається за медичними показаннями.

Спонтанний викидень зазвичай відбувається на 1-му триместрі виношування. Доведено, що викидень частіше трапляється у жінок, вік яких більше 35 років, проте він може статися і у молодих представниць жіночої статі.

Прийнято вважати, що відсутність гормональних змін (токсикоз) у майбутньої мами під час виношування є свідченням схильність до викиднів.

Природно це не можна назвати правилом, так як багато жінок, які не відчувають токсикоз, виношують дитину без проблем і народжують цілком здоровеньким малюків. Що ж робити жінці, у якої виникла загроза самовільного викидня? Головне не піддаватися паніці!

Від того, наскільки правильно веде себе майбутня мама під час виношування малюка, і залежить результат – пологи або викидень.

Основні причини мимовільного викидня

Причини викидня можуть бути самими різними. Найважливішу роль грає:

• загальний стан;
• історія колишніх зачать;
• число абортів якщо вони мали місце.

50% викиднів можуть відбутися, тому що плід розвивається з проблемами, є генетичні порушення, які обумовлені спадковістю або випадковим фактором. Часта причина викидня – це бластоцитоз, який провокує розвиток аномалії, що не дає можливість дозрівати зародку. В цьому випадку організм самостійно “позбавляється” від неповноцінного і нежиттєздатного плода. Бластоцитоз діагностується у 60% жінок і трапляється з-за того, що клітини батька і матері є не якісними. У такому випадку втрата плода відбувається в період 6-7 тижні вагітності.

Запобігання викидня буде в даному випадку неможливим, так і робити цього не можна, так як малюк у разі народження буде неповноцінним.

Повторний викидень при бластоцитозе малоймовірний. У 15% випадків мимовільне переривання вагітності трапляється спонтанно без наявності яких-небудь причин. Існує ряд факторів, які можуть спровокувати викидень. Він трапляється, якщо:

• матка розвивається неправильно;
• є пухлина;
• шийка-матки травмована;
• є ерозія або міома;
• є спайки;
• є інфекції;
• діагностовано сифіліс;
• в результаті важкої роботи;
• у результаті перенапруги.

Причинами втрати дитини може стати і неправильний спосіб життя, вживання алкоголю або наркотиків, прийом лікарських препаратів, розвиток будь-яких запальних процесів в організмі, захворювання нирок, цукровий діабет, ангіна і запалення легенів. Часта причина викидня – це ранній аборт, переривання першої вагітності. У цьому випадку після 3-4 викиднів настає невиношування вагітності. Дефіцит гормону прогестерону теж є причиною мимовільного викидня. Якщо плацента розвивається з аномаліями, то це теж буде причиною переривання вагітності. У цьому випадку жінці вагітніти не можна і необхідно перебувати під постійним наглядом лікаря.

http://www.youtube.com/watch?v=SS5YRLpewUg

Крім цього переривання вагітності може трапитися з-за розвитку інфекції або розриву плодових оболонок. Пізня вагітність, у віці, коли жінці більше 38 років теж може призвести до втрати дитини. Загроза викидня може виникнути у жінок, які проходили терапію від безпліддя і у тих яким поставлено багатоплідна вагітність. Лікарі відзначають той факт, що в незалежності від причин викидня кожне наступне переривання вагітності збільшує ризики повтору ситуації. Щоб уникнути переривання вагітності, необхідно прислухатися до рекомендацій лікарів.

Симптоми мимовільного аборту

Небезпечний симптом викидня – це наявність різних кров’яних виділень. Симптомами втрати зародка можуть бути різкі, схожі на перейми больові відчуття внизу живота, в поперековій області. При розвитку симптомів необхідно терміново викликати швидку допомогу. Кровотечі можуть бути слабовыраженными. Колір може бути червоним або коричневим, іноді з домішкою слизу. Іноді кровотечі можуть бути такими ж, як при звичайній менструації. У ряді випадків кровотечі незначні і швидко припиняються. Початком викидня є біль внизу живота. Коли симптоми стають яскраво вираженими і відторгаються тканинні частинки, значить, викидень вже стався.

Зазвичай плід вже є загиблими, ще до відторгнення з матки. Частинки плоду дуже маленькі і їх можна не помітити серед виділень.

Якщо ж під час викидня плацента розірвалася, то частинки зародка будуть мати колір перлин. Викидень буває: повним; неповним; помилковим. При неповному відбувається часткове відторгнення частин ембріона, і жінці необхідно термінова операція. Повний відбувається зазвичай на 7 тижні виношування і в цьому випадку всі частини ембріона і плаценти виходять з організму. Помилковий по-іншому називається завмерлою вагітністю. В такому випадку плід гине, а відторгнення не відбувається. Плід може знаходитися в матці до декількох тижнів, і визначити, живий він чи ні, може тільки лікар, провівши дослідження УЗД. Якщо діагностується завмерла вагітність, то потрібно хірургічне видалення плоду.

Лікування та поведінку після викидня

Лікарем призначається лікування після повного обстеження вагітної жінки. Лікування може проводитися вдома, у випадках, якщо немає кров’яних виділень і болю. Протягом періоду лікування рекомендується виключити статевий контакт. У ряді випадків можливе запобігання викидня. Якщо є загроза переривання вагітності, то жінці призначаються лікарські препарати, вітамінні комплекси, знеболюючі, заспокійливі і гормони. Крім того вагітна повинна більше лежати і намагатися не нервувати. При наявності болю і кров’яних виділень рекомендується терміново звернутися до лікаря. Лікар проведе ультразвукове обстеження і з’ясує, чи живий плід.

Якщо плід живий, то вагітну жінку направляють у відділення на збереження. У такому разі здоровий малюк народжується у 90% жінок. Якщо викидень стався, то необхідно утримуватися від статевих актів. Також не можна протягом 2-х тижнів користуватися тампонами. Лікарі рекомендують після викидня протягом 4 місяців оберігатися, пити протизаплідні препарати. Викидень ні в якому разі не означає, що в наступний раз відбудеться невдала вагітність. Шанс стати щасливою мамою є завжди.