vse-zdorovy.info

Сайт про здоров'я: хвороби, симптоми, методи лікування, процедури, ліки та багато іншого

Які бувають препарати, що знижують імунітет?

Препарати, що знижують імунітет – специфічні хімічні речовини, які виявляють пригнічувальний вплив на різні компоненти імунної системи. В свою чергу, це призводить до пригнічення реакцій, різних патологічних процесів і станів. Так, при зниженні захисних функцій, в кілька разів зростає ймовірність захворювання не тільки інфекційними, але й онкологічними хворобами.

Какие бывают препараты, понижающие иммунитет?

Приблизна класифікація препаратів, що пригнічують імунітет

Слід зазначити, що загальноприйнятої медичної класифікації ліків, які знижують захисні реакції, не існує. Препарати, що знижують імунітет, можна поділити на дві основні групи:

  • засоби, що мають побічні властивісті придушувати захисні реакції;
  • ліки, основна дія яких спрямована на зниження захисних функцій (імунодепресанти).

До препаратів першої групи належать такі ліки, як:

  • засоби, що впливають на центральну нервову систему;
  • глюкокортикоїдні засоби;
  • засоби, маючі медіаторну дію і їх антагоністи (АТФ, амінокислоти, серотонін, гістамін і ін);
  • антибіотики;
  • протигрибкові засоби;
  • сульфаніламіди.

Дані препарати пригнічують захисні функції, однак це не є основною фармакологічною дією даних засобів.

До другої групи, як правило, відносяться препарати, пригнічуючі імунітет:

  • деякі глюкокортикоїдні препарати (Преднізолон та інші);
  • протипухлинні ліки (Метотрексат, Меркаптопурин і інші);
  • ліки, що використовують для лікування алергічних та аутоімунних хвороб (препарат Азатіоприн та інші);
  • засоби, що застосовують для попередження відторгнення пересаджених органів і тканин (антибіотик Циклоспорин А, Азатіоприн та інші).

Що стосується названих вище імунодепресивних засобів, то вони діють на імунну систему вибірково. При їх використанні ефект спрямований на певні ланки імунітету. До імунодепрессантів відносять ліки, що використовуються для зменшення реакцій організму після пересадки донорських органів, а також засоби для лікування алергічних реакцій і аутоімунних хвороб, т. п.

Кілька слів про імунну систему та імунітет

Слід зазначити, що основним завданням імунного захисту є забезпечення балансу всіх параметрів антигенного та клітинного складу людського організму.

Адекватна реакція на той чи інший зовнішній або внутрішній подразник і є імунітетом. Однак у деяких випадках мають місце певні дефекти роботи імунної системи, що призводить до алергії (алергія ще має назву«імунітет навпаки»), імунодефіцитних станів і аутоімунних захворювань.

Імунний захист багатокомпонентний, він складається з ряду органів:

  • вилочкової залози;
  • кісткового мозку;
  • селезінки;
  • скупчення лімфатичної тканини і лімфатичних вузлів;
  • кишечника (так звані пейєрові бляшки).

Крім того, захисні функції організму забезпечуються трьома видами клітин: макрофагами, В – і Т-лімфоцитами.

Ці клітини виконують різні функції. Клітини одного і того ж виду можуть одночасно виконувати кілька завдань: наприклад, чинити регуляторний, допоміжний і эффекторний вплив. Що стосується злагодженої роботи захисної системи організму, то вона забезпечується завдяки постійній взаємодії імунних клітин одна з одною, а також завдяки циркуляції цих клітин по судинах лімфатичної і кровоносної систем організму.

Механізм дії імунодепресантів на імунну систему

Основна дія імунодепресивних препаратів базується на гальмуванні поділу лімфоцитів. Застосування будь-яких ліків, що впливають на компоненти імунної системи, призводить до зниження захисних функцій організму. Прийом антибіотиків послаблює імунітет, оскільки основними побічними реакціями при проведенні антибактеріальної терапії є:

  • алергічні реакції різного ступеня інтенсивності;
  • зміна складу крові;
  • реакції з боку шлунково-кишкового тракту, ЦНС та ін.

Схожа дія у протигрибкових засобів, сульфаниламидів. Коли препарат належить до ліків медіаторної дії, він вважається лімфотропним і пригнічує відділення лімфи, що негативно впливає на імунітет.

Основна фармакологічна дія імунодепресивних медикаментів спрямована на блокування тієї чи іншої реакції імунної системи для досягнення необхідного терапевтичного ефекту – попередження відторгнення пересаджених органів або тканин, лікування важких аутоімунних захворювань, зниження гіперчутливості організму при патологічній алергії.

Необхідно зазначити, що внаслідок тривалого прийому імунодепресивних засобів можуть виникати імунодепресивні стани різного роду.

Імунодепресивні стани

При прийомі деяких імунодепресантів у рамках специфічної терапії можливе виникнення тимчасового або постійного пригнічення організму. Отже, даний патологічний стан має такі особливості:

  1. Підвищення чутливості до інфекцій різної етіології.
  2. Відсутність протягом довгого часу реакції відторгнення чужорідних трансплантованих органів і тканин.
  3. Висока ймовірність розвитку злоякісних новоутворень.

При зниженому імунітеті організм пацієнта має особливу чутливість до будь-яких зовнішніх і внутрішніх впливів. Коректне застосування імунодепресивних засобів можливе тільки при комплексній терапії з урахуванням всіх можливих побічних реакцій і наслідків застосування тих чи інших препаратів та поєднання медикаментів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code